ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
31.08.2020Справа № 910/12164/20
Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши
позовну заяву ЗАТ "НАФТАЛІТА" (LT-09312, Литовська Республіка, Районне самоврядування міста Вільнюс, місто Вільнюс, Вільнюське місцеве самоврядування, вул. Шеймінішкю, 1А, код юридичної особи в реєстрі юридичних осіб Литовської Республіки 304184789
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велвана Універс" 01021, місто Київ, вул.Мечнікова, будинок 16, офіс 211
про стягнення 84 216,38 грн.
ЗАТ "НАФТАЛІТА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велвана Універс" 84 216,38 грн. боргу, а саме 48174,00 грн. боргу та 36042,38 грн. штрафних санкцій (пені, інфляційних втрат, відсотків річних та штрафу).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору поставки нафтопродуктів № 172/18 від 12.09.2018 року в частині своєчасної оплати поставленого товару (нафтопродуктів), внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нараховані пеня, штраф, проценти річних та втрати від інфляції.
Частиною 1 статті 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
В силу статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Відповідно до статті 64 ГК України функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 95 ЦК України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Відповідно до ч. 3 наведеної статті Цивільного кодексу України філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Тобто, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.
Як визначено у п.п. 1.7 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18, коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: "Стягнути з підприємства "А" в особі його відокремленого підрозділу - філії № 1 на користь організації "Б" в особі її Н-ської філії таку-то суму".
Як встановлено судом, в прохальній частині позовної заяви міститься вимога про стягнення заборгованості на користь ЗАТ "НАФТАЛІТА" в особі "Представництва "УАБ "НАФТАЛІТА".
В свою чергу суд звертає увагу, що в матеріалах позовної заяви відсутні будь-які документи (Статут, положення, наказ, протокол, довіреність тощо), якими надано повноваження "Представництву "УАБ "НАФТАЛІТА" діяти від імені, за дорученням та в інтересах ЗАТ "НАФТАЛІТА" як позивача.
Також суд зазначає, що вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, згідно п. 2 ч. 3 вказаної статті позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; згідно п. 3 ч. 3 - зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; згідно п. 4 ч. 3 - зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
Водночас позивач не зазначив в позовній заяві свого найменування литовською мовою, а також не надав документів, які підтверджують офіційний переклад цієї назви на українську мову, що виключає можливість суду встановити дійсне його найменування.
Дослідивши матеріали позовної заяви судом також встановлено, що відповідачем визначено Товариство з додатковою відповідальністю "Велвана Універс", місцезнаходженням якого зазначено: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 12, офіс 195, в той час як за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням вказаної юридичної особи є: 01021, місто Київ, вул.Мечнікова, будинок 16, офіс 211.
Тобто, позивачем невірно зазначено місцезнаходження відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
При цьому, вказані правові норми не ставлять обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містять імперативну норму щодо обов'язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Як встановлено судом, позивачем в якості доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів надано опис вкладення у цінний лист від 13.08.2020 року, фіскальний чек поштової установи від 13.08.2020 року та накладну № 4900084851413.
Зі змісту поданого опису та накладної вкладення вбачається, що позивачем було направлено позовну заяву та додані до неї докази на ім'я ТОВ "Велвана Універс» на адресу: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 12, офіс 195, що не відповідає місцезнаходженню відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Доказів направлення копій позовної заяви та доданих до неї матеріалів, як того вимагають положення ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, на належну адресу відповідача, позивачем не надано.
Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.
За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід'ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.
Отже, виходячи зі змісту наявного у матеріалах позовної заяви опису вкладення у цінний лист суд позбавлений можливості дійти висновку про надсилання копій позовної заяви та доданих до неї документів саме на адресу відповідача - ТОВ "Велвана Універс", що, в свою чергу, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Також за результатами вивчення позовної заяви судом також встановлено, що позивач в пункті 2 прохальної частини просить суд стягнути з відповідача 36042,38 грн. штрафних санкцій, зазначаючи при цьому в тексті позовної заяви про нарахування пені, штрафу, процентів річних та втрат від інфляції, які мають різну правову природу.
Поряд із цим суд зауважує, що позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Суд наголошує на те, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12 р. "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Натомість невизначення позивачем чіткого змісту позовних вимог та заявлених до стягнення з відповідача сум у відповідності до здійсненого розрахунку та їх правової природи нівелює можливість дотримання судом вказаних принципів та унеможливлює правильне і своєчасне вирішення господарського спору.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Залишити позовну заяву ЗАТ "НАФТАЛІТА" без руху.
2. Встановити ЗАТ "НАФТАЛІТА" строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити ЗАТ "НАФТАЛІТА" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження повноважень "Представництва "УАБ "НАФТАЛІТА" на здійснення представництва інтересів юридичної особи ЗАТ "НАФТАЛІТА" в господарському суді (Положення, Статут, довіреність, наказ);
- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача;
- подання до суду письмової заяви із визначенням загальної суми заявлених позовних вимог відповідно до включених до їх складу окремих позовних вимог (основного боргу, пені, штрафу, процентів річних та втрат від інфляції) та згідно наданого розрахунку;
- подання до суду письмової заяви із зазначенням дійсного найменування позивача українською та литовською мовами.
Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачу.
4. Ухвала набрала законної сили з моменту підписання 31.08.2020 року та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон