Справа № 157/769/20
Провадження №2/157/237/20
27 серпня 2020 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю: секретаря судового засідання Семенюк О.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідачки ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача - адвоката Дмитрук Любові Іванівни про відвід судді,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Камінь-Каширського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про зменшення розміру аліментів та розміру заборгованості зі сплати аліментів.
Ухвалою судді від 09 липня 2020 року відкрито провадження у справі.
В судовому засіданні представник позивача заявила відвід головуючому у справі - судді Гамулі Б.С., який мотивує його тим, що позивачу ОСОБА_3 стало відомо те, що головуючий у справі - суддя Гамула Б.С. має дружні, товариські відносини з керівником апарату Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області ОСОБА_4 , а вона, в свою чергу, є близькою подругою відповідачки ОСОБА_2 . Тому позивач побоюється лобіювання інтересів сторони відповідача, надання їй переваг у реалізації своїх прав з одночасним порушенням і обмеженням інтересів позивача під час розгляду даної справи в суді.
Представник позивача в судовому засіданні заяву підтримала та пояснила, що наведені нею обставини стали відомі їй лише зі слів позивача, надати будь-які докази, що підтверджують наведені в заяві обставини, не може.
Відповідачка щодо відводу головуючого у справі - судді Гамули Б.С. заперечила. Підтвердила, що перебуває в дружніх відносинах із керівником апарату Камінь-Каширської райдержадміністрації Ващук О.П., оскільки тривалий час працювала в цій державній установі та зберегла з попереднім колективом дружні відносини. Проте вважає, що ці обставини не мають відношення до даного спору.
Заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши мотиви та обґрунтування поданої заяви, суд вважає її безпідставною і такою, що до задоволення не підлягає.
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з частинами 2, 3 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Отже підставою для відводу судді, крім іншого, може бути наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості та об'єктивності під час розгляду справи в суді. Такі обставини мають бути підтверджені належними доказами упередженості судді для цілей відводу.
Проте до заяви про відвід судді не додано жодних доказів та відомостей про прояви упередженості головуючого до будь-якої зі сторін у справі. Також не здобуто таких доказів і під час розгляду клопотання в судовому засіданні.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України», наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Що стосується суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
За об'єктивним критерієм головним є те, чи є у справі обґрунтовані причини сумніватися, що певний суддя був небезстороннім, та чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. З огляду на це навіть зовнішні вияви можуть мати певне значення, або іншими словами, «правосуддя повинно не тільки здійснюватися, повинно бути також видно, що воно здійснюється». Важливим питанням є забезпечення у демократичному суспільстві довіри громадськості до суду.
З наведеного слідує, що право особи на справедливий і безсторонній суд, утворений відповідно до закону, гарантується як нормами національного законодавства, так і нормами міжнародних правових актів. Проте відвід судді на підставі немотивованої та нічим не підтвердженої заяви однієї зі сторін, не буде відповідати згаданим вище принципам правосуддя. З огляду на викладене вище суд вважає, що підстав для задоволення заяви про відвід судді немає.
Керуючись статтями 36, 39, 260 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Дмитрук Любові Іванівни про відвід головуючого у справі - судді Гамули Бориса Степановича відмовити.
Ухвала апеляційному оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий: Б. С. Гамула