"18" серпня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3488/19(916/251/20)
Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейш В.Д.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви (вх.№263/20 від 30.01.2020р.)
За позовом Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ 09807750)
До відповідачів: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Представники сторін:
від позивача - Островська Н.М., довіреність
від відповідача - ОСОБА_1 (особисто), паспорт серія
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.01.2020р. відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, оприлюднено на веб-порталі Судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) арбітражного керуюючого Гольчановського Григорія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 290 від 25.02.2013).
30.01.2020р. Акціонерне товариство "Укрсиббанк" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме житлового будинку з господарчими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 284,8 кв.м., житловою площею 59,7 кв.м. та земельної ділянки площею 0,1098 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 04.02.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи в межах справи №916/3488/19 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , присвоєно справі №916/3488/19(916/251/20).
26.05.2020р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій ОСОБА_1 просить суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
22.06.2020р. від відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки строк платежів по кредитним зобов'язанням за період з січня 2020р. по грудень 2026 року не настав. Також, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку з дією мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.07.2020р. закрито підготовче провадження з розгляду позовної заяви по справі №916/3488/19(916/251/20), призначено позовну заяву до судового розгляду по суті.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Рішенням Овідіопольського суду Одеської області від 31.08.2005р. №2-1837/2005 визнано право власності на самовільно побудований житловий будинок площею 202,6 кв.м. розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №201645056 від 25.02.2020р. за ОСОБА_1 зареєстровано Ѕ частку житлового будинку та за ОСОБА_2 зареєстровано Ѕ частку житлового будинку.
Між Акціонерним комерційним інноваційним товариством «УкрСиббанк» (поточна назва АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК») (надалі - банк, кредитор) та ОСОБА_1 (надалі - позичальник, відповідач 1), укладено кредитний договір № 3656-08 ОФ Н (в системі обліку банку договір №10610868000) від 09.12.2005 року.
Відповідно до умов кредитного договору банк надав відповідачу 1 кредит (грошові кошти) у сумі 110 000.00 дол. США, а відповідач 1 зобов'язався кожного місяця повертати кредит у порядку, встановленому графіком погашення кредиту, але у будь - якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 09.12.2026 року, якщо тільки не застосовується Інший термін повернення кредиту (п.п. 1, 1.2. кредитного договору).
За користування кредитними коштами у межах установленого терміну кредитування відповідач 1 зобов'язався сплатити проценти у розмірі 12.5% річних та у порядку, передбаченому п. 1.3 кредитного договору. Листом №026712 від 17.02.2008 року банк повідомив позичальника про запровадження нової системи нарахування відсотків, а саме у випадку прострочення платежу за кредитним договором, банк з дати виникнення простроченої суму основного боргу, нараховуватиме на прострочену суму основного боргу підвищені проценти в розмірі збільшеному вдвічі від діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу.
Згідно з п. 7.1. кредитного договору у випадку порушення термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань відповідач 1 сплачує банку пеню у розмірі 0.2 % від суми зазначеної заборгованості розрахованої за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п. 4.6, п. 5.5, розділу 11 кредитного договору у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або термінів сплати плати за кредит строком більше ніж на 5 календарних днів банк має право змінити термін повернення кредиту шляхом направлення позичальнику відповідної вимоги та визнати термін повернення кредиту таким, що настав. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується дострокового повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін в повному обсязі. У разі зміни фактичної адреси позичальника без попереднього про це повідомлення чи інших навмисних дій позичальника, у зв'язку з чим письмова вимога банку не отримана позичальником, строк повернення кредиту та плати за кредит в такому випадку встановлюється через 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику.
В забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника по вказаному кредитному договору прийнята іпотека згідно з іпотечним договором від 09.12.2005 року, укладеним між АТ «УКРСИББАНК» та іпотекодавцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
На умовах вказаного іпотечного договору в іпотеку прийнято нерухоме манно, а саме:
житловий будинок з господарчими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складається в цілому з житлового пенопластного, бетонного будинку під літ. «А, А (1),А(2), а- а (4)» житловою площею 59.7 кв.м., загальною площею 284.8 кв.м., «Б» - хоз.приміщення, №1-3,1- спорудження та на праві приватної спільної власності в рівних частках зареєстрований у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі рішення ОвІдіопольського суду Одеської області від 31.08.2005 року; земельна ділянка площею 0,1098 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ОД №059879, виданого Таїровською селищною радою, Овідіопольським райвідділом земельних ресурсів 14.03.2005 року.
Обтяження іпотекою вказаної нерухомості та право власності на житловий будинок підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №185717558 від 22.10.2010 року.
Відповідно до п.1.2 іпотечного договору іпотекою забезпечується у повному обсязі виконання усіх грошових вимог зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 3656-08 ОФ Н (в системі обліку банку договір №10610868000) від 09.12.2005 року та витрат, понесених іпотекодержателем і пов'язаних з пред'явленням вимоги по зобов'язанням за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет іпотеки.
У разі невиконання або неналежного виконання відповідачем 1 зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету Іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами на підставі рішення суду (п.2.1.1, п. 4 іпотечного договору).
Позивач стверджує, що всупереч умов Кредитного договору боржник не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам з січня 2019 рогу, внаслідок чого станом на 25.07.2019 року виникла прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 2946,11 дол. США та по процентам у розмірі 2802.80 дол. США.
05.08.2019р. року позивачем направлено ОСОБА_1 вимогу від 26.07.2019 року про усунення порушень кредитного договору, а у разі не погашення простроченої заборгованості - про дострокове повернення кредиту. Однак, боржник вимогу не виконав, заборгованість не погасив у повному обсязі. Вимога, що направлена позичальнику, повернулася без вручення за закінченням терміну зберігання, що підтверджується поштовим повідомленням про повернення за закінченням терміну зберігання.
Положеннями ч. 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.01.2020р. відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, оприлюднено на веб-порталі Судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) арбітражного керуюючого Гольчановського Григорія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 290 від 25.02.2013).
В межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 подано декларації за 2016-2018р.р., відповідно до яких встановлено, що житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 є єдиним місцем проживання ОСОБА_1 , доказів, що спростовують вказані доводи банком, який є кредитором у справі про неплатоспроможність не надано, також банком не надано доказів наявності у ОСОБА_1 іншого житла.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 володіють житловим будинком у рівних частках, а також те, що рішенням Овідіопольського суду Одеської області від 31.08.2005р. №2-1837/2005 визнано право власності на самовільно побудований житловий будинок площею 202,6 кв.м. розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та наявний мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, суд дійшов висновку про неможливість звернення стягнення на предмет іпотеки, що є єдиним житлом.
Крім того, з моменту відкриття стосовно боржника справи про неплатоспроможність він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Згідно ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. Дія мораторію не поширюється на будь-які дії довірчого власника щодо об'єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник. Дія мораторію не поширюється на процедуру обов'язкового звернення стягнення на об'єкт довірчої власності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Кодексом. Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий. Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
Відповідно до ч. 6 ст. 41 Кодексу, під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.
Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Однак, позивач не звертався із заявою в межах справи про банкрутство для реалізації свого права на задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення.
При цьому суд не приймає посилання відповідача на те, що строк сплати за кредитним договором ще не настав, оскільки відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав.
З урахуванням викладеного, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повний текст складено 28 серпня 2020 р.
Суддя В.Д. Найфлейш