пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
26 серпня 2020 року Справа № 903/451/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ ФУД», смт.Куликів, Львівська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП», м.Нововолинська, Волинська область
про визнання відсутнім права на стягнення орендної плати
Суддя Шум М. С.
Секретар судового засідання Коваль О. М.
За участю представників сторін:
від позивача: Кавчук А. В., Тодорюк О. Г.
від відповідача: Кецко В. Я.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексім Фуд» в позовній заяві до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП» просить суд визнати за відповідачем відсутність права на нарахування та стягнення з позивача орендної плати за договором оренди №11/07/17 від 11.07.2017, починаючи з 01.01.2020, стягнути з відповідача судові витрати та витрати на правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що орендодавець (відповідач у справі) ухиляється від прийняття об'єкта оренди після закінчення дії договору оренди №11/07/17 від 11.07.2017 та продовжує нараховувати позивачу орендну плату.
Ухвалою суду від 26.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 21.07.2020, запропоновано відповідачу не пізніше ніж у 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому статтею 178 ГПК України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог та доданням оригіналів для огляду та належним чином завірених копій підтверджуючих документів, на які міститься посилання у відзиві.
У відзиві на позовну заяву ТзОВ «СМП» у задоволенні позову просить відмовити повністю. При цьому, зазначає, що листом від 09.12.2019 №196 ТзОВ «СМП» як орендодавець повідомив ТзОВ «Ексім Фуд», як орендаря згідно з договором оренди від 11.07.2017 №11/07/17, що не має наміру продовжувати строк дії договору та просить орендаря привести орендоване майно в належний стан, звільнити від сторонніх предметів і підготувати для передачі до 31.12.2019. В подальшому, у листі від 20.12.2019 відповідач у справі (орендодавець) зазначив, що під час візуального огляду об'єкта оренди виявлено, що його стан не відповідає стану, який існував на момент передачі майна в користування позивача (орендаря), відтак відповідач просив позивача до 26.12.2019 направити свого представника для повернення об'єкта оренди відповідачу за актом приймання-передачі та визначитися з кандидатурою експерта для проведення оцінки стану майна на момент повернення.
03.01.2020 складено дефектний акт про виявлені недоліки орендованого майна, що підписаний орендодавцем (відповідач), проте не підписаний орендарем (позивач).
В подальшому, як зазначає відповідач у відзиві, ТзОВ «Ексім Фуд» (орендар) звернувся з листом №62 від 28.05.2020 до ТзОВ «СМП» (орендодавець) з проханням прийняти з оренди нерухоме майно станом на 03.01.2020 з долученим та підписаним актом приймання-передачі спірного об'єкта оренди, що отриманий відповідачем 01.06.2020.
Відтак, відповідач зазначає, що з 03.01.2020 до 01.06.2020 акт приймання-передачі майна Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Фуд» Товариству з обмеженою відповідальністю «СМП» не надавався.
Крім того, згідно зі звітом від 10.06.2020 про незалежну оцінку ринкової вартості завданих збитків майну ТзОВ «СМП» під час користування ним ТзОВ «Ексім Фуд» за спірним договором оренди розмір таких збитків становить 4 138 000 грн. 00 коп.
ТзОВ «СМП» у відзиві також зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним та неспроможний захистити права позивача, які він вважає порушеними.
В судовому засіданні 21.07.2020 оголошено перерву до 12.08.2020 10 год. 00 хв. для надання можливості позивачеві подати суду відповідь на відзив.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що спірний договір оренди не передбачає складання будь-якого іншого документу, зокрема, дефектного акту, про який зазначає відповідач, під час передання орендованого майна від орендаря до орендодавця. Відтак, одностороннє перейменування документу не змінює його суті, а тому складений 03.01.2020 документ (акт), в якому зафіксовані недоліки об'єкта оренди можна вважати актом приймання-передачі.
Виявлення недоліків об'єкта оренди не є підставою для неприйняття з оренди. У відповідача відсутні правові підстави для донарахування орендної плати за час фактичної затримки прийняття з оренди (повернення) об'єкта оренди, оскільки позивачем своєчасно виконані обов'язки як щодо звільнення орендованого об'єкту від сторонніх предметів, так і його підготовки до передачі.
Опис та характеристики майна на момент його передачі в оренду відсутній, а тому відповідач безпідставно наполягає на приведенні майна в “ідеальний” стан.
Крім того, придатність майна для його використання на момент повернення з оренди, а також його справний стан підтверджується актами перевірок управління Держпродспоживслужби та показаннями свідка Бондарук А. А., що долучені до позовної заяви.
ТзОВ «Ексім Фуд» зазначає, що повернення об'єкту оренди відбулося 03.01.2020, оформлення передачі здійснювалося комісією у складі представників позивача та відповідача 03.01.2020, представники якої мали скласти акт приймання-передачі об'єкта оренди. Однак, під час повернення об'єкта оренди з ініціативи відповідача було складено “дефектний акт” про виявлені недоліки орендованого майна від 03.01.2020, який підписано виключно представниками відповідача.
З врахуванням умов договору оренди невідповідність майна бажаному для орендодавця стану не є підставою для неприйняття об'єкта з оренди, а лише ймовірною підставою для відшкодування збитків. Долучений відповідачем звіт про збитки, завдані спірному орендованому майну ТзОВ «Ексім Фуд» не є належним та достовірним доказом в розумінні ГПК України, грунтується на припущеннях, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між способами використання орендованого майна орендарем та його станом на момент проведення оцінки.
Обраний позивачем спосіб захисту прямо передбачений ч. 2 ст. 20 ГК України, а також зазначений в постанові ВС у складі КГС від 27.11.2018 №905/2260/17.
Представники позивача в судовому засіданні при розгляді справи по суті позовні вимоги підтримали повністю, позов просили задоволити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам-учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Судом при розгляді справи надано сторонам розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, а отже дотримано принципу змагальності сторін. Відтак, суд розглядає спір по суті з постановленням рішення у справі.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив:
11.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СМП» як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Фуд» як орендарем укладено договір оренди №11/07/17 (далі - договір, а. с. 22-26).
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору.
Між сторонами зобов'язання виникли з договору оренди №11/07/17 від 11.07.2017.
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ст. 283 ГК України).
Згідно з п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 3.1, 3.4, 12.1 договору відповідач зобов'язується передати позивачеві у строкове платне користування рухоме та нерухоме майно, перелік, кількість та характеристики якого вказані в Додатку №1 (додаток №1 долучено до матеріалів справи) до даного договору, що є його невід'ємною частиною, а позивач зобов'язується прийняти об'єкт оренди, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути об'єкт оренди відповідачеві відповідно до умов даного договору. Об'єкт оренди належить відповідачеві на праві приватної власності, що посвідчується витягами з реєстру права власності на нерухоме майно. Майно передається в оренду з метою організації забою та переробки свинини. Приймання-передача майна здійснюється сторонами або їх уповноваженими представниками протягом 3 календарних днів з моменту вступу в дію даного договору. Майно вважається переданим з моменту підписання акту приймання-передачі. Даний договір вступає в дію з 04.08.2017 та діє до 04.08.2018.
Н виконання умов договору між сторонами підписано акт прийому-передачі від 04.08.2017, яким сторони погодили перелік майна, що передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Ексім Фуд» в оренду. (а. с. 30-32).
02.08.2018 між ТзОВ «СМП» та ТзОВ «Ексім Фуд» підписано додаткову угоду до договору про те, що договір оренди від 11.07.2017 діє до 31.12.2019 (а. с. 33).
Відповідні обставини справи сторонами підтверджуються.
Відповідач (орендодавець) листом від 09.12.2019 №196 повідомив позивача (орендаря) про те, що строк дії договору оренди встановлено до 31.12.2019 та продовжуватися не буде, відтак орендодавець просить орендаря керуючись п.п. 11.3, 7.1.13, 7.1.8, 7.1.9 договору до 31.12.2019 звільнити об'єкт оренди від сторонніх предметів та підготувати його до передачі орендодавцю (а. с. 34).
