Ухвала
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 761/21807/19
провадження № 61-12677 ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про видачу обмежувального припису,
До Верховного Суду 03 серпня 2020 року представник ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 подала та підписала касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у вказаній вище справі.
Також подала клопотання про звільнення від сплати судового збору, поновлення строку на касаційне оскарження та розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.
На підтвердження повноважень підписанта касаційної скарги, суду надано довіреність від 03 липня 2018 року, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси в усіх судах з усіма правами, які надаються законом.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки всупереч положень частини третьої статті 392 ЦПК України вона підписана ОСОБА_2 , повноваження якої на представництво інтересів ОСОБА_1 у Верховному Суді не підтверджені належним чином.
Частина перша статті 58 ЦПК Українипередбачає, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частин першої, другої статті 60 ЦПК України представником в суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових правовідносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Документами, які підтверджують повноваження представників у цивільному процесі, є довіреність юридичної особи; повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (частини перша, третя, четверта статті 62 ЦПК України).
У пункті 18 розділу XІІІ «Перехідних положень» ЦПК України встановлено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
02 червня 2016 року Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України (Закон України №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)»), відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 16-1, підпункт 11 якого передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Вказані зміни набули чинності 30 вересня 2016 року.
Справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про видачу обмежувального припису, розпочата після 30 вересня 2016 року, не є трудовою та не визнавалась судами попередніх інстанцій малозначною. Отже, представництво заявника в суді касаційної інстанції має здійснюватись виключно адвокатом.
Подана до Верховного Суду від імені ОСОБА_1 касаційна скарга підписана ОСОБА_2 на підставі довіреності від 03 липня 2018 року. У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 має статус адвоката, і документа, який би це посвідчував, до касаційної скарги не додано.
Таким чином, до касаційної скарги не надано доказів належного уповноваження ОСОБА_2 на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені заявника у розумінні статті 62 ЦПК України.
Пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК Українивстановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо: касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Враховуючи те, що належних документів, які б засвідчували право ОСОБА_2. на здійснення представництва ОСОБА_1 не надано, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК Україникасаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 260, пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про видачу обмежувального припису повернути особі, що її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь