печерський районний суд міста києва
Справа № 757/34597/20-к
31 серпня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6, ОСОБА_3 про арешт майна,
13.08.2020 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження - прокурора Київської місцевої прокуратури №6, ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020100060001560.
Слідчий або прокурор в судове засідання не з'явились, прокурор направив заяву про розгляд клопотання без його участі та задоволення клопотання.
В обґрунтування клопотання, прокурор зазначив наступне.
У провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження №12020100060001560 від 17.04.2020, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
Встановлено, що квартира АДРЕСА_1 придбана ОСОБА_4 у шлюбі з ОСОБА_5 , з якою він перебуває у шлюбі з 31.01.2006 року.
Цю квартиру сім'я ОСОБА_6 придбала у розстрочку від забудовника «Житлобуд».
Проте у вказаній квартирі ніхто не проживав, оскільки не зроблено ремонт. Квартира залишилася в тому стані, в якому ОСОБА_4 її придбав у забудовника. Однак сім'я ОСОБА_6 регулярно сплачувала за комунальні послуги.
Відповідно до протоколу допиту потерпілого ОСОБА_4 , про продаж квартири йому стало відомо лише 17.04.2020р. від спеціалістів Центру надання адміністративних послуг Печерської РДА в м Києві, після того, як зателефонувала співробітниця Центру на ім'я ОСОБА_7 , та запитали у ОСОБА_4 чи продавав він квартиру.
Після того, як ОСОБА_4 відповів, що він не має таких намірів, співробітниця Центру надання адміністративних послуг повідомила, що їм на реєстрацію надано документи на цю квартиру, які викликали у них ряд питань.
В той же день ОСОБА_4 прийшов в Центру надання адміністративних послуг, де співробітники зрівняли його документи з тими, що їм були подані на реєстрацію, та виявили розбіжності в паспортних даних, а саме: у ОСОБА_4 паспорт з безконтактним електронним носієм з 2018 року, а в документах - старого зразку (книжкою).
Начальник відділу ОСОБА_8 зателефонував до Печерського УП ГУНП у м. Києві і повідомив поліцію про дану обставину, а також порадив ОСОБА_4 звернутися з відповідною заявою у райвідділ. Я написав заяву в поліцію щодо шахрайських дій.
В цей день, ОСОБА_4 підійшов до Печерського УП ГУНП у м. Києві і написав заяву щодо шахрайських дій невідомих осіб, які шляхом підробки документів на право власності заволоділи квартирою, яка належала ОСОБА_4 на праві власності з 25.09.2012р., Дана заява зареєстрована за №13749 від 17.04.2020р.
Так, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.04.2020р., номер інформаційної довідки 207160617, стало відомо, що ще 03.04.2020року вказана вище квартира продана за договором купівлі-продажу ОСОБА_9 (надалі відповідач). Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Київ ОСОБА_10 та зареєстровано за № 142.
Як зазначалося вище, ОСОБА_4 дану квартиру не продавав. Також і його дружина - ОСОБА_5 , згоду на продаж квартири не надавала.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 03.04.2020 посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_10 встановлено, що під час укладання вказаного договору використано підроблений паспорт ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 , виданий 15.06.2012 Подільськім РВ ГУДМС України в місті Києві.
Так, відповідно до наданого паспорту ОСОБА_4 з 02.01.2018 документований Паспортом громадянина України № НОМЕР_2 у вигляді пластикової карти.
Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна реєстраційний номер вказаної квартири 2065676780000.
Квартира АДРЕСА_2 розташована за адресою: АДРЕСА_3 та перебуває у власності ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_3 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2065676780000 є предметом об'єктом кримінально протиправних дій в розумінні ст. 98 КПК України та постановою визнані речовим доказом.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи викладене, в зв'язку з метою забезпечення збереження вищевказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.
На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 та перебуває у власності ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_3 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2065676780000.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1