27 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 314/4732/19
провадження № 61-12016ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 17 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування автомобіля,
У провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області перебуває зазначена цивільна справа.
05 грудня 2019 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - автомобіль Volkswagen Tiguan, 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Заяву мотивовано тим, що спірний автомобіль придбаний в період шлюбу, є спільною сумісною власністю. У позивача є побоюванння щодо відчуження відповідачем спірного автомобіля з метою ускладнення або унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 грудня 2019 року заяву ОСОБА_2 задоволено.
Накладено арешт на автомобіль Volkswagen Tiguan, 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Постановою Запорізького апеляційного суду від 17 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 грудня 2019 року залишено без змін.
У серпні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову у забезпеченні позову, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Згідно із частинами четвертою та шостою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку сторін з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, встановивши наявність спору щодо законності відчуження спірного автомобіля, який вже двічі був відчужений, дійшов обґрунтованого висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на цей транспортний засіб, може утруднити або зробити неможливим.
Доводи касаційної скарги про порушення судом норм процесуального права, зокрема, що заява подана з порушенням норм статті 151 ЦПК України, вимоги щодо накладення арешту на спірний автомобіль не є співмірними позовним вимогам ОСОБА_2 , є неприйнятними, оскільки застосований судом захід забезпечення позову пов'язаний із предметом позову, а отже є співмірним із позовними вимогами. Посилання на те, що висновки судів суперечать практиці Верховного Суду є неприйнятними, оскільки відповідачем не наведено конкретних прикладів іншого вирішення цього питання (забезпечення позову) в аналогічній ситуації.
З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження належить відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судами попередніх інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись частиною першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 17 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_4 , про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування автомобіля.
Копію ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Журавель