В листі від 20.12.2019 №200 відповідач (орендодавець) повідомив позивача (орендаря) про те, що 09.12.2019 направлено лист про небажання продовжувати дію договору оренди від 11.07.2017, просив до 26.12.2019 направити представника для можливості проведення приймання-передачі майна з оренди. Крім того, в листі зазначив, що під час візуального огляду орендованого майна виявлено погіршення його стану в порівнянні з тим, який був на момент передачі його в оренду. Для уникнення непорозумінь та спірних моментів просив до 27.12.2019 узгодити кандидатуру будівельно-технічного експерта та оцінщика для визначення технічного стану орендованого майна (а. с. 35).
У відповідь на зазначені листи, ТзОВ «Ексім Фуд» (орендар та позивач у справі) надіслав ТзОВ «СМП» (орендодавець та відповідач у справі) лист від 27.12.2019 №48 про те, що належно виконував свої зобов'язання за договором оренди, а також те, що у відповідності до п. 7.1.13 договору орендар має повернути орендодавцеві орендоване майно у належному стані, у стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду з врахуванням нормального фізичного зносу, зазначив про своє зобов'язання усунути недоліки, що зафіксовані під час спільних оглядів орендованого майна. Крім того, орендар запропонував продовжити дію договору оренди №11/07/17 (а. с. 36).
Листом від 27.12.2019 №202 відповідач (орендодавець) зазначив, що окрім переліку недоліків, які позивач (орендар) погодився усунути для позитивного вирішення ситуації щодо продовження співпраці, вимагає в обов'язковому порядку провести інші зазначені в листі роботи. Крім того, орендодавець в листі зазначив про інші обставини для продовження договору оренди, зокрема, погодження орендної плати, погодження співвідношення оплати ремонтних робіт тощо (а. с. 37).
В листі від 28.12.2019 №203 орендодавець повідомив орендаря про те, що відповідь надана в листі №48 від 27.12.2019 орендодавця в повній мірі не задовольняє, оскільки перелік недоліків, які готовий усунути орендар, є неповним. Відтак, оголошена раніше позиція щодо припинення співпраці залишається в силі. Просив до 13:00 30.12.2019 повідомити про час та дату передачі майна з оренди, а також вказати перелік представників, які візьмуть участь у відповідній процедурі (а. с. 38).
Враховуючи умови договору та додаткової угоди до договору, зазначену переписку між товариствами, судом встановлено, а сторонами у справі підтверджується, що договір оренди №11/07/17 від 11.07.2017 припинив свою дію 31.12.2019, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Розділом 11 договору оренди №11/07/17 від 11.07.2017 передбачено «Порядок повернення об'єкта оренди», а саме:
«Повернення орендодавцю (відповідачеві у справі) об'єкта оренди здійснюється сторонами або їх уповноваженими представниками не пізніше ніж за три дні з моменту закінчення строку оренди або настання інших обставин, що є підставою для розірвання договору, орендар (позивач у справі) зобов'язаний звільнити об'єкт оренди від сторонніх предметів та підготувати його до передачі орендодавцю. У випадку якщо строк звільнення об'єкта оренди буде перевищувати строк вказаний у даному пункті договору орендодавець має право нараховувати та стягнути з орендаря орендну плату пропорційну фактичному строку використання об'єкта оренди. При передачі об'єкта оренди складається акт приймання-передачі, в якому відображається його стан. Даний акт підписується уповноваженими представниками сторін. У випадку, якщо в процесі приймання об'єкта оренди будуть виявлені його недоліки, останні повинні бути відображені у акті приймання-передачі. Об'єкт оренди вважається переданим з моменту підписання акту приймання-передачі» (п. п. 11.1, 11.2, 11.4, 11.5, 11.6).
Згідно з наказом директора ТзОВ «Ексім Фуд» від 02.01.2020 створено та затверджено склад робочої групи для участі у комісії із здачі орендованого майна згідно договору оренди №11/07/17 від 11.07.2017 у зв'язку із закінченням строку його дії (а. с. 64).
До матеріалів справи долучено дефектний акт, датований 03.01.2020, про виявлені недоліки орендованого майна згідно договору оренди №11/07/17 від 11.07.2017 з переліком таких недоліків (а. с. 39-45).
Відповідний дефектний акт від орендодавця (відповідача у справі) підписаний комісією у складі 13 осіб із значенням прізвища та ініціалів, стороною орендаря (позивача у справі) відповідний акт не підписаний.
В дефектному акті міститься запис: «представники ТзОВ «Ексім Фуд» з даним актом ознайомлені 03.01.2020. Від підпису відмовилися в присутності комісії та свідків».
ТзОВ «Ексім Фуд» як орендар спірного майна та позивач у справі в позовній заяві стверджує, що складений 03.01.2020 письмовий документ, який іменований «дефектний акт» за своєю формою та змістом відповідає акту приймання-передачі, який сторони мали скласти при поверненні об'єкта оренди. Підписати дефектний акт сторона позивача не мала можливості з огляду на те, що представники відповідача перешкоджали їм в підписанні цього документа. Запис про відмову представниками позивача підписати дефектний акт не відповідає дійсності.
При цьому, судом встановлено, що в п. 4.8 договору оренди зазначено: «орендна плата сплачується орендарем по день фактичної здачі об'єкта оренди орендодавцю за актом приймання-передачі».
Отже, сторони передбачили, що зобов'язання позивача - сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном, яке виникло з договору оренди, не припиняється після спливу строку дії договору, оскільки припинення нарахування орендної плати пов'язано не із закінченням строку, на який було укладено договір, а з моментом підписання сторонами відповідного акта про повернення орендарем предмета договору оренди.
Враховуючи те, що ТзОВ «СМП» продовжує нараховувати платежі згідно зі спірним договором в тому числі орендну плату, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.02.2020, що складені та скріплені печаткою ТзОВ «СМП» (а. с. 97-100) після припинення дії спірного договору та, як зазначає позивач, після прийняття орендованого майна ТзОВ «СМП» (відповідачем у справі) з оренди, ТзОВ «Ексім Фуд» звернулося до суду з відповідним позовом та просить суд визнати за відповідачем відсутність права на нарахування та стягнення з позивача орендної плати за договором оренди №11/07/17 від 11.07.2017 починаючи з 01.01.2020.
Щодо обраного позивачем способу захисту, враховуючи твердження відповідача про неправильно обраний ТзОВ «Ексім Фуд» спосіб захисту, який є неефективним, не спроможним відновити права, які воно вважає порушеними, а також таким, що не передбачений законом, суд зазначає наступне:
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов'язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та іншими способами відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27.11.2018 №905/2260/17 звертає увагу на те, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина перша статті 785 Цивільного кодексу України). Таким чином, повернення майна наймодавцеві є обов'язком наймача. Певному обов'язку завжди кореспондує відповідне право іншої сторони, а не її обов'язок.
По суті, предмет позову у вигляді спонукання відповідача до прийняття майна з орендного користування та підписання акта приймання-передачі є (а) зверненням за захистом не права, а обов'язку, (б) примушенням особи до вчинення дії, яка є її правом, а не обов'язком.
Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27.11.2018 №905/2260/17 в контексті приписів ст. 20 ГК України відмітила таке:
«Зазначеними правовими нормами не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим, а реалізація такого способу захисту, як зміна або припинення правовідношення може відбуватися шляхом розірвання договору.
Звертаючись до суду з вимогою щодо визнання договору припиненим, позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження судом припинення прав орендодавця на одержання орендної плати. Водночас відповідно до абзацу 2 частини другої статті 20 Господарського кодексу України у цьому разі належним способом захисту є визнання відсутності права відповідача.»
Відповідно до п.п. 2, 4 ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач, звертаючись до суду з позовною вимогою про визнання відсутнім за відповідачем права на нарахування та стягнення з нього орендної плати за договором оренди №11/07/17 від 11.07.2017 починаючи з 01.01.2020, прагне підтвердження судом припинення прав орендодавця на одержання орендної плати, що кореспондує передбаченому ст. 20 ГК України способові захисту про визнання наявності або відсутності права.
Крім того, судом встановлено та сторонами підтверджується, що після 31.12.2019, тобто після припинення дії договору, ТзОВ «СМП», як орендодавець та відповідач у справі, продовжує нараховувати ТзОВ «Ексім Фуд», як орендарю та позивачеві у справі, орендну плату згідно зі спірним договором (відповідна обставина підтверджується описаними вище актами надання послуг до договору із зазначенням платежів за лютий місяць 2020 року, що складені відповідачем та надані позивачеві). При цьому, сторони спору погоджуються, що договір оренди №11/07/17 від 11.07.2017 припинив свою дію 31.12.2019. Між сторонами виник спір щодо наявності/відсутності факту передачі орендованого майна з оренди та, як наслідок, наявності/відсутності у відповідача права нараховувати до стягнення з позивача орендної плати.
