Справа № 420/6363/18
31 серпня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385; 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08402040; адреса: вул. Пироговська, 6, м. Одеса, 65044) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
06 грудня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо: неврахування при перерахунку з 01.01.2018 року пенсії ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію 1 класу в розмірі 4% від посадового окладу; надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами в розмірі 15% від посадового окладу; надбавки за охорону повітряного і морського простору та важливих об'єктів в розмірі 7,5% від посадового окладу; надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; премії в розмірі 90% від посадового окладу; зменшення основного розміру пенсії з 77% на 70% грошового забезпечення, виплати пенсії з урахуванням лише 50% суми підвищення пенсії. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 року, виходячи з основного розміру пенсії 77% грошового забезпечення, з урахуванням: посадового окладу в розмірі 6770,00 грн.; окладу за військове звання в розмірі 1410,00 грн.; процентної надбавки за вислугу років (50%) в розмірі 4090,00 грн.; надбавки за кваліфікацію 1 класу в розмірі 4% від посадового окладу; надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами в розмірі 15% від посадового окладу; надбавки за охорону повітряного і морського простору та важливих об'єктів в розмірі 7,5% від посадового окладу; надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; премії в розмірі 90% від посадового окладу; здійснити виплату донарахованих сум з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.
Ухвалою суду від 12.12.2018 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до положень ст. 263 КАС України.
Ухвалою суду від 09.01.2019 р. зупинено провадження у справі №420/6363/18 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №826/3783/18 Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 року провадження у справі поновлено, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, призначено судове засідання на 13.05.2020 року, вирішено розглядати справу з повідомленням сторін.
13.05.2020 року за вх.№ЕП/6828/20 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив.
Згідно ч.1 ст.205 КАСУ неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч.9 ст.205 КАСУ якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду даної справи у порядку письмового провадження, врахувавши також обмеження, введені постановою Кабміну України на час дії карантину.
В обґрунтування вимог позову та у відповіді на відзив (вх.№1345/19 від 15.01.2019 року) представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років в розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення. 23 березня 2018 року позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до Постанови КМУ №103, після якої основний розмір пенсії позивача визначався з 70% відповідних сум грошового забезпечення. Крім цього, виплата лише частини суми надбавки, встановленої за результатом перерахунку пенсії, позбавляє позивача права на мирне володіння майном та суперечить «законному сподіванню» на отримання суми пенсії в перерахованому розмірі. Також позивач не погоджується із тим, що при розрахунку його пенсії до складу грошового забезпечення, з якого визначається розмір пенсії за віком, не було включено надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами в розмірі 15% від посадового окладу, надбавки за кваліфікацію в/сл 1 клас 4%; НОУС за охорону повітряного і морського простору та важливих об'єктів 7,5%; надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; премії в розмірі 90% посадового окладу. Позивач не погоджується із зазначеним розміром перерахованої йому пенсії та виплати йому лише частини надбавки, а в обґрунтування своєї позиції зазначає, що:
по-перше, відповідачем безпідставно застосовано до позивача 70% розмір грошового забезпечення, визначений Законом №2262-ХІІ, адже право особи на пенсію виникло ще тоді, коли відповідна сума пенсії була визначена у розмірі 77% від грошового забезпечення особи. Такі дії порушують як норми Конституції України, так і не відповідають загальнодержавному зобов'язанню щодо належного пенсійного забезпечення осіб, які звільнені з військової служби. Застосування статті 13 Закону №2262 в редакції, чинній на момент проведення перерахунку, є безпідставним та звужує його права на отримання належних пенсійних виплат;
по-друге, виключення зі складу грошового забезпечення для визначення розміру пенсії за віком сум надбавок та премій, які встановлені Порядком №45, з урахуванням скасування окремих пунктів Постанови КМ України №103 від 21.02.2018 року, не відповідає нормам Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»;
по-третє, у зв'язку із тим, що відповідні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області суперечать нормам чинного законодавства, встановлений розмір пенсії підлягає перерахунку та виплаті недонарахованої позивачу суми пенсії.
29.12.2018 року за вх.№40852/18 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не погоджується із позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування власної правової позиції представник відповідача зазначає, що визначення розміру грошового забезпечення для призначення пенсії було здійснено у відповідності до норм чинного законодавства та на момент здійснення перерахунку на підставі Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року. Також представник відповідача зазначає, що перерахунок пенсії здійснюється на підставі визначених у довідці, наданій уповноваженим органом, складових грошового забезпечення, самостійно пенсійний орган визначити їх не може, а тому в частині здійснення перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення відповідач не має повноважень. Щодо виплати 100% суми підвищення за заявлений позивачем період Головне управління вказує, що позиція Конституційного Суду України як органу, що офіційно тлумачить норми права, свідчить про можливість Кабінету Міністрів України через Постанови регулювати соціальну політику в країні, в тому числі щодо визначення порядку виплати надбавки перерахованої пенсії. Крім цього, Пенсійний фонд лише реалізує норми права, і не може проводити їх оцінку.
Третя особа пояснень до суду не надала.
Згідно п.3 Прикінцевих положень КАС України (у редакції від 30.03.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
З огляду на це, розгляд справи по суті судом не завершувався, оскільки третьою особою не було реалізовано право на надання пояснень щодо позову.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» п.3 Прикінцевих положень КАС України викладено у новій редакції, згідно якої під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином
У вказаному Законі також визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Оскільки третя особа не надала відповідну заяву, судом розглянуто справу за наявними у матеріалах письмовими доказами та заявами по суті після спливу 06.08.2020р. 20-денного строку для подання заяв по суті, раніше продовженого на час дії карантину.
Розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Згідно матеріалів справи перерахунок пенсії позивачу було здійснено 25.10.2016 року з визначенням основного розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення (а.с.13).
При цьому, грошове забезпечення для визначення розміру перерахованої пенсії визначалось з таких складових:
Посадовий оклад;
Оклад за військове звання;
Процентна надбавка за вислугу років 40%;
Надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами 15%;
Надбавка за кваліфікацію в/сл 1 клас 4%;
НОУС за охорону повітряного і морського простору та важливих об'єктів 7,5%;
Надбавка за особливо важливі завдання - 50%;
Премія - 90%.
Після прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №103 23.03.2018 року позивачу було здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 8589 грн. (а.с.14). Основний розмір пенсії вираховувався із 70% грошового забезпечення, а грошове забезпечення для визначення розміру перерахованої пенсії визначалось з посадового окладу, окладу за військове звання та процентної надбавки за вислугу років 50%.
Крім цього, у перерахунку пенсії від 23.03.2018 року встановлено, що підвищення пенсії складає 5012,47 грн., з яких виплачується:
з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення - 2506,24 грн.;
з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75% від підвищення - 3759,35 грн.;
з 01.01.2020 року щомісячно 100% від підвищення - 5012,47 грн.
Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови КМУ №704.
Пунктом 2 Постанови КМУ №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Суд наголошує на тому, що стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
Таке тлумачення норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» дає підстави вважати, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не відповідають приписам чинного законодавства, порушують права та законні інтереси позивача, а тому є протиправними.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 16.10.2019 року у зразковій справі №240/5401/18, де зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та підтримує висновок про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Відповідно до частини десятої статті 290 КАС у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
Це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідно до статті 63 указаного Закону на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:
а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач;
в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 у зв'язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704».
Беручи до уваги обставини справи №420/6363/18 суд зазначає, що дана справа є типовою по відношенню до зразкової справи №240/5401/18, а тому суд застосовує висновки Великої Палати Верховного Суду до спірних правовідносин у цій справі на підставі ч.3 ст.291 КАС України.
Згідно із частиною третьою статті 52 Закону № 2262-ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Згідно із частиною другою статті 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Таким чином, законодавець розмежував поняття «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії» та «порядок перерахунку пенсії».
Системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати «порядок перерахунку пенсії» не є тотожним праву встановлювати «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії».
Дійсно, виплата лише суми підвищення пенсії у 2019 році була передбачена Постановою КМ України №103 від 21.02.2018 року, однак рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 скасовано.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
У зв'язку зі скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Отже, з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
При цьому, суд акцентує увагу, що у період з моменту проведення перерахунку пенсії до набрання законної сили рішенням суду у справі №826/3858/18 (05.03.2019 року) Постанова КМ України №103 була чинна, а тому позовна вимога щодо визнання протиправною виплати пенсії в 2018 році з урахуванням лише 50% суми підвищення пенсії, а в 2019 році - з урахуванням лише 75% суми підвищення пенсії та зобов'язання здійснити виплату донарахованих сум з урахуванням 100% суми підвищення пенсії підлягає задоволенню частково (в частині виплати пенсії після 05.03.2019 року).
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 11.03.2020 року у зразковій справі №160/3586/19, де зазначено, що «відповідно до пункту 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
У зв'язку зі скасуванням пункту 2 Постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії - скасовано.
З огляду на наведене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виснував, що з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент ухвалення рішення у цій зразковій справі дії ГУ ПФУ щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, є протиправними».
