ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
31.08.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/391/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Лоуд Груп"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Тимофіїва Василя Івановича
про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 25200,00 грн,
встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Іст Лоуд Груп" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Тимофіїва Василя Івановича про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 25200 грн.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Лоуд Груп" (вх. № 6941/20) прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням (ухвала про відкриття провадження у справі від 19.05.2020).
Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем - 23.05.2020; даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Позиція позивача.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Іст Лоуд Груп", згідно рахунку № 21 від 11.05.2017, було перераховано відповідачу, в якості попередньої оплати, часткову вартість пиломатеріалу (дошки) в розмірі 25000,00 грн.
З огляду на те, що відповідачем не здійснено поставку товару згідно рахунку № 21 від 11.05.2017 та не повернуто покупцю попередню оплату, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Позивач стверджує, що 25200,00 грн. перераховані відповідачу є безпідставно набутим майном, яке підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Матеріально-правовою підставою позову визначені статті 651, 653, 693, 1212 Цивільного кодексу України.
Позиція відповідача.
Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 19.05.2020 суд встановив відповідачу строк до 15 днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Обставини справи, дослідження доказів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Іст Лоуд Груп" звернулося до Фізичної особи-підприємця Тимофіїва Василя Івановича з метою закупівлі дошки.
11.05.2017, на електронну пошту позивача з електронної пошти 95shkоlа@gmаі1.соm, яка належить особі, підписаній "Аlibaba Alibabау", надійшов рахунок № 21 на оплату пиломатеріалів (дошки) на суму 38400,00 грн. (а.с. 9).
Зазначений вище рахунок виставлений від імені відповідача - ФОП Тимофіїва Василя Івановича, підписаний директором та бухгалтером, скріплений печаткою постачальника (а.с.10).
В подальшому, рахунок був змінений, а саме, конкретизовано товар та ціну (а.с.13). 12.05.2017, позивач здійснив попередню оплату у розмірі 19200,00 грн.
Даний факт підтверджується, наявним в матеріалах справи, платіжним дорученням № 1432 від 12 травня 2017 року; призначення платежу: "передплата за дошку згідно рахунку №21 від 11.05.2017, у т.ч. ПДВ 3200,00 грн" (а.с.11).
23.05.2017, позивачем перераховано на рахунок відповідача ще 6000,00 грн (платіжне доручення № 1529 від 23 травня 2017 року; призначення платежу: "передплата за дошку згідно рахунку №21 від 11.05.2017, у т.ч. ПДВ 1000,00 грн" (а.с.12).
В загальному на рахунок відповідача позивачем перераховано 25200,00 грн.
Натомість, постачальником поставку товару згідно виставленого рахунку не здійснено.
З метою досудового врегулювання спору, 16 квітня 2019 року, позивач офіційно звернувся до Відповідача на адресу місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з вимогою повернути попередню оплату, оскільки у зв'язку з спливом часу це зобов'язання втратило для Позивача інтерес. Вказаний лист повернувся Позивачу за закінченням встановленого строку зберігання. Відповідач за місцем свого офіційного місцезнаходження його так і не одержав (а.с. 14-16).
29 квітня 2020 року, позивач повторно звернувся до відповідача на адресу місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з вимогою повернути 25200,00 грн. (а.с. 17). Проте, грошові кошти відповідачем не повернуті.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Іст Лоуд Груп" звернулося до господарського суду за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.
Предметом спору в даній справі є стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 25200 грн.
Згідно приписів ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем жоден договір не укладався.
Випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав регулює стаття 1212 ЦК України.
У відповідності до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Аналіз частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України дозволяє дійти до висновку, що особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава на якій воно було набуте існувала, проте згодом відпала. Відповідно до статті 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
За приписом статей 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.
Відповідач отримані від позивача кошти в розмірі 25200,00 грн. не повернув, доказів, які б свідчили про поставку товару згідно рахунку № 21 від 11.05.2017 господарському суду не надав, а тому пред'явлені позивачем у даній справі вимоги про стягнення з відповідача 25200,00 безпідставно отриманих коштів є обґрунтованими та належать до задоволення.
Судові витрати.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно приписів п.2 ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 13, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 165, 232, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Лоуд Груп" до Фізичної особи-підприємця Тимофіїва Василя Івановича про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 25200 грн. задоволити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тимофіїва Василя Івановича, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Лоуд Груп", вул. Олександра Мишуги, буд. 2, офіс 416, м. Київ, 02141 (ідентифікаційний код 37017486) - 25200,00 (двадцять п'ять тисяч двісті гривень) та судовий збір в сумі 2102,00 (дві тисячі сто дві гривні).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне рішення складено 31.08.2020.
Суддя Л.М. Неверовська