печерський районний суд міста києва
Справа № 757/30850/20-к
18 серпня 2020 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю представника власника майна ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні №42019101060000237,
До провадження слідчого судді надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні №42019101060000237, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2019 року у справі № 757/46573/19-к, ас саме на земельну ділянку площею 1,7502 га, місцезнаходження: АДРЕСА_1 з кадастровим номером №3222480601:01:042:0024.
Клопотання мотивоване тим, що арешт майна (земельної ділянки) є необґрунтованим, накладеним всупереч визначеним законом підставам. Громадянин ОСОБА_4 не має відношення до кримінального провадження та його фігурантів, вчинення кримінальних правопорушень, придбав вищезазначену земельну ділянку на публічних торгах, відповідно до чинного законодавства є добросовісним набувачем, а тому арешт підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник власника майна доводи клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Прокурор до судового засідання не з'явився з невідомих причин. Тому, слідчий суддя розглянув вказане клопотання у його відсутність.
Заслухавши доводи представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив такі обставини.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження № 42019101060000237 від 08.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст.382 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 02.09.2019 року задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна, накладено арешт на майно, зокрема на земельну ділянку з кадастровим номером №3222480601:01:042:0024 площею 1,7502 га, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 .
Вказаний арешт накладено слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки при накладенні арешту встановлено, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор, має значення для встановлення обставин під час досудового розслідування та є речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Разом з тим, при розгляді клопотання про скасування арешту майна, слідчому судді не надано доказів в обґрунтування визнання дієвості мети накладення арешту, а також доказів, які підтверджують необхідність в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено, ОСОБА_4 придбав земельну ділянку 25.07.2018 у ПАТ «Дельта Банк», що підтверджується договором купівлі-продажу від 25.07.2018, посвідченим приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6 та актом приймання-передачі земельної ділянки.
Так, зі змісту ухвали про накладення арешту вбачається, що кримінальне провадження здійснюється за фактом заволодіння грошовими коштами громадянина ОСОБА_7 громадянином ОСОБА_8 . Грошові кошти надавались в кредит банком ПАТ «ВТБ Банк».
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та скасування арешту майна власником якого є ОСОБА_4 , оскільки потреба у збереженні даного арешту відпала, а докази та додаткові підстави, що підтверджують необхідність та актуальність збереження арешту земельної ділянки слідчому судді не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 309 КПК України,-
Клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні №42019101060000237, - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.09.2019 у справі № 757/46573/19-к, на земельну ділянку площею 1,7502 га, місцезнаходження: АДРЕСА_1 з кадастровим номером №3222480601:01:042:0024.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1