Ухвала
28 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 639/3599/18
провадження № 61-7571св19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання незаконними дій та бездіяльності керівника апарату суду та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року,
Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 12 лютого 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Харківського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року змінено в частині її правового обґрунтування.
Роз'яснено ОСОБА_1 про те, що розгляд спору віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2020 року роз'яснено ОСОБА_1 , що протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення, вона може звернутися до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
04 червня 2020 року засобами електронного поштового зв'язку до Верховного Суду без накладення кваліфікованого цифрового підпису надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення ухвалу Верховного Суду
від 01 квітня 2020 року щодо легітимності пропозиції Великої Палати Верховного Суду та ухвали Касаційного цивільного суду про написання заявником заяви протягом десяти днів після отримання ухвали Касаційного цивільного суду про передання справи про корупцію на розгляд до Касаційного адміністративного суду всупереч Загальному класифікатору справ про цивільну юрисдикцію справ про корупцію та цивільну юрисдикцію справ про дискримінацію - пропозиція була зроблена колегією суддів без отримання суддями Великої Палати Верховного Суду та Касаційного цивільного суду висновків Уповноваженого Верховної Ради по правах людини з огляду на застосовчу судами першої та апеляційної інстанцій пряму дискримінацію права особи на доступ до правосуддя за заявою викривача корупційних порушень в порушення статті 6 Європейської конвенції по правах людини та основоположних свобод.
Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Згідно з частиною восьмою статті 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Пунктами 12, 32 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.
Частиною першою, другою статті 6, частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 , електронний документ - це оригінал електронного документу з обов'язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис - це електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 28 лютого 2019 року у
справі № 200/12772/18 (провадження № 14-99зц19), повертаючи касаційну скаргу з підстави її не підписання, вказала, у якому випадку подана в електронній формі скарга вважається належним чином підписана, а саме, з обов'язковим скріпленням електронним цифровим підписом.
У частині четвертій статті 183 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 01 квітня 2020 року, яка надіслана засобами електронного зв'язку і не підписана електронним підписом, підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись статтею 183 ЦПК України, Верховний Суд
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Верховного Суду
від 01 квітня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання незаконними дій та бездіяльності керівника апарату суду та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 27 лютого
2019 року, повернути заявнику без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська