Іменем України
14 серпня 2020 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду - Дзюбін В.В.,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року,
Цією постановою судді місцевого суду:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Згідно ст. 40-1 КпАП України постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
Постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Як визнав установленим у постанові суддя місцевого суду, правопорушення вчинене за таких обставин.
03 травня 2020 року о 01:50 годині по вул. Івана Федорова, 16/64, в м. Києві водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки "Honda", знак державної реєстрації НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, із результатом тесту приладу "Драгер" 1,32 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 "а" ПДР України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , оспорюючи наведені в постанові судді місцевого суду фактичні обставини адміністративного правопорушення, винуватість у його вчиненні, підстави та обгрунтованість притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КпАП України, просить: постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року щодо нього - скасувати та провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зважає на те, що справа щодо нього розглянута суддею місцевого суду з чисельними порушеннями вимог КпАП України, тому дана постанова грунтується на неналежних і недопустимих доказах, та підлягає скасуванню, а провадження в справі - закриттю.
ОСОБА_1 у засідання апеляційної інстанції не прибув, при цьому належним чином повідомлявся про день, час і місце її апеляційного розгляду /а. с. 21, 22, 23, 24-26, 27-28/, проте не повідомив причин своєї неявки, клопотань про її відкладення до апеляційного суду - не надходило.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 294 КпАП України, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
При цьому суд у справах даної категорії не наділений повноваженнями щодо розшуку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та вжив усіх можливих заходів для завчасного повідомлення апелянта про дату, час і місце апеляційного розгляду та ознайомлення його з матеріалами справи.
До цього ж, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 зазначеної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").
На переконання суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 мав достатньо часу для захисту своїх прав і законних інтересів у даній справі.
За таких обстави, керуючись ст. 268 КпАП України, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути цю справу за відсутністю ОСОБА_1 на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскарженої постанови та доводів, викладених у апеляційній скарзі ОСОБА_1 ; вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши та оцінивши доводи зазначені апелянтом, - суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає за таких підстав.
Винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння за фактичних обставин, установлених у постанові, доведена наявними у справі належними й допустимими доказами, ретельно дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, яким суддею місцевого суду надано всебічну та об'єктивну оцінку.
При цьому суддя місцевого суду правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9 "а" ПДР України, згідно яких водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 суддею місцевого суду за ч. 1 ст. 130 КпАП України, - є правильною.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладене з дотриманням вимог ст. 33 КпАП України, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , наведені апелянтом за її змістом, суд апеляційної інстанції вважає об'єктивно необгрунтованими, надуманими та неспроможними, а його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, - доведеною наявними в справі належними й допустимими доказами, які будь-яких сумнівів у їх достовірності не викликають.
За таких обставин, підстави для скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, про що йдеться в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , - відсутні.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов остаточного висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.
Керуючись ст. 294 КпАП України, Київський апеляційний суд -
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України - залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду В. В. Д з ю б і н