Відповідно до частини десятої статті 290 КАС у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
Висновки Верховного Суду у цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах щодо звернення осіб, звільнених з військової служби, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" до суду з адміністративними позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України, на обліку яких перебувають позивачі, з позовними вимогами щодо визнання протиправними дій відповідачів щодо зменшення розміру пенсії позивачів за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Ознаки типових справ:
1) позивачами є особи, звільнені з військової служби, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб";
2) відповідачами є суб'єкти владних повноважень (територіальні органи Пенсійного фонду України), на пенсійному обліку яких перебувають позивачі;
3) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку з неперерахунком та невиплатою (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачеві з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року);
4) позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року).
Згідно ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Беручи до уваги обставини справи №420/6363/18 суд зазначає, що дана справа є типовою по відношенню до зразкової справи №160/3586/19, а тому суд застосовує висновки Великої Палати Верховного Суду до спірних правовідносин у цій справі.
Позивачем також заявлено вимогу щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням всіх її складових, а саме надбавки за кваліфікацію в/сл 1 клас 4%; НОУС за охорону повітряного і морського простору та важливих об'єктів 7,5%; надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами в розмірі 15% від посадового окладу; надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% посадового окладу з урахування окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; премії в розмірі 90% посадового окладу.
Вказані вимоги, на переконання суду, не підлягають задоволенню, з огляду наступного.
Судом встановлено, що перерахунок пенсії 23.03.2018 року було здійснено з урахуванням наступних складових:
Посадовий оклад;
Оклад за військовим званням;
Процентна надбавка за вислугу років 50% (а.с.14).
Аналогічні дані містяться у Довідці Одеського обласного військового комісаріату (а.с.44) від 20.03.2018р.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 (в редакції на момент перерахунку пенсії позивача, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 103 від 21.02.2018) пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 45 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
В той же час, Порядок № 45 в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 також передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готували для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подавали їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України здійснювали перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від обласних військових комісаріатів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, в тому числі складові грошового забезпечення, визначалася у додатку 2 Порядку № 45.
Тобто, визначення складових грошового забезпечення здійснюється на етапі формування довідки, а не проведення перерахунку.
З огляду на зазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не має права на свій розсуд враховувати дані нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача щодо змінених складових грошового забезпечення та старої довідки щодо середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення. Відповідно до пункту 9 порядку № 45 відповідач має право перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, відповідач не має.
Предметом цього спору є правильність перерахунку пенсії відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. Питання врахування у складі грошового забезпечення середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення могло б бути предметом спору про визнання протиправними дій Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України (правонаступник Одеського обласного військового комісаріату в частині пенсійного забезпечення військовослужбовців) щодо складення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача без врахування середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення та не може бути розглянуто в рамках цієї адміністративної справи, а тому в цій частині позову суд відмовляє.
Аналогічний висновок зазначений у зразковій адміністративній справі №240/6263/18 у Рішенні від 13.03.2019 року, яке залишене в силі Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року.
Так, Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 19.02.2020 року у справі №240/6263/18 вважає «обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідач діяв відповідно до законодавства, чинного на час виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, а саме: Закону № 2262-ХІІ, Постанови № 103, Порядку № 45. До того ж такий підхід до застосування вказаних правових норм не є дискримінаційним та не порушує принцип рівності перед законом».
Висновки Верховного Суду у цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах щодо звернення до суду осіб, звільнених з військової служби, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з адміністративними позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебувають позивачі, з позовними вимогами щодо визнання протиправною бездіяльності щодо перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2018 року з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення; зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2018 року з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення.
Ознаки типових справ:
1) позивач: особа, звільнена з військової служби, яка отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
2) відповідач: територіальний орган Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебуває позивач;
3) предмет спору: бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення.
Беручи до уваги обставини справи №420/6363/18 суд зазначає, що дана справа є типовою по відношенню до зразкової справи №240/6263/18, а тому суд застосовує висновки Великої Палати Верховного Суду до спірних правовідносин у цій справі на підставі ч.3 ст.291 КАС України.
З урахуванням висновків суду та позицій Верховного Суду, викладених у рішеннях за результатом розгляду зразкових справ, та необхідності ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає необхідним визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 77% на 70% грошового забезпечення та виплати пенсії з 05.03.2019 року з урахуванням лише 75% суми підвищення пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату донарахованих сум виходячи з основного розміру пенсії 77% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 05.03.2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а доводи відповідача відхиляються з вищенаведених мотивів.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підстав п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати не розподіляються.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385; 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08402040; адреса: вул. Пироговська, 6, м. Одеса, 65044) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 77% на 70% грошового забезпечення та виплати пенсії з 05.03.2019 року з урахуванням лише 75% суми підвищення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії та виплату з 01.01.2018 року ОСОБА_1 донарахованих сум виходячи з основного розміру пенсії 77% грошового забезпечення та з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 05.03.2019 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя М.М. Аракелян