31 серпня 2020 року Справа № 160/9100/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови, -
19 травня 2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ ОСОБА_2 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження №62275194 від 05 червня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28 липня 2020 року ОСОБА_1 отримала за місцем своєї роботи постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Київ ОСОБА_2 про звернення стягнення на заробітну плату від 22.06.2020, з якої дізналась, що відносно неї відкрито виконавче провадження №62275194, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», підстава відкриття - виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича. Позивач зазначає, що вона не отримувала жодних документів з цього приводу, в тому числі документи, на підставі яких був виданий виконавчий напис нотаріуса, та постанову про відкриття виконавчого провадження №62275194. Позивач вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження є безпідставною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки при відкритті виконавчого провадження відповідачем порушено приписи частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». Так, виконавчим округом приватного виконавця м. Київ Дорошкевич Віри Леонідівни визначено місто Київ. При цьому, позивач зареєстрована та проживає у м. Дніпро, жодних доходів того, що в м. Києві знаходиться рухоме та нерухоме майно не має, а тому, у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва були відсутні законні підстави для прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 07.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених статтями 268, 269, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено судове засідання на 17 серпня 2020 року о 09:00 год.
Також, вказаною ухвалою витребувано у приватного виконавця виконавчого округу м. Київ ОСОБА_2 належним чином завірену копію виконавчого провадження ВП №62275194.
Сторони у судове засідання 17.08.2020 не прибули, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи були повідомлені належним чином шляхом направлення копії ухвали разом із повісткою та позовною заявою на поштові адреси, а також в порядку приписів статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шляхом надсилання на електронні адреси сторін, що підтверджується звітами відділу аналітики та судової статистики.
У зв'язку з ненаданням відповідачем завіреної копії виконавчого провадження ВП №62275194, ухвалою суду від 17.08.2020 зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу м. Київ ОСОБА_2 надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду належним чином завірену копію виконавчого провадження ВП №62275194. Вказану ухвалу було направлено на поштову та електронну адреси відповідача.
Судове засідання 17 серпня 2020 року було відкладено на 31.08.2020 об 11:00 год.
31 серпня 2020 року сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином шляхом направлення копії ухвали від 17.08.2020 разом із повісткою на поштові адреси, а також за допомогою телефону, що підтверджується телефонограмою, та шляхом надсилання на електронну адресу, що підтверджується звітом відділу аналітики та судової статистики та електронним листом приватного виконавця виконавчого округу м. Київ ОСОБА_2 про отримання повідомлення.
Відповідачем 31.08.2020 року на електронну адресу суду було подано відзив на позовну заяву разом із копією виконавчого провадження ВП №62275194. Так, у відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних заяв та зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження №62275194 від 05 червня 2020 року винесена ним правомірно, з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки адресою місця проживання боржника - ОСОБА_1 , вказаному у виконавчому написі приватного нотаріуса Броварського нотаріального округу Київської області Колейчика В.В. № 11268 від 29.04.2020 року, було зазначено - АДРЕСА_1 , у зв'язку із чим, підстави для задоволення позову, відсутні.
Від представника позивача 31.08.2020 надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Частиною 1 статті 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 КАС України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
29 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем був вчинений виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №11268, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце роботи невідоме, яка є Боржником за Кредитним договором 2663509 від 01 вересня 2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» - Стягувач, заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 11 680,00 грн.
05.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни із заявою про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича №11268 від 29.04.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» коштів у розмірі 11 680,00 грн.
У даній заяві, як і у виконавчому написі нотаріуса, стягувачем зазначено адресу реєстрації боржника - ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , та місце проживання: АДРЕСА_3 .
05 червня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Дорошкевич Вірою Леонідівною винесено постанову ВП №62275194 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ»" заборгованість в розмірі 11 680,00 гривень
Відповідно до супровідного листа від 05.06.2020 №97498, постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62275194 від 05.06.2020 було направлено на дві вищевказані адреси боржника.
Про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса позивачу стало відомо 28.07.2020, коли ОСОБА_1 отримала за місцем своєї роботи постанову про звернення стягнення на заробітну плату від 22.06.2020.
Позивач, вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною, звернулась з цим позовом до суду.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 2 Закону №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3)законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6)гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII).
За змістом частин 1 та 2 статті 25 Закону України від 02.06.2016 №1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон №1403-VIII) виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Згідно з частиною першою статті 27 Закону № 1403-VIII фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».
В силу приписів частин 1 та 2 статті 24 Закону №1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Частиною першою статті 19 Закону №1404-VIII передбачено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною третьою статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місце знаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Відповідно до частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Судом встановлено, що виконавчим округом приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни визначено м. Київ.
Отже, відповідно до приписів частини 2 статті 24 Закону № 1404-VIII, відповідач приймає до виконання виконавчі документи, та, відповідно, відкриває виконавче провадження за місцем проживання, перебування, роботи боржника, яким є Київ, або у разі наявності майна боржника, місцем знаходження якого є м. Київ.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, місцезнаходженням стягувача у виконавчому провадженні ВП №62275194 - ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» є 49044, місто Дніпро, вулиця Якова Самарського, будинок 12А, код ЄДРПОУ 41346335.
У той же час, боржник у виконавчому провадженні - ОСОБА_1 зареєстрована з 15.08.2002 за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується копією паспорта позивача.
Доказів проживання позивача на території міста Києва матеріали справи не містять.
Також, до суду відповідачем не надано доказів наявності у позивача майна на території міста Києва, а іншого матеріали справи не містять.
При цьому, в матеріалах справа наявна постанова приватного виконавця ВП №62275194 від 22.06.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, в якій міститься посилання на відповідь ПФУ, ДФС, що ОСОБА_1 отримує доходи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТОВАРИСТВО ТЕХНІЧНОГО НАГЛЯДУ ДІЕКС», місцезнаходження якого: 49040, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, провулок Джинчарадзе, будинок 8.
Отже, відповідачу було відомо, що місцем реєстрації та, зокрема, працевлаштування позивача є адреса за межами його виконавчого округу, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.
Крім того, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 190 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Статтею 179 ЦК України визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
За приписами пункту 3.1 статті 3 Закону України від 05.04.2001 №2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон №2346-ІІІ) кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
Відповідно до частин 6.1, 6.2 статті 6 Закон №2346-ІІІ банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам, представництвам юридичних осіб в Україні, інвестиційним фондам та компаніям з управління активами, що діють від імені таких інвестиційних фондів, фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.
Частиною 7.1 статті 7 Закону №2346-ІІІ визначено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.
Отже, грошові кошти на рахунках у банках є майном у розумінні статті 190 Цивільного кодексу України.
При цьому, жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що картковий рахунок є майном в розумінні статті 190 ЦК України. Так само, не передбачено й визначення місцезнаходження «карткового рахунку» за місцем знаходження будь-якого банку.
Отже, наявність самого рахунку в банку, за відсутності на ньому коштів чи цінностей, не породжує цивільні права та обов'язки, оскільки рахунок це - засіб, механізм, спосіб безготівкового здійснення розрахунків, отримання готівки чи інший спосіб розпорядження коштами, що на ньому знаходяться за волевиявленням власника цих коштів. При цьому, наявність рахунку у банку, місцезнаходження якого зареєстровано у м. Києві, не є тотожнім місцезнаходженню майна боржника, зокрема, його грошових коштів.
Будь-яких доказів на підтвердження знаходження на рахунку відкритого в банку, що знаходиться у м. Києві, грошових коштів позивача, що б давало підстави вважати їх майном боржника, - матеріали справи не містять.
Отже, враховуючи вищевикладене, а також, те що позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 та за відсутності у неї майна в м. Києві, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62275194 від 05.06.2020, тобто з порушенням частини другої статті 24 Закону № 1404-VIII.
Вказані обставини не були перевірені та враховані відповідачем під час винесення спірної постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому таке рішення приватного виконавця є таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства, не у спосіб та не в порядку, які встановлені Законом № 1404-VIII.
Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В ході розгляду справи відповідачем не наведено належних та допустимих доказів, що підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення.
За наведених обставин, суд вбачає підстави для задоволення позову.
Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до положень частини 1 статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 134, 139, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (02002, місто Київ, вулиця Окіпної Раїси, будинок 4-А, офіс 71-А; номер та дата видачі посвідчення №0365 від 10.06.2019) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження №62275194 від 05 червня 2020 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева