27 серпня 2020 року м. Харків
Справа № 642/8315/19
Провадження № 22-ц/818/19/20
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Кругової С.С.,
суддів Бурлака І.В. Тичкової О.Ю.,
секретаря: Кучер Ю.Ю.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову,
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Альфа - Банк" на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2019 року про забезпечення позову до пред'явлення позову, постановлену суддею Пашнєвим В.Г.,-
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Харкова з заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі іпотечного договору; заборонити ПАТ «Укрсоцбанк», а також органам державної влади та місцевого самоврядування здійснювати будь-які дії, пов'язані з позбавленням ОСОБА_1 права користування квартирою АДРЕСА_1 , а саме зняття з реєстрації місця проживання та виселення.
В обгрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що вона має намір звернутись до суду з позовом, предметом якого є право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Вважає, що відповідач незаконно заволодів майном заявника, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до перепродажу квартири третім особам та до неможливості виконання майбутнього рішення суду про повернення спірної квартири заявнику.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Харкова від 11 грудня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Ухвала суду мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.
Акціонерне товариство "Альфа - Банк", яке є правонаступником всього майна, прав та зобов'язань АТ «Укрсоцбанк», звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не додано жодного документа, який би підтверджував існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Суд першої інстанції не оцінив обгрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з'ясував співмірність виду забезпечення позову позовним вимогам, не обгрунтував необхідність вжиття таких заходів. Суд першої інстанції залишив поза увагою те, що заява не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, не дослідив необхідність зустрічного забезпечення.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Відзив мотивований тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, апеляційна скарга не містить доводів, які б були підставою для її скасування.
Представником АТ "Альфа-банк" до апеляційного суду подано заяву про відкладення розгляду справи через велику завантаженість, що на думку колегії суддів не є поважною причиною неявки в судове засідання, оскільки згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно з договором іпотеки від 12 березня 2008 року ОСОБА_1 передала в іпотеку АКБ «Укрсоцбанк» належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , на забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитним договором від 12 березня 2008 року.
За даними Державного реєстру речових правна нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 02.10.19 державним реєстратором Андрусовичем О.О. КП «РегістрСервіс» Первомайської міської ради Харківської області внесено запис на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.09.2019 року про виникнення права власності на підставі повідомлення про звернення стягнення від 21.03.18, свідоцтва про вручення ОСОБА_1 повідомлення про звернення стягнення, іпотечного договору від 12.03.2008, договору кредиту від 12.03.2008 року (а.с. 37-42).
Матеріали справи містять рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2018 року, залишене без змін постановою Харківського апеляційного суду від 27 червня 2019 року, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконними дії ПАТ «Укрсоцбанк» щодо позасудового звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , скасовано рішення державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Калінінної Л.М. від 18 травня 2018 року про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 22-36).
Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений статтею 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 частини першої статті 150 ЦПК України.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 посилалась на те, що реєстрація за відповідачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 є незаконною та безпідставною.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 27.09.2019 року право власності на спірну квартиру набуло ПАТ «Укрсоцбанк».
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Ключовим завданням при вирішенні необхідності забезпечення позовних вимог є забезпечення в подальшому виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Колегія суддів дійшла висновку про доцільність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ПАТ «Укрсоцбанк», (правонаступником якого є АТ «Альфа-банк»), оскільки існує обґрунтоване припущення невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та є співмірними з заявленими позовними вимогами.
Посилання АТ «Альфабанк» в апеляційній скарзі на те, що судом не враховано правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду щодо співмірності застосування заходів забезпечення позову не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Судом першої інстанції надано належну правову оцінку доказам заявника, на які вона посилається, як на підставу для забезпечення позову, враховано фактичні обставини справи, у зв'язку із чим зроблено висновок про те, що вид забезпечення позову, який просить застосувати ОСОБА_1 є співмірним із заявленими нею вимогами.
Застосований судом вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки нерухоме майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Стосовно наведених в апеляційній скарзі АТ «Альфа-Банк» доводів щодо незастосування судом першої інстанцій інстанції зустрічного забезпечення, необхідно зазначити, що з огляду на обраний вид забезпечення позову, який не впливає на матеріальний стан відповідача як власника майна та не призводить до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування, з урахуванням відсутності доказів завдання відповідачу збитків вжиттям заходів забезпечення позову, доводи скарги щодо порушення норм процесуального права в частині зустрічного забезпечення на правильність висновків суду першої інстанції, щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову не впливають.
Відповідно до частин першої, другої, пункту 1 частини третьої, частини шостої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має іншого зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
В інших випадках застосування зустрічного забезпечення є правом, а не обов'язком суду.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Оскільки суд першої інстанції постановив судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 367,368, п. 1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388,389 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа - Банк" - залишити без задоволення. Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий С.С. Кругова
Судді І.В.Бурлака
О.Ю.Тичкова
повний текст постанови складено 31 серпня 2020 року