01 вересня 2020 р. м. Вінниця Справа № 120/3155/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_2 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, управління пенсійного фонду, відповідач), яким просила:
- визнати протиправним рішення №023830008725 від 16.01.2020 р. про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов'язати призначити та виплачувати пенсію за вислугу років згідно п.е ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" починаючи з 09.01.2020 р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка вказує, що має право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки має спеціальний стаж в сфері охорони здоров'я. Однак, звернувшись із відповідною заявою про призначення пенсії за вислугу років до управління пенсійного фонду отримала відмову.
Не погоджуючись із даною відмовою та вказуючи, що факт зайнятості в сфері охорони здоров'я на посаді фармацевта підтверджено рядом документів, вважає відмову у призначені пенсії за вислугу років протиправною, у зв'язку з чим звернулась з цим позовом до суду.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.07.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у письмовому провадженні в порядку статті 263 КАС України.
29.07.2020 р. на адресу суду надійшов відзив, в якому представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову та вказала, що трудову книжку, до якої внесено записи щодо роботи позивачки на посаді фармацевта не є можливим прийняти до уваги, з огляду на відсутність документів, які виступили підставою для внесення запису про зміну прізвища власника трудової книжки. Відтак, спеціальний стаж не підтверджено, а за відсутності такого позивачці правомірно відмовлено в призначенні пенсії.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.
09.01.2020 р. позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за вислугу років. До заяви додано паспорт, довідку про присвоєнння ідентифікаційного номера, трудову книжку, диплом, довідку про перебування у відпустці без збереження заробітної плати.
За наслідком розгляду даної заяви прийнято рішення №023830008725 від 16.01.2020 р., у якому зазначено про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, мотивовану наступним.
До заяви від 9 січня 20202 року ОСОБА_1 подала трудову книжку серії НОМЕР_1 , згідно якої простежується наступні відомості про трудову діяльність в закладах охорони здоров'я та на посадах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років згідно Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 (далі- Перелік №909):
- з 01.08.1990 р. по 21.02.1996 р. - на посаді фармацевта аптеки №314 м. Вінниці;
- з 22.02.1996 р. по 06.06.1996 р. - на посаді фармацевта аптечного кіоску;
- з 28.06.1996 р. по 30.06.1997 р. - на посаді фармацевта аптечного пункту №4 МП "Авіценна";
- з 01.07.1997 р. по 22.12.2001 р. - на посаді фармацевта аптечного кіоску;
- з 23.12.2001 р. по 31.03.2003 р. - на посаді фармацевта аптеки №1;
- з 01.04.2003 р. по 31.10.2013 р. - на посаді заступника завідувача аптеки №1;
- з 01.11.2013 р. по 31.08.2018 р. - на посаді старшого фармацевта аптеки;
- з 01.09.2018 р. по 08.01.2020 р. - на посаді фармацевта аптеки №14 ТОВ "Фірма Авіценна".
Проте, дану трудову книжку взяти до уваги при обчисленні як загального так і спеціального стажу неможливо, з огляду на відсутність документів, які виступили підставою для внесення запису про зміну прізвища власника трудової книжки.
Відтак, ОСОБА_1 відмовлено в призначені пенсії за вислугу років через відстуність необхідного спеціального стажу.
Не погоджуючись з такою позицією суб'єкта владних повноважень позивачка звернулась з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до пункту "е" частини першої статті 55 Закону № 1788-XII (в редакції чинній на час прийняття спірного рішення) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців ;з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту.
Із процитованого видно, що для призначення пенсії за вислугу років до досягнення 55 річного віку мають працівники охорони здоров'я, які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати не менше 25 років 6 місяців.
Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Згідно пункту 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. При прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку 22-1).
Оцінюючи позовні вимоги, суд вказує наступне.
Як зазначалось вище, для призначення пенсії за вислугу років до досягнення 55 річного віку мають працівники охорони здоров'я, які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати не менше 25 років 6 місяців.
В свою чергу, особа із заявою про призначення пенсії подає документи про підтвердження стажу, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р№ 637.
Пунктами 1, 3 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Із положень пунктів 20, 23, 24 Порядку №637 випливає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Отже, як видно з наведеного, у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, які установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як встановлено судом, позивачка надала управлінню пенсійного фонду трудову книжку НОМЕР_1 до якої внесено наступні записи:
- з 01.08.1990 р. по 21.02.1996 р. - на посаді фармацевта аптеки №314 м. Вінниці;
- з 22.02.1996 р. по 06.06.1996 р. - на посаді фармацевта аптечного кіоску;
- з 07.06.1996 р. по 27.06.1996 р. - на посаді фармацевта аптечного кіоску;
- з 28.06.1996 р. по 22.12.2001 р. - на посаді фармацевта аптечного кіоску;
- з 23.12.2001 р. по 31.03.2003 р. - на посаді фармацевта аптеки №1;
- з 01.04.2003 р. по 31.10.2013 р. - на посаді заступника завідувача аптеки №1;
- з 01.11.2013 р. по 31.08.2018 р. - на посаді старшого фармацевта аптеки;
- з 01.09.2018 р. по 08.01.2020 р. - на посаді фармацевта аптеки №14 ТОВ "Фірма Авіценна".
Суд зазначає, що право на пенсію за вислугу років виникає у разі, якщо особа є працівником охорони здоров'я та має відповідний стаж у даній сфері.
Так, згідно Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 (далі- Перелік №909) право на пенсію за вислугу років мають фармацевти (незалежно від найменування посад) аптек, аптечних кіосків.
Із аналізу процитованого видно, що робота на посаді фармацевта аптеки/аптечного кіоску дає право на призначення пенсії за вислугу років.
При цьому, на думку суду, не подання документа, що був підставою для внесення запису про зміну прізвища власника трудової книжки не є безумовною підставою для відмови в призначенні пенсії.
Більш того, суд вказує й на те, що в розписці- повідомленні від 09.01.2020 р. позивачці надано час до 09.04.2020 р. для подання документу про зміну прізвища.
Однак, всупереч наданому часу 16.01.2020 р. прийнято оскаржуване рішення.
Також суд вказує, що в матеріалах справи міститься свідоцтво (серії НОМЕР_2 від 27.03.2008 р.) про зміну імені " ОСОБА_3 " на "ОСОБА_2", що підтверджує факт правомірності зміни прізвища позивачки в трудовій книжці.
Разом з тим, оцінюючи позовні вимоги, суд акцентує увагу на тому, що для призначення пенсії за вислугу років до досягнення 55 річного віку, обов'язковою умовою є наявність спеціального стажу до 01.01.2016 р. - 25 років 6 місяців.
В свою чергу, ОСОБА_1 не досягла 55 річного віку та станом на 01.01.2016 р. її спеціальний стаж складав 25 років 5 місяців, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років.
Відтак, оскаржуване рішення, яким відмовлено в призначенні пенсії за вислугу з підстав відсутності спеціального стажу є правомірним та не підлягає скасуванню, як наслідок, відсутні підстави для призначення і відповідно виплати пенсії.
За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав вважати, що оскаржуване рішення про відмову в призначені пенсії за вислугу років з підстав відсутності необхідного спеціального стажу, є протиправним. Як наслідок, відсутні й правові підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень призначати і виплачувати пенсію за віком. Отже у задоволені позову слід відмовити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, яка не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
в задоволенні позову - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідлентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403).
Повний текст рішення виготовлено : 01.09.2020 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна