Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 серпня 2020 р. Справа №200/14290/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , що подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
25 лютого 2019 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду позов ОСОБА_1 до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2017 по 31.08.2018 (включно); зобов'язано нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 за період з 01.04.2017 по 31.08.2018 (включно). Рішення набрало чинності.
24 червня 2019 року Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №200/14290/18-а щодо зобов'язання Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 за період з 01.04.2017 по 31.08.2018 (включно).
07 серпня 2020 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження ВП №59731447 з примусового виконання виконавчого листа №200/14290/18-а, що виданий Донецьким окружним адміністративним судом 24 червня 2019 року.
27 серпня 2019 року Волноваським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області листом №12370/11-33/10 повідомлено про те, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.02.2019 №200/14290/18-а виконано в межах повноважень управління, а саме здійснено нарахування недоотриманої пенсії за період з 01.04.2017 по 31.08.2018. Виплата заборгованості здійснюється в межах фінансування. Щодо виплати заборгованості зазначено, що управлінням, в межах покладених на нього повноважень, спрямовано запити до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо необхідності виділення коштів для сплати заборгованості по пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення суду.
20 серпня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 (від 15.08.2020 б/н) в порядку ст.383 КАС України, яка вмотивована тим, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №200/14290/18-а. Станом на час звернення до суду із заявою, рішення не виконано, заборгованість не сплачена. Просив визнати протиправною бездіяльність щодо виконання рішення №200/14290/18-а; зобов'язати вжити заходи щодо виконання рішення №200/14290/18-а; зобов'язати вжити заходи щодо негайного виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць; визнати порушення відповідачем прав ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення та судовий захист, підтвердженим рішенням суду по справі №200/14290/18-а.
Вирішуючи вказану заяву, суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
За змістом частини 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Із зазначено вбачається, що виконуючи рішення суду відповідач зобов'язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч. 6 ст. 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
В контексті розуміння вимог чинного законодавства протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені, про що зазначив у постанові від 13 червня 2017 року у справі № 21-1393а17 Верховний суд України, роз'яснивши при цьому, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
З огляду на вищевикладене, суд вказує на те, що бездіяльністю визнається пасивна форма поведінки особи, що полягає у не вчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах.
Так, з матеріалів справи встановлено, що Волноваським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/14290/18-а від 25 лютого 2019 року проведено нарахування пенсії за період з 01.04.2017 по 31.08.2018, заборгованість складає - 50866,58 грн., виплата пенсії з вересня 2018 року поновлена.
Суд враховує, що Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зверталось із запитами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо необхідності виділення коштів для сплати заборгованості по пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення суду, що свідчить про вчинення відповідачем дій стосовно виконання рішення суду від 25 лютого 2019 року у справі № 200/14290/18-а, однак, у зв'язку з відсутністю фінансування відповідач не має змоги в повному обсязі виконати рішення суду.
Верховний Суд України неодноразово приходив до висновку (справи № 21-66а14, № 21-199а15, № 21-1044а15, № 21-2630а15, № 21-5118а15, № 804/5081/13-а), що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.
Крім того, суд вказує на те, що згідно Положення про Пенсійний фонд України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року № 280 «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України», бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України.
Отже, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України органом, який реалізує означену політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднання управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 року № 28-2, Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджетного фонду.
За приписами статті 23 Бюджетного кодексу України будь які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюють лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України. Визнається порушенням бюджетного законодавства, та тягне за собою застосування заходів впливу і відповідальність керівника чи інших посадових осіб, з вини яких допущені порушення бюджетного законодавства.
Головним розпорядником коштів, що мають соціальне спрямування, зокрема бюджету Пенсійного фонду України, є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня Пенсійний фонд України та відповідно Головне управління Пенсійного фонду України.
При виконанні судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі Порядок № 649), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».
Пунктом 3 Порядку № 649 визначено, що боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України (далі - Реєстр).
Крім того, Порядком № 649 визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (після 01.01.2013), на виконання яких стягувану нараховано пенсію або щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці (надбавки, підвищення, компенсації втрати частини доходу, грошову допомогу), що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та залишаються невиплаченими, або рішення суду про стягнення коштів.
Як вже встановлено судом, з метою запиту додаткових фінансових коштів відповідач звертався до розпорядника коштів вищого рівня Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Доказів отримання додаткового фінансування для здійснення виплати заборгованості та відсутність їх розподілу в матеріалах справи не міститься.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відсутня протиправна бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у справі № 200/14290/18-а. Судом не встановлено протиправної бездіяльності з невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв'язку з цим прав позивача.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З огляду на відсутність у спірних відносинах протиправної бездіяльності відповідача щодо виконання рішення суду у цій справі, суд не вбачає наявних підстав для задоволення заяви в частині визнання протиправною бездіяльності щодо виконання рішення №200/14290/18-а та похідних від неї вимог щодо зобов'язання вжити заходи щодо виконання рішення №200/14290/18-а, негайного виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, визнання порушення відповідачем прав ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення та судовий захист, підтвердженим рішенням суду по справі №200/14290/18-а.
Відтак, заяву ОСОБА_1 належить залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.248,256,383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення суду, що подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України - залишити без задоволення.
Повний текст ухвали складено та підписано 31 серпня 2020 року.
Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Кошкош О.О.