ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.09.2020Справа № 910/6112/20
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"
доАкціонерного товариства "Українська залізниця"
простягнення 56 305 грн 10 коп.
Представники:не викликались
04.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" з вимогами до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 56 305 грн 10 коп. збитків, завданих незбереженням вагонів.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не забезпечив збереження вагонів позивача під час їх перебування на залізничній колії, у зв'язку з чим вагони № № 56485915, 56265275, 56953177, 56125784, 62006879, 53485058, 53187910, 60663044, 53577862, 52797388, 61961900, 52366663, 62058318 були пошкоджені, що стало підставою проведення їх технічного огляду та ремонту та завдало збитків позивачу на загальну суму 56 305 грн 10 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2020, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.
18.05.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 відкрито провадження у справі № 910/6112/20, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
03.06.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
23.06.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
03.07.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
У листопаді 2019 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" здійснювало перевезення вантажних вагонів власності (оренди) позивача.
Так, на підставі залізничних накладних № № 36647717, 36707370, 52639184, 52677978, 52613536, 52856515, 37108578, 48551911, 53012480, 52648920, 53057865, 37427424, 47399324, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" здійснювало перевезення вантажних вагонів № № 56485915, 56265275, 56953177, 56125784, 62006879, 53485058, 53187910, 60663044, 53577862, 52797388, 61961900, 52366663, 62058318, орендарем та власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс".
Позивач стверджує, що під час перебування вагонів № № 56485915, 56265275, 56953177, 56125784, 62006879, 53485058, 53187910, 60663044, 53577862, 52797388, 61961900, 52366663, 62058318 власності та оренди позивача, на залізничній колії, останні були пошкоджені.
З метою складання відповідних актів, а саме комерційних актів форми ГУ-22 та актів про пошкодження вагону форми ВУ-25М позивач письмово звернувся з заявою № 6035/ДВ від 29.11.2019 до начальника станції Ароматна структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", що підтверджується проставленням дати 02.12.2019 та розпису співробітника станції Ароматна структурного підрозділу підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" та заявою № 6036/ДВ від 29.11.2019 до начальника структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", що підтверджується проставленням штампу № 03/3506 від 18.12.2019.
На заяву № 6035/ДВ від 29.11.2019 позивач отримав відповідь № 108 від 06.12.2019, в якій зазначалось, що складання комерційних актів з приводу пошкодження порожніх вагонів (разобладнання ручного стояночного гальма) нормативними документами не передбачено, у зв'язку з чим, заява позивача не може бути задоволена.
Крім цього, позивач звернувся до начальника структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" зі скаргою № 222/ДВ від 10.01.2020 на дії Начальника станції Ароматна структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", що підтверджується описом вкладень та експрес накладною Global Post № 77185541.
З метою складання відповідних актів, а саме комерційних актів форми ГУ-22 та актів про пошкодження вагону форми ВУ-25М позивач звернувся з заявою вих. № 6076/ДВ від 02.12.2019 до начальника станції Рокувата структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", що підтверджується описом вкладень та чеком Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (штрихкодовий ідентифікатор 4910109177661) та заявою № 6077/ДВ від 02.12.2019 до начальника структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", що підтверджується описом вкладень та експрес накладною Global Post (експрес накладна 77181677).
Крім цього, позивач звернувся до начальника структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" зі скаргою № 225/ДВ від 10.01.2020 на дії Начальника станції Рокувата структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", що підтверджується описом вкладень та експрес накладною Global Post (експрес накладна 77185544).
На скаргу № 225/ДВ від 10.01.2020 позивач отримав відповідь № 26 від 16.01.2020,. в якій зазначалось наступне, що складання комерційних актів з приводу пошкодження порожніх вагонів (відсутності частин вагонів) нормативними документами не передбачено.
З метою складання відповідних актів, а саме комерційних актів форми ГУ-22 та актів про пошкодження вагону форми ВУ-25М позивач звернувся з заявою № 187/ДВ від 10.01.2020 до начальника станції Ароматна структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", що підтверджується описом вкладень та чеком Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (штрихкодовий ідентифікатор 4910109177858) та заявою № 188/ДВ від 10.01.2019 до начальника структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", що підтверджується проставленням штампу № 03/198 від 17.01.2020.
На заяву № 187/ДВ від 10.01.2020 позивач отримав відповідь № 11 від 23.01.2020, в якій зазначалось, що складання комерційних актів з приводу пошкодження порожніх вагонів (разобладнання ручного стояночного гальма) нормативними документами не передбачено, цу зв'язку з чим заява позивача не може бути задоволен.
Крім цього, позивач звернувся до начальника структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" зі скаргою № 620/ДВ від 28.01.2020 на дії Начальника станції Ароматна структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", що підтверджується описом вкладень та експрес накладною Global Post (експрес накладна 77187448).
Структурним підрозділом "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" та структурним підрозділом "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" складено акти про пошкодження вагона (форма ВУ-25М), а саме: від 12.11.2019 щощдо вагону № 56485915, від 16.11.2019 щодо вагону № 56265275, від 21.11.2019 щодо вагону № 56953177, від 26.11.2019 щодо вагону № 56125784, від 20.11.2019 щодо вагону № 62006879, від 07.12.2019 щодо вагону № 53485058, від 11.12.2019 щодо вагону № 53187910, від 17.12.2019 щодо вагону № 60663044, від 18.12.2019 щодо вагону № 53577862, від 01.12.2019 щодо вагону № 52797388, від 23.12.2019 щодо вагону № 61961900, від 31.12.2019 щодо вагону № 52366663, від 04.01.2020 щодо вагону № 62058318.
Внаслідок пошкодження (розукомплектування) вагонів позивач передав Структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" аналогічні деталі, які були відсутні на вагонах для подальшого їх встановлення на вагони, оскільки вагони використовуються у господарській діяльності позивача.
Так, позивачем придбано деталі, які були встановлені замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах, а саме:
- на підставі контракту купівлі-продажу від 14.03.2018 № 495 та специфікації (додаток № 5 від 01.10.2018) у ЗАО ВТФ «Трансмашекспорт» було придбано головну частину 270.023-1 у кількості 2 штуки на загальну суму 8 187 грн 18 коп. Зазначена продукція була сплачена згідно платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах від 10.10.2018 № 87, яке було проведено банком 11.10.2018 на підставі отриманого рахунку від 04.10.2018 № 6/495;
- на підставі договору поставки від 10.02.2014 № 59/14 та специфікації від 10.04.2019 № 38 у ТОВ «Укртранспневматика» було придбано авторежим 265 А-1 у кількості 2 штуки на загальну суму 7 192 грн 80 коп. Зазначена продукція була сплачена згідно платіжного доручень від 24.04.2019 № 3242 на підставі виставленого рахунку від 20.04.2019 № ТП000000213;
- на підставі договору поставки від 01.11.2016 № 710/16 та специфікації від 02.07.2019 № 44 у ТДВ «Попаснянський ВРЗ» було придбано пружина візка зовнішня у кількості 22 штуки на загальну суму 18 902 грн 40 коп. Зазначена продукція була сплачена згідно платіжного доручення від 19.08.2019 № 6764;
- на підставі договору поставки від 01.11.2016 № 710/16 та специфікації від 02.07.2019 № 44 у ТДВ «Попаснянський ВРЗ» було придбано пружина візка внутрішня у кількості 22 штуки на загальну суму 8 078 грн 40 коп. Зазначена продукція була сплачена згідно платіжного доручення від 190.82019 № 6764;
- на підставі договору поставки від 14.11.2012 № 711/12 та специфікації від 07.11.2019 № 44 у ТОВ «Спецукрпостачання» було придбано кришка люка кр. УМ0042-00.00.00.0-00-02 сбю без фарбування у кількості 1 штука на загальну суму 6 720 грн 00 коп. Зазначена продукція була сплачена згідно платіжного доручення від 04.12.2019 № 10284 та від 05.12.2019 № 10825 відповідно до рахунку-фактури від 07.11.2019 № 36.
Отже, загальна вартість придбаних деталей становить: 8 187 грн 18 коп. + 7 192 грн 80 коп. + 18 902 грн 40 коп. + 8 078 грн 40 коп. + 6 720 грн 00 коп. = 49 080 грн 78 коп.
