31 серпня 2020 року Справа № 160/6645/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЮркова Е.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
18 червня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів з 01.01.2018 року у зв'язку із невиплатою частини перерахованої пенсії за рішенням від 18.11.2019 року ДОАС та постановою від 29.04.2020 року ТААС у справі №160/9865/19;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити розрахунок, нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії виходячи з суми боргу, що становить 57 289,48 грн., за період з 01.01.2018 року по 28.04.2020 року з урахуванням трьох відсотків річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020 року у справі № 160/9865/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , враховуючи недоплачену частку від 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року по 04.03.2019 року включно. На виконання вказаного рішення відповідачем здійснено перерахунок та виплату пенсії за період з 01.01.2018 року по 28.04.2020 року у розмірі 57289,48 грн., проте без врахування компенсації втрати частини пенсії за весь період затримки з 01.01.2018 року. Позивач вважає, що відповідачем не виконано у повному обсязі приписи постанови Третього апеляційного адміністративного суду, чим допущено протиправну бездіяльність, з огляду на що звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем 28.07.2020 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 46133/20), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що за період з 01.01.2018 року по 28.04.2020 року в сумі 57289,48 грн. буде виплачена позивачу за нормами постанови КМУ № 649 від 22.08.2018 року. Посилається на те, що виплата компенсації втрати частини доходів здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат управління не має. Також зазначає, що нарахована позивачу сума має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 71% відповідних сум грошового забезпечення (вислуга 27 років), що підтверджується розрахунком пенсії за вислугу років.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року в адміністративній справі № 160/9865/19 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку з 01.01.2018 року з 71% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з 05.03.2019 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 року ОСОБА_1 з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 71% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , враховуючи недоплачену частку від 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020 року у справі № 160/9865/19 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року в адміністративній справі №160/9865/19 скасовано в частині відмови у задоволені позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у зменшені розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення до пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року та у зменшені розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 75% суми підвищення до пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2019 року по 04.03.2019 року включно, а також в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , враховуючи недоплачену частку від 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року по 04.03.2019 року включно, з ухваленням нового рішення в цій частині; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у зменшені розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення до пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року та у зменшені розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 75% суми підвищення до пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2019 року по 04.03.2019 року включно; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , враховуючи недоплачену частку від 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року по 04.03.2019 року включно; в інший частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року в адміністративній справі №160/9865/19 залишено без змін.
22.05.2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі № 160/9865/19 видано виконавчі листи.
25.05.2020 року позивачем подано до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області заяву про перерахунок пенсії, в якій просив, зокрема здійснити перерахунок та виплату пенсії, відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року та Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020 року у справі № 160/9865/19.
Листом № 10018-9754/Р-02/8-0400/20 Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивача про те, що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії у розмірі 71% грошового забезпечення. Доплата за рішенням суду за період з 01.01.2018 року по 28.04.2020 року в сумі 57289,48 грн. буде виплачена за нормами постанови КМУ № 649 від 22.08.2018 року «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду». Щодо виплати компенсації повідомлено, що зазначеними рішеннями суду не зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області нараховувати та виплачувати компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка визначається згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159. Таким чином покладені судом зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії виконані Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на управління Фонду.
Також листом від 28.05.2020 року № 0302-8/34478 Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивача про те, що доплата за період з 01.01.2018 року по 28.04.2020 року у розмірі 57289,48 грн. обліковано в Реєстрі судових рішень відповідно до Постанови № 649.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Згідно зі статями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбачено, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 05 жовтня 2018 року у справі № 127/829/17.
Суд зауважує, що ані рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року в адміністративній справі № 160/9865/19, ані постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020 року у справі № 160/9865/19 не зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Разом з тим, відповідно до пункту 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Також за приписами статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно статті 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Таким чином, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані, тому стягнення на користь позивача недовиплаченого грошового забезпечення з урахуванням компенсації втрати його частини в зв'язку з несвоєчасною виплатою не відповідає вимогам закону.
Оскільки ОСОБА_1 виплата пенсії за період з 01.01.2018 року по 28.04.2020 року, донарахована згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року в адміністративній справі № 160/9865/19 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020 року у справі № 160/9865/19, відповідачем не проводилось, а таку виплату буде проведено в майбутньому, тобто такі суми не були виплачені своєчасно, тому суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.
Отже, враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при здійсненні виплати донарахованої за період з 01.01.2018 року по 28.04.2020 року пенсії буде порушене відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 522/535/17.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 26.06.2020 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі № 160/6645/20.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 гривень (стаття 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”).
Зважаючи на відмову у задоволенні позову, судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 840,80 грн., який підлягав оплаті, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню з ОСОБА_1 .
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у період з 25.08.2020 року по 28.08.2020 року у відпустці, справа розглянута 31.08.2020 року.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 242-244, 246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Державного бюджету судовий збір в сумі 840,80 грн. за реквізитами: отримувач коштів УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA238999980313131206084004008; Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 31 серпня 2020 року.
Суддя (підпис) Е.О. Юрков