Ухвала
Іменем України
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 489/1954/20
провадження № 61-11603ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрум Капітал» на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2020 року в справі за заявою ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрум Капітал», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Іннеси Володимирівни про визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні щодо нього правомочностей,
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка належить йому на праві власності, до подачі позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрум Капітал» (далі - ТОВ «Центрум Капітал»), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І. В. про визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні щодо нього правомочностей.
Заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що він є власником спірної квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30 травня 2017 року. 15 квітня 2020 року він отримав повідомлення-вимогу від ТОВ «Центрум Капітал» про усунення порушення шляхом погашення заборгованості за кредитним договором на відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії від 29 жовтня 2007 року № 22/КВ-07 в порядку статей 35, 37, 38 Закону України «Про іпотеку». Зі змісту отриманого повідомлення йому стало відомо, що його квартира перебуває в іпотечному обтяженні, іпотекодержателем якого є ТОВ «Центрум Капітал». Як зазначає у своїй вимозі ТОВ «Центрум Капітал», згідно з цим іпотечним договором у 2007 році на будівництво будинку, в якому знаходиться належна заявникові квартира, ТОВ «Капітолій» отримало кредит від ТОВ «Український промисловий банк» та в забезпечення виконання своїх кредитних зобов'язань уклало іпотечний договір від 29 жовтня 2007 року. Відповідно до вказаного іпотечного договору іпотекою були майнові права на нерухомість, яка належала ТОВ «Капітолій», але будівництво якої ще не було завершено, а саме - 65 квартир, що розташовані в багатоквартирному будинку з громадсько-торговим центром по АДРЕСА_1 . Серед переліку квартир у записі про іпотечне обтяження вказана і квартира АДРЕСА_1 , тоді як майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , як зауважує заявник, в іпотеку не передавалися.
На думку заявника, ТОВ «Центрум Капітал» разом з приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В. незаконно здійснили накладення іпотечного обтяження щодо його житла, користуючись його юридичною необізнаністю. Для захисту своїх прав він має намір подати позовну заяву про визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні щодо нього правомочностей шляхом скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51652576 від 17 березня 2020 року, який було внесено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В. на підставі наданих ТОВ «Центрум Капітал» документів, у зв'язку з чим він позбавлений права користуватися квартирою АДРЕСА_1 .
Посилаючись на вказані обставини, які, на думку ОСОБА_1 , свідчать про незаконність дій ТОВ «Центрум Капітал» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І. В. щодо внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна, а саме - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51652576 від 17 березня 2020 року, яким накладено іпотечне обтяження на належну йому квартиру, зміст повідомлення-вимоги ТОВ «Центрум Капітал» щодо виконання грошового зобов'язання, наявність наміру звернутися до суду з позовом до ТОВ «Центрум Капітал» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І. В. про визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні щодо нього правомочностей шляхом скасування запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна, а саме - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51652576 від 17 березня 2020 року, а також на необхідність охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку ТОВ «Центрум Капітал», щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь ОСОБА_1 , просив про задоволення заяви.
Ленінський районний суд м. Миколаєва ухвалою від 05 травня 2020 року, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2020 року, заяву ОСОБА_1 задовольнив. Наклав арешт на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 72,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1141071048001, номер запису про право власності: 20674682, дата державної реєстрації 30 травня 2017 року), що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що між сторонами виник спір стосовно законності накладення обтяження на нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_1 , а позовна заява, яку він має намір подати, буде включати майнову та немайнову вимогу, рішення про задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
06 серпня 2020 року ТОВ «Центрум Капітал» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не вказано підстав та висновків, чому суди прийняли рішення про задоволення заяви про забезпечення позову, суди не дослідили необхідність забезпечення позову, не встановили підстав, які унеможливлять виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Судами вжито заходи забезпечення позову за відсутності будь-яких належних та допустимих доказів. ОСОБА_1 не довів обставини необхідності забезпечення позову, не довів чим саме невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду та не надав жодного належного доказу, який би підтверджував необхідність застосування заходів забезпечення позову. Разом із цим, заявник вказує на неправомірність даного забезпечення позову, оскільки при його здійсненні суд не вирішував питання про застосування зустрічного забезпечення. Крім того, зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суди не взяли до уваги інтереси відповідача, які можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення позову.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За правилами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Види забезпечення позову визначено статтею 150 ЦПК України. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Судами встановлено, що 30 травня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ємельяновою Н. В., зареєстрований в реєстрі за № 1121.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованої 21 квітня 2020 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 30 травня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ємельяновою Н. В., зареєстрованого в реєстрі за № 1121. Також, відповідно даної інформації до державного реєстру іпотек стосовно вказаного об'єкту нерухомого майна внесений запис про наявність іпотеки: іпотекодавцем вказано ТОВ «Капітолій», іпотекодержателем - ТОВ «Центрум Капітал», а підставами виникнення іпотеки від 29 жовтня 2007 року зазначені: договір про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору, серія та номер: 4006, виданий 13 грудня 2012 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К. Є.; договір про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору від 29 жовтня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К. Є. та зареєстрований в реєстрі за № 2893, серія та номер 3094, виданий 10 квітня 2014 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К. Є.; договір № 2096/К/1 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, серія та номер 945 виданий 06 грудня 2019 року ПН КМНО Юдін М. А.; договір № 07/17/03/2020/1 про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та договорами забезпечення, серія та номер 204, виданий 17 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В.; рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради «Про зміну та надання адрес і внесення змін до рішень виконкому міської ради» серія та номер 771, виданий 11 вересня 2015 року Миколаївською міською радою. Додаткові відомості про іпотеку - на умовах, зазначених у Кредитному договорі № 22/КВ-07 на відкриття відкличної відновлювальної лінії, що укладений 29 жовтня 2007 року.
15 квітня 2020 року ОСОБА_1 отримано повідомлення-вимогу про усунення порушення шляхом виконання порушеного зобов'язання, а саме - шляхом погашення заборгованості за кредитним договором на відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії № 22/КВ-07 від 29 жовтня 2007 року від ТОВ «Центрум Капітал». У зазначеній вимозі вказувалося про наявність у ТОВ «Центрум Капітал» повноважень щодо звернення стягнення на майно у вигляді квартир у будинку АДРЕСА_1 , зокрема, і квартири АДРЕСА_1 , у зв'язку з відступленням права вимоги на користь ТОВ «Капітолій» за кредитним договором від 29 жовтня 2007 року № 22/КВ-07 та за іпотечним договором від тієї ж дати, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К. Є., зареєстрованим за реєстровим № 2893.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 вказував, що ТОВ «Центрум Капітал» має намір позбавити його права власності на вказану квартиру у позасудовому порядку, а у такому випадку виконання судового рішення буде неможливим і порушені права та інтереси позивача не зможуть бути ефективно захищені та поновлені.
Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.
Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів, правильне застосовування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2020 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2020 року.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрум Капітал» на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2020 року в справі за заявою ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрум Капітал», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Іннеси Володимирівни про визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні щодо нього правомочностей.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
С. Ю. Бурлаков
Є. В. Коротенко