Враховуючи викладене, приписи ст. 20 ГК України, висновки ВП ВС в постанові від 27.11.2018 №905/2260/17, суд вважає, що позивачем обрано такий спосіб захисту, що передбачений законом та такий, що є ефективним в розумінні досягнення бажаного для позивача правового результату, право та інтерес якого, як він сам зазначає, порушені.
Сторони в договорі оренди №11/07/17 від 11.07.2017 обумовили два випадки нарахування орендної плати після закінчення його дії:
1) пункт 4.8 «орендна плата сплачується орендарем по день фактичної здачі об'єкта оренди орендодавцю за актом приймання-передачі»
2) пункт 11.2 «якщо строк звільнення об'єкта оренди буде перевищувати 3 дні з моменту закінчення строку оренди орендодавець має право нарахувати та стягнути з орендаря орендну плату пропорційну фактичному строку використання об'єкта оренди»
Відтак, суд зазначає, що враховуючи умови договору, позовну вимоги ТзОВ «Ексім Фуд» про визнання за відповідачем відсутності права на нарахування та стягнення з позивача орендної плати, починаючи з 01.01.2020, до предмету доказування в даному випадку входить підтвердження чи спростування обставини (факту) фактичної здачі об'єкта оренди орендарем орендодавцю за актом приймання-передачі не пізніше, ніж за три дні з моменту закінчення строку оренди (тобто з 31.12.2019), а також дотримання триденного строку звільнення об'єкта оренди після припинення дії договору.
Сторони, зокрема, відповідач у відзиві та у судовому засіданні не оспорює факту звільнення об'єкта оренди позивачем в строки, встановлені договором. Проте, зазначає, що з 03.01.2020 до 01.06.2020 акт приймання-передачі майна (з оренди) позивачем з урахуванням виявлених недоліків вказаних у акті про виявлені недоліки орендованого майна від 03.01.2020 або вже з виправленими недоліками відповідачеві не надавався, а орендоване майно у встановленому законом і договором оренди порядку не поверталося, а отже оспорює обставину фактичної здачі об'єкта оренди орендарем орендодавцю за актом приймання-передачі у зв'язку із закінченням строку дії договору 31.12.2019. Зазначає, що дефектний акт від 03.01.2020 не може вважатися актом приймання-передачі майна з оренди.
Відповідно до п. 4 ст. 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Пунктом 1 ст. 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
При укладенні договору оренди майна, призначеного для використання у господарській діяльності, орендар та орендодавець, керуючись принципом свободи договору згідно із статтею 627 ЦК України, можуть передбачити умови щодо особливостей передання об'єкта оренди від орендодавця до орендаря, експлуатації (використання) орендованого майна у процесі здійснення господарської діяльності орендарем, а також умови щодо повернення об'єкта оренди орендодавцю після спливу строку дії договору оренди.
Щодо порядку передачі спірного майна з оренди сторони в договорі оренди погодили таке: «При передачі об'єкта оренди складається акт приймання-передачі, в якому відображається його стан. Даний акт підписується уповноваженими представниками сторін. У випадку, якщо в процесі приймання об'єкта оренди будуть виявлені його недоліки, останні повинні бути відображені у акті приймання-передачі. Об'єкт оренди вважається переданим з моменту підписання акту приймання-передачі. У випадку, якщо об'єкт оренди перебуває у стані, який є гірше, ніж той стан, в якому об'єкт оренди перебував на момент передачі в оренду, орендар зобов'язаний до моменту повернення об'єкту оренди орендодавцеві відновити об'єкт оренди до стану не гіршого, ніж той в якому об'єкт оренди перебував на момент передачі в оренду з урахуванням нормального зносу.» (п.п. 11.4, 11.5, 11.6, 11.7).
Враховуючи приписи законодавства та умови договору обов'язок вчиняти дії щодо передачі орендованого майна орендодавцю покладено на орендаря, в даному випадку на позивача у справі ТзОВ «Ексім Фуд», зокрема, такий обов'язок передбачає складання та підписання акту прийому-передачі орендованого майна.
Позивач обґрунтовуючи належну здачу об'єкта оренди орендодавцю з посиланням на дефектний акт про виявлені недоліки орендованого майна від 03.01.2020 (а. с. 39-45) звертає увагу суду на позицію, висловлену ВС у складі КГС в постанові від 13.04.2018 №910/29775/15 про те, що має значення наявність будь-якого належного доказу, що підтверджує відповідні обставини, а не виключно назва документу - акт приймання-передачі (в постанові йдеться про підтвердження приймання об'єкта в оренду).
В дефектному акті від 03.01.2020 зазначено: «комісія у складі представників ТзОВ «Ексім Фуд» та представників ТзОВ «СМП» оглянула майно разом з відеофіксацією, що передане ТзОВ «СМП» на ТзОВ «Ексім Фуд» згідно договору оренди №11/07/17 від 11.07.2017, що знаходиться за адресою: Волинська область, м.Нововолинськ, вул. Луцька, 3. За підсумками огляду виявлено наступні недоліки, перелік яких зафіксовано у відповідному акті».
Суд з врахуванням принципу превалювання змісту над формою правочину, що полягає в тому, що правовідносини визначаються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми правочину; при наданні оцінки змісту дефектного акту від 03.01.2020 не може погодитися із зазначеним вище твердженням ТзОВ «Ексім Фуд» та вважати дефектний акт від 03.01.2020 належним доказом фактичного передання об'єкта оренди ТзОВ «СМП».
Своє рішення суд мотивує тим, що орендар як зобов'язана сторона в частині повернення об'єкта оренди не надав суду доказів на підтвердження вчинення повноти дій щодо передачі майна з оренди, зокрема, проте не виключно в частині складання акту прийому-передачі чи іншого документа з відповідними необхідними реквізитами, що засвідчили б таку господарську операцію між сторонами як передача майна з оренди в тому числі і перелік майна, що передається з оренди орендодавцю. Суд бере до уваги, що дефектний акт від 03.01.2020 стороною орендаря не підписаний, його зміст становить визначений орендодавцем перелік недоліків орендованого майна з яким орендар в подальшому не погодився.
Як встановлено судом, ТзОВ «СМП» листом від 04.01.2020 №204 надіслав на адресу ТзОВ «Ексім Фуд» оригінал дефектного акту, що датований 03.01.2020 (а. с. 65).
У відповідь на такий лист ТзОВ «Ексім Фуд» в листі від 04.01.2020 №51 повідомило орендодавця, що висновки дефектного акту оцінюються підприємством критично та запропоновано узгодити повторний огляд орендованого майна для врегулювання існуючого конфлікту (а. с. 66).
В подальшому, між сторонами тривала переписка щодо стану спірного майна, обставин прийняття/неприйняття об'єкту оренди з оренди.
І як встановлено судом та підтверджується сторонами, позивач як орендар спірного майна лише листом від 28.05.2020 №62 на виконання п. 11.4 договору надіслав відповідачу, як орендодавцю складений та підписаний ТзОВ «Ексім Фуд» акт приймання-передачі (повернення) орендованого майна, що датований 03.01.2020 (а. с. 101-109).
У відповідному акті зазначено нерухоме майно, а саме цех для забою свиней та перелік рухомого майна, що передається (повертається), а також зазначено, що із зауваженнями орендодавця щодо стану об'єкта оренди на момент його повернення орендодавцеві, викладені у дефектному акті про виявлені недоліки нерухомого майна від 03.01.2020, не погоджується.
У відповідь ТзОВ «СМП», як орендодавець надіслав на адресу позивача лист від 05.06.2020 №241 в якому зазначило, що готове прийняти з оренди нерухоме майно, передане в тимчасове користування ТзОВ «Ексім Фуд» з урахуванням особливостей майна, що вказаний в акті при виявлені недоліки орендованого майна від 03.01.2020 та долучив підписаний акт прийому-передачі (повернення) орендованого майна, що датований 05.06.2020 із зазначенням окрім переліку рухомого та нерухомого майна, що повертається, зауважень щодо стану такого майна.
