про повернення позовної заяви
31 серпня 2020 р. Справа № 480/3180/20
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України № 1024-аг від 30.08.2018, щодо притягнення заступника начальника інженерно-технічного відділу підполковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності («попередження про неповну службову відповідальність») за порушення вимог ст.ст. 11, 16, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, посадової інструкції заступника начальника інженерно-технічного відділу (затвердженою наказом Сумського прикордонного загону №836-аг), Військової присяги та п.1 контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України № 726-аг від 21.07.2017, щодо притягнення заступника начальника інженерно-технічного відділу підполковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності («догана») за порушення вимог ст.ст. 11, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, п.12 посадової інструкції про порядок проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України (затвердженою наказом АДПСУ від 14.02.2005 №111);
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Східного регіонального управління ДПС України від 03.04.2019 №176-ОС в частині припинення (розірвання) контракту з заступником начальника інженерно-технічного відділу підполковником ОСОБА_1 , звільнення з військової служби у запас та виключення зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 19.04.2019 - за підпунктом «ж» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" у запас, без права носіння військової форми одягу;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника 5-го прикордонного загону Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України №105-ОС від 19.04.2019 в частині припинення (розірвання) контракту з заступником начальника інженерно-технічного відділу підполковником ОСОБА_1 , звільнення з військової служби у запас та виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 19.04.2019 - за підпунктом «ж» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" у запас, без права носіння військової форми одягу;
- поновити підполковника ОСОБА_1 на посаді заступника начальника інженерно-технічного відділу 5-го прикордонного загону Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України.
Ухвалою суду від 25.05.2020 позовну заяву було залишено без руху, оскільки підстави заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду визнані судом неповажними та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Також підставою залишення позовної заяви без руху стала її невідповідність вимогам ст. 160 КАС України, а саме в позовній заяві не було зазначено ідентифікаційних кодів юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідачів.
Позивачу запропоновано усунути вказані недоліки протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, але не менше, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Вказані строки були встановлені судом з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким були внесені зміни до розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху отримана представником позивача 28.07.2020, що підтверджується поштовим повідомленням.
На виконання вимог вказаної ухвали представником позивача надано заяву, у якій зазначено ідентифікаційні коди юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідачів, а також заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, вказавши підставами для поновлення строку наступне.
Так, представник позивача зазначив, що 22.06.2014 ОСОБА_1 під час виконання своїх службових обов'язків із захисту Батьківщини зазнав мінно-вибухової травми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку (контузія). Після вказаної події та лікування, ОСОБА_1 продовжив проходження служби. У той же час, стан здоров'я позивача погіршився та потребував періодичного лікування. Вказує на те, що після отримання документів про своє звільнення і на даний час, позивач з об'єктивних, а саме через розлад здоров'я, не має змоги представляти свої інтереси самостійно.
02.05.2019 позивач отримав пакет документів про своє звільнення.
18.05.2019 після пошуку юриста для надання йому правової допомоги, позивач уклав договір про надання юридичних послуг з ТОВ «ЮРИДИЧНОЮ ФІРМОЮ «ВЕРІТАС 2012» та передав всі необхідні документи для оскарження свого незаконного звільнення. Після передачі всіх документів та підписання договору, ОСОБА_1 цікавився станом розгляду його справи. У той же час, директор юридичної фірми завіряв позивача, що його справа рухається і коли буде результат він йому повідомить. У зв'язку з тим, що представники ТОВ «ЮРИДИЧНОЇ ФІРМИ «ВЕРІТАС 2012» не відповідали на дзвінки та повідомлення позивача, 11.05.2020 він звернувся до адвоката Смірнова Володимира Сергійовича для надання йому правової допомоги в супроводі його справи про поновлення на роботі.
11.05.2020 з Єдиного державного реєстру судових рішень адвокатом Смірновим В.С. було отримано інформацію, що 08.10.2019 Сумським окружним адміністративним судом винесено ухвалу по справі №480/3962/19 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення індексації, а 12.11.2019 винесено ухвалу про повернення позовної заяви по вказаній справі. Того ж дня було проведено першу консультаційну зустріч з позивачем, а також підписано договір про надання правової допомоги.
Також представник вказує на те, що 13.05.2020 позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи №480/3962/19. Після ознайомлення з матеріалами справи, позивач повідомив свого представника адвоката Смірнова В.С. про те, що в матеріалах справи міститься позовна заява з його підписом, проте вказаний документ він не підписував, а підпис, який міститься у вказаному документі, йому не належить. У зв'язку з вказаними обставинами, 15.05.2020 позивачем направлено заяву до Головного управління Національної поліції в Сумській області.
Представник зазначає, що представництво інтересів позивача, адвокатом ОСОБА_2 , почалось вже після спливу строку звернення до адміністративного суду не з вини позивача.
Враховуючи викладені обставини, представник позивача просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк на звернення до суду.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та доводи, викладені у клопотанні, вважає, що клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що реалізуючі пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
З огляду на вказане, дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпритації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 15.02.2018 по справі №800/499/17, строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов'язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов'язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається з позовної заяви про оскаржувані накази, прийняті відповідачем у квітні 2019 р., позивач дізнався в тому ж місяці - квітні 2019 р., а оскаржувані накази від 30.08.2018 та від 21.07.2017, ОСОБА_1 отримав 02.05.2019, про що сам зазначив у позовній заяві. Відтак, дані обставини давали змогу позивачу звернутись до суду у встановлений строк, отримавши 02.05.2019 відповідь на своє звернення, разом з оскаржуваними наказами.
Додатково представником позивача, як на причину пропуску строку звернення до суду, вказано те, що ним 11.05.2020 з Єдиного державного реєстру судових рішень було отримано інформацію, що 08.10.2019 Сумським окружним адміністративним судом винесено ухвалу по справі №480/3962/19 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення індексації, а 12.11.2019 винесено ухвалу про повернення позовної заяви по вказаній справі.
13.05.2020 позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи №480/3962/19. Після ознайомлення з матеріалами справи, позивач повідомив свого представника про те, що в матеріалах справи міститься позовна заява з його підписом, проте вказаний документ він не підписував, а підпис, який міститься у вказаному документі, йому не належить. У зв'язку з вказаними обставинами, 15.05.2020 позивачем було направлено заяву до Головного управління Національної поліції в Сумській області.
Однак суд зауважує, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Будь-яких інших поважних причин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, позивачем не надано.
Відтак, беручи до уваги наведене вище, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено суду обґрунтованих доводів в підтвердження поважності пропущення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що позивач звернувся до суду із порушенням встановленого законом строку звернення до суду, підстави, викладені у заяві про поновлення строк звернення до суду, визнаються судом неповажними, а тому позовна заява відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Повний текст ухвали складений та підписаний 31 серпня 2020 року.
Суддя С.М. Глазько