ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.08.2020Справа № 921/247/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгропротект" про залишення позовної заяви без розгляду
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олишківецьке"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгропротект"
про визнання недійсними специфікацій та видаткових накладних
за участі представників:
від позивача: Тришак О.Г., адвокат,
від відповідача: не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Олишківецьке" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгропротект" про визнання недійсними специфікацій №7200 від 03.09.2019, №7202 від 03.09.2019, №7370 від 06.09.2019, №7795 від 24.09.2019 та №7794 від 24.09.2019, складених до договору поставки №63/06082019/11 від 06.08.2019, та видаткових накладних №8220 від 03.09.2019, №8221 від 03.09.2019, №8387 від 06.09.2019, №8994 від 24.09.2019 та №8995 від 24.09.2019.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.04.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
23.04.2020 позивач подав до Господарського суду Тернопільської області заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій містилося клопотання про направлення матеріалів справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2020 матеріали позовної заяви вирішено направити за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2020 справа № 921/247/20 передано на розгляд судді Поляковій К.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
02.06.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
22.06.2020 та 20.07.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгропротект" надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки між сторонами укладено третейську угоду (застереження) щодо передачі будь-якого спору по договору на розгляд Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації «Радник».
У письмових поясненнях на заперечення відповідача проти розгляду спору в господарському суді позивач зазначив, що наявність в договорі третейського застереження не позбавляє права сторони на звернення до господарського суду. Також позивач послався на постанови Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/21409/16, від 16.08.2018 у справі № 910/13318/16, в яких йдеться про відсутність згоди сторін про передачу спору на розгляд третейського суду в разі звернення позивача до господарського суду.
14.08.2020 відповідачем через відділ діловодства та документообігу суду надано клопотання про розгляд заяви про залишення позовної заяви без розгляду за відсутності представника відповідача. Подану заяву про залишення позовної заяви без розгляду відповідач просив задовольнити.
Під час судового засідання 18.08.2020 представник позивача просив у задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Частиною першою статті 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Приписами статті 2 Закону визначено, що третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Статтею 12 Закону встановлено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.
Частиною п'ятою статті 4 ГПК України встановлено, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Право сторін на передачу спору для вирішення третейським судом також передбачено статтею 22 ГПК України.
Згідно з частиною 1 статті 22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім: 1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті; 2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7 - 13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті; 3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.
Як встановлено судом, третейська угода укладена між сторонами у вигляді третейського застереження у пунктах 10.2, 10.3 договору поставки від 06.08.2019 № 63/06082019/11.
Відповідно до пункту 10.2 вказаного договору на вимогу будь-якої зі сторін спір по даному договору може бути переданий на вирішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації «Радник». Сторони погодили, що норми даного пункту договору є третейською угодою у вигляді третейського застереження, і погоджують передачу будь-якого спору, що може виникнути по даному договору або у зв'язку з ним на розгляд третейського суду за бажанням будь-якої зі сторін. Сторони погоджуються з тим, що в процесі розгляді і вирішення спору буде застосовуватися Регламент Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації «Радник», а розгляд спорів буде здійснюватися одноособово суддею Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації «Радник» Стадником Павлом Вікторовичем, а за відсутності можливості розгляду спору зазначеним суддею - будь-яким суддею Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації «Радник», призначеним його головою.
Якщо жодна зі сторін не заявить вимогу про передачу спору по цьому договору на вирішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації «Радник», умови третейської угоди не застосовуються і спір підлягає вирішення в господарських судах України (пункт 10.3 договору).
Відомості про Черкаський обласний постійно діючий третейський суд при корпорації «Радник» містяться в Єдиному реєстрі громадських формувань, доступ до якого можливо отримати за допомогою електронного сервісу на сайті Міністерства юстиції України під назвою «Кабінет електронних сервісів» - https://rgf.minjust.gov.ua/home/index.
Підпункти 3.3.1. п. 3.3. Положення про Єдиний реєстр громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.12.2008 №2226/5 визначають, що кожна фізична або юридична особа має право доступу до відомостей Єдиного реєстру про політичні партії, громадські організації, благодійні організації, творчі спілки, торгово-промислові палати та постійно діючі третейські суди, статути, асоціації органів місцевого самоврядування, адвокатські об'єднання через веб-сайт, який ведеться Адміністратором Реєстру, шляхом пошуку та перегляду інформації про постійно діючі третейські суди. Тобто, інформація з реєстру громадських формувань є загальнодоступною через веб-сайт https://rgf.minjust.gov.ua/.Пунктом 7 частини 1 статті 226 ГПК України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Так, у межах даної справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгропротект" звернулося до суду із запереченням щодо розгляду справи в господарському суді, викладеним у першій заяві щодо суті спору, з огляду на укладення між сторонами третейської угоди у вигляді третейського застереження, у зв'язку з чим просило на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 ГПК України залишити позовну заяву у справі № 921/247/20 без розгляду.
Як убачається з матеріалів справи, укладена між сторонами третейська угода в договорі поставки від 06.08.2019 № 63/06082019/11 у вигляді третейського застереження щодо передачі будь-якого спору, що може виникнути по даному договору або у зв'язку з ним на розгляд третейського суду, викладена в письмовій формі, підписана сторонами та скріплена їх печатками, містить вказівку про конкретно визначений третейський суд. Обставин недійсності, втрати чинності чи неможливості виконання угоди про передачу даного спору на вирішення третейського суду позивачем не доведено.
Крім того, суд зауважує, що третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав.
Щодо посилань позивача на викладені в постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/21409/16 та від 16.08.2018 у справі № 910/13318/16 правові висновки, в яких міститься посилання на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 18.10.2017 у справі № 910/8318/16, то суд вважає за необхідне наголосити на наступному.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.08.2018 у справі № 906/493/16 дійшла висновку про необхідність відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 18.10.2017 у справі № 910/8318/16, шляхом його уточнення (доповнення) такими висновками: у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України клопотання про припинення провадження господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті; господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди; суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов'язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору.
З урахуванням вищевикладеного, з огляду на те, що відповідач з посиланням на п.10.2 договору поставки від 06.08.2019 № 63/06082019/11 наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, про що ним до суду подано відповідну заяву до початку розгляду справи по суті, заява відповідача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 ГПК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі 904/1924/19.
Керуючись статтями 226, 234, 235 ГПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олишківецьке" залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Дата підписання: 28.08.2020 року.
Суддя К.В. Полякова