Представник позивача в судовому засіданні та у відповіді на відзив стверджував, що умовами договору не передбачено складання будь-якого іншого документа по закінченню строку дії договору, окрім як акту прийму-передачі, а дефектний акт міг би бути додатком до акту прийому-передачі.
Погоджуючись з таким твердженням позивача, суд зазначає, що по-перше, п. 11.7 договору передбачено, що у випадку, якщо об'єкт оренди перебуває у стані, який є гірше, ніж той стан, в якому об'єкт оренди перебував на момент передачі в оренду, орендар зобов'язаний до моменту повернення об'єкту оренди орендодавцеві відновити об'єкт оренди до стану не гіршого, ніж той в якому об'єкт оренди перебував на момент передачі в оренду з урахуванням нормального зносу.
По-друге, суд наголошує на тій обставині, що позивачем не надано суду доказів на підставі яких суд міг би встановити виконання ним свого обов'язку по підготовці до передачі з оренди орендованого майна, складанню акту прийому-передачі із повним переліком майна, яке позивач як орендар мав намір повернути відповідачу як власнику такого майна та орендодавцю, в строки до 03.01.2020, а також доказів які б свідчили про ухилення відповідача підписати саме такий акт чи інший документ з необхідними реквізитами (як наприклад, акт прийому-передачі із застереженням сторони позивача про відмову відповідача підписати такий акт тощо).
Наказ ТзОВ «Ексім Фуд» про створення комісії з приймання-передачі майна з оренди, на який посилається представник позивача, не є допустимим доказом на підтвердження такої обставини.
З дефектного акту від 03.01.2020 не можливо встановити, яке саме майно передається з оренди. При цьому, суд бере до уваги, що предметом договору оренди, є як нерухоме майно, так і рухоме майно, а саме обладнання на 62 позиції згідно з актом прийому-передачі від 04.08.2017.
Позивач в позовній заяві зазначає, що дефектний акт від 03.01.2020 складено саме орендодавцем, і його підписання представниками орендодавця засвідчує факт передачі об'єкта оренди та прийняття об'єкта з оренди.
Суд не може погодитися з таким твердженням, оскільки об'єктом оренди згідно договору є майновий комплекс з обладнанням. Суд не має можливості встановити факту отримання з оренди власником усього свого майна згідно з договором №11/07/17 від 11.07.2017 на підставі дефектного акту від 03.01.2020.
Отже, з врахуванням позовної вимоги про визнання за відповідачем відсутності права на нарахування та стягнення з позивача орендної плати за договором оренди №11/07/17 від 11.07.2017, починаючи з 01.01.2020, суд вважає, що ТзОВ «Ексім Фуд» не надано суду доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про те, що спірний об'єкт оренди був повернений з оренди на підставі акту приймання-передачі чи іншого документу, який би засвідчив таке повернення саме у строки, встановлені договором оренди, тобто до 03.01.2020 включно, а тому дійшов висновку про відмову у позові.
Щодо твердження позивача про те, що відповідач через п'ять місяців погодився підписати акт прийому-передачі за тих самих обставин, що і 30.01.2020, суд зазначає, що сторони умовами договору погодили про те, що стан орендованого майна відображається в акті прийому-передачі. При цьому, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, сторони договору оренди №11/07/17 від 11.07.2017 не дійшли згоди щодо стану орендованого майна, спільного акту прийому-передачі не підписали. З врахуванням таких обставин, позивачем не доведено, що відповідач будь-яким чином ухилявся від підписатння акту прийому-передачі в строки, встановлені договором, чи не бажав прийняти майно з оренди.
Поряд з цим, стан орендованого майна, ймовірний розмір завданих збитків, наяваність вини орендаря щодо обставин неповернення майна з оренди не є предметом доказування при розгляді відповідної позовної вимоги.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Доводи сторін щодо задовільного чи незадовільного стану об'єкта оренду при розгляді відповідного спору судом не досліджується, оскільки не входить в предмет доказування.
Господарський суд, при вирішення даної справи враховує також висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові, то витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 грн. 00 коп. відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
повний текст рішення
складено 31.08.2020
Суддя М. С. Шум