01.02.2018 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" укладено договір на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів № ПР/В-18129/НЮдч, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконувати технічне обслуговування з відчепленням (далі - ТО з відчепленням) під час експлуатації вагонів власності замовника, орендованих вагонів, або вагонів, що знаходяться в оперативному управлінні, згідно договорів суборенди та даних довідки 2610 ГІОЦ УЗ, на момент передачі повідомленням 1354 з кодом 4, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором, за реквізитами, обумовленими переліком (додаток № 2).
Деталі, придбані позивачем для встановлення їх замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах були передані Структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та були встановлені на зазначені вище вагони відповідно до актів від 30.11.2019, від 23.12.2019, від 26.12.2019, від 31.12.2019, від 20.12.2019 № 69, від 23.12.2019, від 26.12.2019, від 31.12.2019 зняття з відповідального зберігання і витрат запасних частин, які псотачає позивач для технічного обслуговування вагонів з відчепленням при підготовці до перевезень згідно договірних литсів від 17.01.2020 № 408/ДВ, від 30.01.2020 № 782/ДВ та договору від 01.02.2018 № ПР/В-18129/НЮдч.
У зв'язку з розукомплектуванням вказаних вагонів, їх було відправлено до Структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" для проведення ремонтних робіт на яких і були виконані роботи по встановленню деталей на розукомплектовані вагони.
Загальна вартість витрат по встановленню (технічному обслуговуванню вагонів) деталей на вагони становить 7 224 грн 32 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 23.12.2019 № 10867, від 14.01.2020 № 294, від 16.01.2020 № 372, від 16.01.2020 № 368, від 14.01.2020 № 302,в ід 14.01.2020 № 294, від 13.02.2020 № 1243, від 06.02.2020 № 936.
Спір між сторонами у справі виник з приводу того, що відповідач, як перевізник, належним чином не виконав зобов'язань щодо збереження вагонів позивача під час їх перебування на залізничній колії, у зв'язку з чим вагони № № 56485915, 56265275, 56953177, 56125784, 62006879, 53485058, 53187910, 60663044, 53577862, 52797388, 61961900, 52366663, 62058318, були відчепленні, у зв'язку із несправністю, що стало підставою проведення їх технічного огляду та ремонту шляхом заміни деталей та завдало збитків позивачу на загальну суму 56 305 грн 10 коп., сума яких складається з вартості придбаних деталей у розмірі 49 080 грн 78 коп. та витрат по встановленню (технічному обслуговуванню вагонів) деталей на вагони у розмірі 7 224 грн 32 коп.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, визначено обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Згідно зі статтею 5 Статуту залізниць України на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до пункту 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 856 від 28.09.2004, порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких в графі 20 "Найменування вантажу" вказується "Власний вагон (найменування власника) направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)".
Судом встановлено, що Акціонерним товариством "Українська залізниця" здійснювалось перевезення вантажних вагонів власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", а саме: № № 56485915, 56265275, 56953177, 56125784, 62006879, 53485058, 53187910, 60663044, 53577862, 52797388, 61961900, 52366663, 62058318.
У статті 8 Статуту вказано, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України.
За приписами пункту 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.
Відповідно до пункту 4.1 вказаних Правил випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред'явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).
Суд зазначає, що прийняття відповідачем до перевезення спірних вагонів свідчить про те, що останні перебували у технічно справному стані.
Як встановлено судом, на станціях П'ятихатка, Запоріжжя-Ліве, Обвідна, Інгулець, Грекувата та Рокувата було виявлено пошкодження (розкомплектування) вагонів власності (оренди) позивача, які полягали у разобладнанні ручного стояночного гальма.
За фактом встановлення разобладнання ручного стояночного гальма, вагони власності (оренди) позивача були направлені на технічне обслуговування, про що свідчать оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М.
Відповідно до пункту 4.6 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, обов'язок охорони вагонів і вантажів на під'їзній колії покладається на підприємство. Якщо під'їзна колія обслуговується локомотивом залізниці, то охорону вагонів і вантажів до моменту фактичної подачі вагонів і з моменту збирання вагонів з під'їзної колії організовує залізниця.
Згідно з пунктів 20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці. Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.
На виконання вищезазначених Правил, у зв'язку з розукомплектуванням вказаних вагонів, їх було відправлено до Структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" для проведення ремонтних робіт на якому і були виконані роботи по встановленню деталей на розукомплектовані вагони, що підтверджується повідомленнями про приймання вантажних вагонів форми ВУ-36М.
Судом встановлено, що для ремонту пошкоджених вагонів позивачем придбано та надано необхідні деталі на суму 49 080 грн 78 коп. та здійснено оплату технічного обслуговування у розмірі 7 224 грн 32 коп.
Відповідно до пункту 22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, сума збитків за пошкодження вагона складається з:
витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.99 N 551 (z0828-99), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.99 за N 828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування;
вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин;
витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків;
плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.
Відповідачем усупереч вищевказаним положенням Закону та статті 78 Господарського процесуального кодексу України не спростовано відсутність своєї вини у не забезпеченні схоронності переданих йому вагонів.
Згідно з статтею 126 Статуту за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.
Приписами статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як зазначено у пункті 11 Оглядового листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" від 29.11.2007 № 01-8/91, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов'язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт", підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
У відповідності до статті 110 Статуту, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
В свою чергу суд відзначає, що в даному випадку мова йде про встановлену законодавством відповідальність залізниці за незбереження приватних вагонів (майна іншої особи) під час їх використання (перевезення), а відтак статус такого майна (чи вантаж, чи порожні вагони) для встановлення складу цивільного правопорушення принципового значення немає.
Суд звертає увагу, що оскільки Залізниця відмовилася складати комерційні акти, у зв'язку з тим, що такі акти складаються у випадку розкрадання саме вантажу, то її посилання на відсутність таких актів, а отже і матеріальної відповідальності Залізниці, з урахуванням того, що статус майна не має принципово значення для встановлення складу цивільного правопорушення, є необґрунтованими та безпідставними.
Частиною 1 статті 114 Статуту встановлено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Згідно з пунктом 2 статті 126 Статуту, за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що позивачем доведено наявність прямого та безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача та сумою збитків у розмірі 56 305 грн 10 коп., які поніс позивач, у зв'язку із необхідністю встановлення нових деталей на вагони, з огляду на що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 56 305 грн 10 коп., заподіяних відповідачем, у зв'язку із незабезпеченням схоронності переданих йому вагонів підлягають задоволенню у повному обсязі.
Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо того, що позивач не має право на пред'явлення позову до залізниця про відшкодування збитків, заподіяних незбереженням прийнятих до перевезення вагонів, не приймаються судом до уваги, оскільки позивач звертається до суду з позовом як власник (орендар) спірних вантажних вагонів, який має право на відшкодування збитків, заподіяних відповідачем.
До того ж, суд зазначає, що поданими документами підтверджується, що відповідач прийняв вагони до перевезення без заперечень та зауважень, а обов'язок відповідача забезпечувати схоронність вагонів передбачена статтею 110 Статуту залізниць України, відповідно до якої залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами перевезення вантажів іншому підприємству.
Стосовно тверджень відповідача щодо відсутності його вини у розукомплектуванні вагонів, оскільки працівниками зафіксований факт не пошкодження вагонів, а крадіжки, що підтверджується актами про пошкодження вагона (контейнера) форми ВУ-25М, де у відповідній графі міститься вказівка на вину сторонніх осіб, суд зазначає наступне.
Однак, суд зазначає, що складені відповідачем акти про пошкодження вагона (контейнера) форми ВУ-25М, за відсутності встановлених правоохоронними органами відповідних обставин у межах кримінального провадження, не можуть вважатися такими, що підтверджують здійснення крадіжки деталей вагонів третіми особами, а отже стверджувати про те, що відбулася крадіжка деталей вагонів, а не їх пошкодження, немає підстав.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (вул. Антоновича, 46-46А, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 30600592) збитки, заподіяні незбереженням прийнятих до перевезення вагонів у сумі 56 305 (п'ятдесят шість тисяч триста п'ять) грн 10 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Б.Плотницька