Справа № 755/13821/17
Провадження № 2/755/1120/20
"31" серпня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Катющенко В.П., подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод, перегородок та дверей, у користуванні місцями загального користування у комунальній квартирі, -
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод, перегородок та дверей, у користуванні місцями загального користування у комунальній квартирі.
Справу розглядає суддя Катющенко В.П.
18 серпня 2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Катющенко В.П., яка 31 серпня 2020 року передана головуючому судді.
Заява про відвід позивачем обґрунтована тим, що позивач має обґрунтовані сумніви у об'єктивності, неупередженості та безсторонності судді Катющенко В.П. по відношенню до нього під час розгляду справи № 755/13821/17. Так, ухвала суду від 14 березня 2019 року по цій справі відсутня у Єдиному державному реєстрі судових рішень, що порушує право позивача на доступ до вказаної ухвали, у зв'язку з чим позивач не знав про необхідність надіслання по пошті копій доказів відповідачам. Призначаючи 12 листопада 2019 року наступне судове засідання на 10 грудня 2019 року, суддя не дала позивачу достатньо часу на отримання поштового повідомлення про проведення наступного судового засідання. Також суддя порушила принцип безсторонності та негативно висловлювалась відносно позивача у судових засіданнях, демонструвала негативне ставлення до нього та налаштовувала проти нього його адвоката Загорняк В.П. Суддя не відреагувала належним чином на те, що більше 2,5 місяців нотаріальна контора не давала відповіді за запит суду про особу спадкоємця співвідповідача по справі померлого ОСОБА_5 . Вказане у сукупності, на думку позивача, свідчить про несправедливість, однобічність та упередженість судді Катющенко В.П. по справі № 755/13821/17, у зв'язку з чим він втретє просить відвести суддю від розгляду цієї справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 7, 8 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає необхідності вирішувати питання про відвід у судовому засіданні, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши доводи заявленого відводу приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Цивільного процесуального кодексу України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Статтею 36 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В той же час, належних доказів і переконливих аргументів, які б підтверджували наявність обставин, визначених у ст. ст. 36, 37 ЦПК України, які б унеможливлювали участь головуючого судді Катющенко В.П. у розгляді даної справи, заявником не наведено.
Усі посилання заявника у заяві про відвід головуючого судді є надуманими і необґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам справи та є помилковим тлумаченням сторони процесуальних рішень прийнятих судом.
Крім того, позивач мав право заявити відвід з підстав викладених у клопотанні у строк визначений цивільним процесуальним кодексом України. Так, за вимог ч. 3 ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Щодо тверджень позивача про відсутність у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали суду від 14 березня 2019 року у справі № 755/13821/17, слід зазначити, що у вказаний день судове рішення у формі ухвали, оформленої окремим документом, судом не приймалось, що підтверджується матеріалами цивільної справи, а також даними автоматизованої системи документообігу суду «Д-3».
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об'єктивним критерієм.
На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.
Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Змагальність судового процесу та покладення на суд обов'язку здійснювати цивільне судочинство об'єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.
Таким чином, усі дії головуючого під час розгляду даної справи в повній мірі відповідають завданням та засадам цивільного судочинства, спрямовані на забезпечення захисту прав усіх учасників справи, в тому числі позивача.
За вказаних обставин, перевіривши наведені позивачем ОСОБА_1 підстави для відводу головуючого у справі, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, адже незгода сторони з процесуальними рішеннями та діями судді не може бути підставою для відводу, у зв'язку з чим заяву про відвід слід передати для її вирішення в порядку ч. 1 ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 258, 260, 353 ЦПК України, суд -
Визнати заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Катющенко В.П. необґрунтованою.
Передати заяву про відвід для вирішення в порядку ч. 1 ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя: