ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
31.08.2020Справа № 910/12663/20
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши
позовну заяву Фізичної особи-підприємця Іванчихіна Миколи Олеговича
до Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна"
про визнання недійсним договору
Фізична особа-підприємець Іванчихін Микола Олегович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (далі - відповідач) про визнання недійсним договору.
Суд відзначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Натомість, як вбачається з позовної заяви, позивачем не зазначено своїх номерів засобів зв'язку, інформації щодо наявності або відсутності у нього офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, що є порушенням п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У порушення вказаної норми чинного процесуального закону позивачем зазначено лише про наявність оспорюваного ним договору у відповідача, інформації щодо наявності у нього або в іншої особи оригіналів інших письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви, позивачем не зазначено.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 - 2 102,00 гривні.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру про визнання Договору доручення № 52686 від 08.01.2014 недійсним.
Отже, за подання позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 102,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, доказів сплати судового збору за подання позову у встановлених порядку і розмірі позивачем не надано.
В той же час, у матеріалах позовної заяви міститься клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі.
Клопотання позивача мотивоване тим, що він є пенсіонером та у зв'язку із карантином не мав змоги працювати за своїм основним місцем роботи, відтак позивач не має грошових кошів для сплати судового збору за подання позовної заяви.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, статтею 8 вказаного Закону передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак лише за вичерпних умов, а саме приписами цієї статті визначено суб'єктів звернення до суду, яким можна, зокрема, відстрочити сплату судового збору.
Обставини, на які посилається позивач, не є тими обставинами, за яких можливе надання судом відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.
При цьому, під час розгляду клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Зважаючи на вищенаведене, за відсутності передбачених законом підстав для відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вище викладене, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити зазначену позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Іванчихіна Миколи Олеговича про відстрочення сплати судового збору відмовити.
2. Залишити позовну заяву Фізичної особи-підприємця Іванчихіна Миколи Олеговича без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
4. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначення у позовній заяві своїх номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти (у разі їх відсутності, зробити відповідне застереження);
- зазначення у позовній заяві відомостей щодо наявності у нього або в іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
- надання доказів сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 102,00 грн у встановлених порядку і розмірі (на платіжні реквізити Господарського суду міста Києва).
5. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
6. Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.В. Нечай