про відкриття провадження у адміністративній справі
м. Вінниця
01 вересня 2020 р. Справа № 120/3014/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали:
за позовом: ОСОБА_1 (с. Рудницьке, Піщанський р-н., Вінницька обл., 24703)
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21036)
Вінницького обласного військового комісаріату (вул. Данила Галицького, б. 31, м. Вінниця, 21016)
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 1) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що отримує пенсію, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 року (далі - Постанова № 103) та у зв'язку із надходженням з ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року, відповідачем з 01.01.2018 здійснено перерахунок пенсії позивача з урахуванням виключно таких складових грошового забезпечення: посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років 50%. 10.06.2019 року позивач звернувся із заявою до відповідача про здійснення йому перерахунку пенсії з урахуванням всіх складових грошового забезпечення згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідач за наслідками розгляду заяви позивача, листом від 21.06.2019 року за вих. № 1543/Т-12 повідомив, що Постановою № 103 затверджено вичерпний перелік складових грошового забезпечення на підставі яких проводиться перерахунок пенсії з 01.01.2018 року, зокрема виходячи з розміру окладу за посадою, військового звання, відсоткової надбавки за вислугу років. Не погоджуючись із отриманою відмовою у перерахунку пенсії у спосіб вказаний в заяві, позивач з метою захисту свої прав та законних інтересів, звернувся до суду з цим позовом.
Також у прохальній частині позову позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на звернення до суду із цим адміністративним позовом посилаючись на карантинні обмеження.
При вирішенні вказаного клопотання позивача, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.
Як встановлено судом, позивач дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії із листа відповідача від 21.06.2019 року № 1543/Т-12, а тому шестимісячний строк звернення до суду повинен обраховуватись з 21.06.2019 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Предметом позову у справі є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням всіх складових грошового забезпечення.
Зважаючи на те, що пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю, суд вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати ч. 3 ст. 122 КАС України та при визначенні права позивача на звернення до суду керуватися строками, визначеними в інших законах, зокрема в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд зазначає, що згідно правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі № 646/6250/17 (провадження № К/9901/2128/18) адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, до якого належить пенсія.
Суд враховує, що у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення застосування до адміністративного позову шестимісячного строку звернення до суду встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, має наслідком неможливість реалізувати передбачене ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строку звернення до суду із цим адміністративним позовом.
Ухвалою від 08.07.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
24.07.2020 року за вх. № 20016 позивачем через канцелярію суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, за вх. № 20017 подано клопотання про витребування у відповідача 1 доказів - пенсійної справи позивача.
31.07.2020 року за вх. № 20877 позивачем через канцелярію суду подано заяву, в якій останній зазначив, що ним у позові заявлено дві позовні вимоги, за які, власне, згідно квитанцій № 5 від 02.07.2020 року та № 25 від 22.07.2020 року ним і було сплачено судовий збір, решта позовних вимог є похідними.
У відповідності до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Якщо позивач, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 169 КАС України, усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
При цьому, ч. 1 та 2 ст. 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
В свою чергу, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України).
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У справах визначених ч. 1 цієї статті, заявами по суті є позов та відзив (ч. 3 ст. 263 КАС України).
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами вважаю, що дана справа є незначної складності, від так вона підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку спрощеного позовного провадження. Підстави для залишення її без руху, без розгляду або для відмови у відкритті провадження на даній стадії судового процесу відсутні.
На підставі викладеного доходжу висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Крім того, позивач просить розгляд справи здійснювати з викликом (повідомленням) сторін.
Вирішуючи питання про доцільність розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ч. 5, 6 ст. 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Разом з тим, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зауважує, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності та не потребує заслуховування усних пояснень сторін для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Одночасно позивачем подано клопотання про витребування у відповідача 1 його пенсійної справи. Клопотання мотивоване тим, що особа справа містить докази та пояснення, на які позивач посилається в обґрунтування своєї правової позиції. Додатково позивач вказав, що самостійно отримати належним чином засвідчені копії пенсійної справи йому не вдалося.
Вирішуючи питання про витребування доказів, суд виходив з наступного.
Доказами в адміністративному судочинстві, згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч. 2 та 3 ст. 79 цього Кодексу (ч. 1 ст. 80 КАС України). Тобто разом із поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 79 КАС України).
Враховуючи вищенаведенні положення, а також беручи до уваги ті обставини, які зможуть підтвердити витребувані докази, суд, з метою належного з'ясування обставин справи, вважає за необхідне витребувати у відповідача 1 належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача.
Керуючись ст. 72, 79, 80, 160, 161, 171, 248, 256, 263 КАС України, суд
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Запропонувати відповідачам протягом 15-денного строку, з дня отримання даної ухвали, подати відзив на позовну заяву в порядку ст. 261 КАС України. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, а також докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Витребувати у відповідача 1 протягом 5-ти днів, з моменту отримання даної ухвали, належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Попередити відповідача 1 про те, що у разі ненадання доказів, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
- невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Відповідачам направити копію позовної заяви з додатками.
Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".
У разі невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Маслоід Олена Степанівна