ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"26" серпня 2020 р. Справа № 924/609/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Крейбух О.Г.
секретар судового засідання Берун О.О.
за участю представників сторін:
позивача: представник не з'явився
третіх осіб: представники не з'явилися
відповідача: представник Пекар А.О. - адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області, постановлену 13.07.20р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Кочергіна В.О., суддя Танасюк О.Є., суддя Музика М.В. у м. Хмельницькому, повний текст складено 13.07.20р. у справі № 924/609/19
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Афінаж"
- Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
- Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" Дурдиєва Романа Вікторовича
до Дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства "Оболонь" "Красилівське"
про стягнення 28 297 595 грн. 00 коп., з яких 10 486 535грн. 89 коп., заборгованості по кредиту, 7 333 086грн. 42коп. заборгованості по процентам, 4 212 796 грн. 23 коп. пені, 4 661 410 грн. 45 коп. інфляційних витрат та 1 603 766 грн. 01 коп. 3% річних
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 13.07.2020 у справі № 924/609/19, серед іншого відмовлено у клопотанні представника позивача (вх.№05-22/4440/20 від 28.05.2020р.) про передачу справи до Господарського суду Луганської області для розгляду в рамках провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство ПАТ "Укрінком". Відмовлено у клопотанні представника ПАТ "Укрінбанк" в процедурі ліквідації (вх.№05-08/1154/20 від 03.06.2020р.) про заміну сторони як учасника процесу позивача на ПАТ "Український інноваційний банк". Відмовлено у клопотанні представника відповідача (вх.№05-08/1368/20 від 01.07.2020р.) про зупинення провадження у справі № 924/609/19 до набрання законної сили судового рішення у справі № 913/266/20 за апеляційною скаргою ПАТ "Українська інноваційна компанія" на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія".
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Хмельницької області із апеляційною скаргою, відповідно у якій просить прийняти апеляційну скаргу; порушити апеляційне провадження у справі; скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 13.07.2020 у справі № 924/609/19 та ухвалити постанову, якою передати справу до Господарського суду Луганської області для розгляду в рамках провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство ПАТ "Укрінком".
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 13.07.20р. у справі № 924/609/19. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 26.08.2020.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно зі ст.14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Позиція ЄСПЛ засвідчує, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".
Отже, визначення законодавцем переліку судових актів, які підлягають оскарженню, має на меті забезпечити збалансованість процесуальних інтересів сторін у справі, можливість розгляду справи в розумні строки та з пропорційним врахуванням загального та приватного інтересу.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
Наведена правова позиція викладена в рішенні Конституційного суду України від 25.04.2012 у справі №1-12/2012.
Відповідно до ч.2 ст.254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно із ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: 1) про відмову у видачі судового наказу; 2) про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову; 4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову; 5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення; 6) про повернення заяви позивачеві (заявникові); 7) про відмову у відкритті провадження у справі; 8) про передачу справи на розгляд іншого суду; 9) про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 10) про затвердження мирової угоди; 11) про призначення експертизи; 12) про зупинення провадження у справі; 13) про закриття провадження у справі; 14) про залишення позову (заяви) без розгляду; 15) окрема ухвала; 16) про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 17) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; 18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення; 19) про відмову ухвалити додаткове рішення; 20) про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні судового рішення; 21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами; 22) про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання; 23) про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 24) щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання; 25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця; 26) про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 27) про поворот виконання чи відмову у повороті виконання; 28) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; 29) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; 30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; 31) про відмову у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду; 32) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду; 33) про повернення заяви про видачу наказу за рішенням третейського суду без розгляду; 34) про залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження; 35) про відновлення чи відмову у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.
Таким чином, у частині 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України наведено вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення.
Однак, оскаржувана ухвала в частині відмовлення у клопотанні про передачу справи до Господарського суду Луганської області для розгляду в рамках провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство ПАТ Укрінком" до наведеного переліку не відноситься.
Разом з цим, частиною 3 ст. 255 ГПК України встановлено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно п.1 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Згідно із ч.1 ст.232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.
Отже, колегія суддів зазначає, що можливість апеляційного оскарження зазначеної ухвали окремо від рішення суду нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено, а заперечення на неї апелянт може включити до апеляційної скарги, яка може бути подана на судове рішення прийняте в межах справи № 924/609/19 за результатом розгляду його позовних вимог.
Щодо покликання апелянта на висновки, сформовані Великою Палатою Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №18/1544-10.
Підставою передачі справи №18/1544-10 на розгляд Великої Палати Верховного Суду було вирішення виключної правової проблеми, яка полягає у конфлікті приписів статей 255 та 331 ГПК України щодо права на оскарження ухвали про відмову у вчиненні зміни способу виконання рішення, так як статтею 255 ГПК України не визначено ухвалу про відмову у вчиненні способу виконання рішення, як таку, що оскаржується окремо від рішення суду, а відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України про встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
У даній справі Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що відсутність у переліку ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвали по відмову у зміні способу виконання рішення, не позбавляє особу визначеного ч. 7 ст. 331 ГПК України права оскаржити в апеляційному порядку відповідну ухвалу суду першої інстанції.
Такий висновок Великої Палати Верховного Суду цілком зрозумілий та очевидний, адже ухвалу про відмову у зміні способу виконання рішення було постановлено вже після закінчення розгляду справи по суті та стосувалося процесуального питання, пов'язаного з виконанням судового рішення, а відтак, іншого способу реалізувати право на апеляційне оскарження, окрім, як безпосередньо оскаржити саму ухвалу у особи не було.
В той же час, у цій справі №924/609/19, позивач звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу про відмову в передачі справи на розгляд іншому суду. Статтею 255 ГПК України не визначено право на оскарження такої ухвали, як і не встановлено таке право будь-якою іншою нормою процесуального закону, а отже відсутній конфлікт норм процесуального права.
Разом з тим, неможливість оскаржити ухвалу про відмову в передачі справи на розгляд іншому суду, жодним чином не призводить до обмеження конституційного права позивача на апеляційне оскарження, адже таке право ПАТ «Укрінком» може реалізувати в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, а саме шляхом включення заперечення на оскаржувану ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду, як це і передбачено ч. 3 ст. 255 ГПК України.
Статтею 264 ГПК України визначені підстави для закриття апеляційного провадження.
Хоча стаття 264 ГПК України не містить такої підстави для закриття провадження, яке помилково відкрите провадження, однак в цьому випадку процесуально правильними є дії суду апеляційної інстанції щодо закриття апеляційного провадження, оскільки апеляційне провадження у цій справі було відкрите з перегляду судового рішення, що не підлягало апеляційному оскарженню, і в разі апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.
Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 08.01.2019 у справі № 922/1906/18; від 13.08.2019 у справі № 5002-17/2743-2009; від 20.08.2019 у справі №910/1702/15-г; від 29.04.2020 у справі № 917/1185/18.
Враховуючи, що апеляційним господарським судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області, постановлену 13.07.2020 у справі № 924/609/19 (в частині відмовлення у клопотанні про передачу справи до Господарського суду Луганської області для розгляду в рамках провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство ПАТ Укрінком"), яка не підлягає оскарженню в порядку апеляційного провадження, колегія суддів вважає, що таке провадження підлягає закриттю, як помилково відкрите.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 254, 255, 264 Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області, постановлену 13.07.20р. у справі № 924/609/19
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Матеріали оскарження у справі № 924/609/19 повернути господарському суду Хмельницької області.
Повний текст ухвали складений "01" вересня 2020 року
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Крейбух О.Г.