вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.09.2020м. ДніпроСправа № 904/3404/20
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" м. Запоріжжя
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Дніпро
про стягнення вартості нестачі вантажу в розмірі 7364грн.88коп.
Без участі представників сторін
ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" м. Запоріжжя звернулось до Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Дніпро з позовом про стягнення вартості нестачі вантажу в розмірі 7364грн.88коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків із забезпечення схоронності переданого до перевезення вантажу та заподіяння позивачу фактичної шкоди, покладення на залізницю відповідальності за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
На підставі укладеного між позивачем та ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" договору поставки №012/18-15 від 10.08.2018 та специфікації №18 від 28.03.2019, на адресу позивача згідно залізничної накладної №50812791 зі станції відправлення Сартана Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці було відвантажено товар, що прибув у вагоні №56159577.
В комерційному акті №460005/1077 від 01.08.2019, складеному за результатом перевезення вантажу, зафіксовано ознаки несхоронного перевезення, такі як порушення маркування, виїмки та нестача.
У даному комерційному акті було зазначено, що маркування порушене, виїмка над 6-7 люками ліворуч довжиною 100см, шириною 80см, глибиною 60см. Відсутній вантаж у вагоні поміститися міг. В технічному відношенні вагон справний, двері цільнометалеві, люка закриті, просипу вантажу не має.
ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" виставлено на адресу позивача для оплати рахунок-коригування №92768977 від 30.07.2019. Платіжним дорученням №336864 від 30.08.2019 позивач в повному обсязі сплатив вартість товару.
Розрахунок шкоди, спричиненого внаслідок нестачі, проведений з урахуванням норми відповідно до Правил перевезення вантажів. Сума нестачі вантажу складає 7364грн.88коп.
Також Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" зазначає, що положення пункти 134, 136 Статуту залізниць України слід застосовувати у системному зв'язку з положенням частини 4 статті 315 Господарського кодексу України таким чином, що строк позовної давності починає свій перебіг з дня одержання відповіді на претензію позивача або з дня закінчення строку, встановленого частиною 3 статті 315 Господарського кодексу України для відповіді на претензію.
Якщо до подання позову позивач скористався своїм правом на пред'явлення перевізникові претензії, шестимісячний строк позовної давності починається з дня одержання відповіді на претензію або закінчення строку, встановленого для такої відповіді (частина четверта статті 315 Господарського кодексу України).
Оскільки дотримання претензійного порядку не є обов'язковим, то у вирішенні питання про початок перебігу строку позовної давності в розумінні цієї норми Господарського кодексу України слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред'явлення претензії і строку її розгляду (частини друга і третя статті 315 Господарського кодексу України), незалежно від того, чи пред'являлася відповідна претензія до перевізника.
Таким чином, з урахуванням положень частин 1-4 статті 315 Господарського кодексу України, строк позовної давності щодо вимог до залізниці з приводу нестачі вантажу розраховується від дня видачі вантажу та закінчується зі спливом 6 місяців для пред'явлення претензії, 3 місяців для розгляду претензії та 6 місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
09.07.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач зазначає, що дата видачі вантажу за накладною №50812791 відбулась 30.07.2019. Таким чином строк для подачі позовної заяви сплинув у позивача 31.01.2020. Відповідач зазначає, що сплив позовної давності є підставою для відмови у позовні.
За наведених обставин відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Предметом доказування у справі є наступні обставини:
- укладення між Акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" та Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" договору поставки №012/18-15 від 10.08.2018;
- здійснення на адресу позивача поставки товару згідно залізничної накладної №56159577;
- здійснення позивачем оплати поставленого товару;
- факт понесення позивачем збитків заподіяних відповідачем;
- протиправність дій відповідача;
- розмір збитків та причинний зв'язок між протиправними діями (бездіяльністю) відповідача і заподіяною шкодою;
- наявність підстав для відшкодування позивачу збитків, заподіяних відповідачем.
10.08.2018 між Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі - постачальник) та Акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" (далі - покупець) укладено договір поставки №012/18-15 (далі - договір).
Згідно пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю продукцію коксохімічного виробництва (далі по тексту - товар) відповідно до асортименту, якості, строкам, в об'ємі, за цінами та на умовах, передбачених у специфікаціях до цього договору, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити на умовах цього договору.
Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник зобов'язується зробити поставки товару вказаного у специфікаціях, на умовах СРТ- станція Запоріжжя-Ліве Придніпровська залізниця (згідно міжнародних правил ІНКОТЕРМС-2010), якщо інші умови поставки не обумовлені специфікаціями до цього договору.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна товару за одиницю визначається у специфікаціях до цього договору.
Положеннями пункту 3.6 договору визначено, що покупець здійснює оплату поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, протягом 30-ти календарних днів з дати прибуття товару на станцію покупця, але не раніше 5 банківських днів з дати отримання оригіналів первинних документів від постачальника.
28.03.2019 між сторонами укладена специфікація №18, згідно якої постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити товар ("горішок коксовий 10-25мм"), у кількості 2500т. на суму 23723640грн. з ПДВ.
На адресу позивача (вантажоодержувача) 25.07.2019 зі станції Сартана на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці був направлений вантаж - горішок коксовий у вагоні №56159577 за залізничною накладною №50812791.
В комерційному акті №460005/1077 від 01.08.2019, складеному на станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці, було зафіксовано ознаки несхоронного перевезення - нестача вантажу у вагоні №56159577.
В розділі "Д" комерційного акту №460005/1077 від 01.08.2019 зазначено, що на підставі комерційного акту №463003/332 від 27.07.2019 станції Пологи проведена комісійна видача вантажу вантажоодержувачу, який надійшов за відправкою, вказаною на лицьовій стороні цього акту.
Видача здійснювалась комісією у складі приймальника поїздів Дементьєва Г.М, прийомоздавальника заводу Лазарева В.Ф. , слідчого Заводського ВП Ніколаєва Е.В., у присутності заступника начальника станції Тетері О.М. , зі зважуванням вагону на справних електронних вагах вантажоодержувача №0120, огляд - перевірка 10.06.2019.
За документом значиться тара 22400кг, нетто 42950кг. Фактично виявилось брутто 63500кг, тара з документу 22400кг, нетто 41100кг, що менше ваги, вказаної у документі на 1850кг.
В комерційному відношенні навантаження у вагоні шапкою, вище рівня бортів 30-40см. В перевізному документі значиться: маркування вапняним розчином, фактично маркування поперечними смугами вапном. Маркування порушене, виїмка над 6-7 люками ліворуч довжиною 100см, шириною 80см, глибиною 60см. Відсутній вантаж у вагоні вміститись міг. В технічному відношенні вагон справний, двері цільнометалеві, люка закриті, просипу вантажу немає. При повторному зважуванні дані не змінились.
Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" виставлений рахунок - фактура №92703903 від 25.07.2019 на суму 636512грн.46коп. 30.08.2019 було здійснено коригування рахунку №92703903 від 25.07.2019 на суму 7084грн.64коп.
Платіжним дорученням №336864 від 30.08.2019 позивачем перераховано грошові кошти у розмірі 629427грн.82коп. згідно рахунку - фактури №92703903 від 25.07.2019ю
Правила оформлення перевізних документів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №862/5082, визначають порядок оформлення перевізних документів, форми бланків перевізних документів та їх зміст.
Відповідно до п.1.1. вказаних Правил на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу.
Відповідно до п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються; у разі зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни й доповнення, які вносяться у перевізні документи залізницею, засвідчуються підписом відповідального працівника і штемпелем станції.
У залізничній накладній №50812791 в розділі "найменування вантажу" вказано - "Горішок коксовий. Вантаж у вологому стані".
Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Згідно з пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі, сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах, щодо вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.
Відповідно до складеного позивачем розрахунку відповідальна недостача вантажу (горішок коксовий) з урахуванням природної втрати та вартості 1тн вантажу в розмірі 7367грн.83коп. (без ПДВ) становила у вагоні №56159577 в розмірі 833кг на суму 7364грн.88коп. (з ПДВ). За результатом перевірки здійсненого розрахунку порушень не встановлено.
Позивач вважає, що недостача вантажу в спірному вагоні виникла з вини відповідача, який не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, та просить стягнути вартість недостачі вантажу в сумі 7364грн.88коп., що і є причиною спору.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Частинами 1, 2 та 3 статті 314 Господарського кодексу України встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.
За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість.
У разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.
Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" №273/96-ВР від 04.07.1996 передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України.
Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Згідно з пунктом 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. (далі - Статут) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно зі статтею 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. Обов'язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:
- за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;
- за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;
- за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (статті 115 Статуту).
Згідно з виставленим позивачу Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" рахунку - фактури №92703903 від 25.07.2019 (з урахуванням коригування проведеного 30.08.2020) вартість 1тн вантажу становила 7367грн.83коп. (без ПДВ).
Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень.
Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З урахуванням викладеного, відповідальність за вагову недостачу горішку коксового слід покласти на відповідача.
Відповідно до статті 130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі зі стягненням з відповідача на користь позивача 7364грн.88коп.
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд не приймає заперечення відповідача щодо пропуску строку позовної давності, у зв'язку з наступним.
Положення ст.ст. 134, 136 Статуту залізниць України підлягають застосуванню у системному зв'язку з положенням ст. 315 ГК України і таким чином, що строк позовної давності починає свій перебіг з дня одержання відповіді на претензію позивача або з дня закінчення строку, встановленого ч. 3 ст. 315 ГК України для відповіді на претензію.
Враховуючи, що дотримання претензійного порядку не є обов'язковим, то у вирішенні питання про початок перебігу позовної давності, в розумінні цієї норми ГК України слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред'явлення претензії і строку її розгляду (ч.ч. 2, 3 ст. 315 ГК України) незалежно від того, чи пред'являлася відповідна претензія до перевізника.
Отже, шестимісячний термін для пред'явлення даного позову до залізниці має обраховуватись упродовж 6 місяців, після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред'явлення претензії та 3-місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з положеннями ст. 315 Господарського кодексу України та ст.ст. 134, 136 Статуту залізниць України, оскільки визначений законом строк, в межах якого особа має право звернутися з позовом до суду, не може поглинатися строком на реалізацію права на досудове врегулювання спору.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України у справі №10-26/166-10-4300 від 19.04.2012, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема у справі № 905/729/18 від 11.04.2019 , у справі №910/11614/18 від 13.08.2019, у справі №905/2303/18 від 10.09.2019.
Судом встановлено відсутність відомостей щодо звернення позивача до відповідача з претензією про відшкодування вартості нестачі спірного вантажу, що у даному випадку не впливає на порядок обчислення позовної давності, оскільки, як зазначено вище, визначений законом строк, в межах якого особа має право звернутися з позовом до суду, не може поглинатися строком на реалізацію права на досудове врегулювання спору.
Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 04.03.2020 У справі № 905/487/19.
Судові витрати позивача зі сплати судового збору розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача.
Керуючись нормами Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. (із змінами та доповненнями), Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2000р. (Зареєстрований: Мін'юст України, 24.11.2000 за №862/5083), Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, статей Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення шкоди, завданої недостачею, в розмірі 7364грн.88коп. - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 108) на користь Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (ідентифікаційний код: 00186542; місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11) шкоду, завдану недостачею, в розмірі 7364грн.88коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення підписаний 01.09.2020.
Суддя Р.Г. Новікова