Справа № 758/9084/20
Категорія
про відмову у забезпеченні позову
14 серпня 2020 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Товченко К.М., розглянувши заяву представника позивача адвоката Щиглова Є.О., про забезпечення позову у цивільній справі за позовом автогаражного кооперативу «Чайка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубкова Олена Єгорівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Анатолій Іванович, про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень та визнання недійсним договору, -
Представник позивача адвокат Щиглов Є.О. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
У своїй заяві представник позивача просить накласти арешт на нежитлові приміщення, АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні вказаної заяви з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 р. № 9, передбачає, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З матеріалів справи не вбачається підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову, оскільки представником позивача не наведено достатніх правових підстав для забезпечення. Під час розгляду питання про забезпечення позову, суд бере до уваги відсутність належних доказів на підтвердження існування зв'язку між предметом позовної вимоги та обраним заходом забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, заява представника позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 149-152, 154, 260 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача адвоката Щиглова Є.О., про забезпечення позову у цивільній справі за позовом автогаражного кооперативу «Чайка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубкова Олена Єгорівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Анатолій Іванович, про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень та визнання недійсним договору - відмовити;
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.В.Гребенюк