Справа № 11-сс/824/4095/2020 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
25 серпня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 квітня 2019 року,
за участю:
власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 квітня 2019 року задоволено клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві майора поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , в межах кримінального провадження № 42018100000001076 від 09.11.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1 КК України та ч.2 ст.364 КК України , про накладення арешту та накладено арешт на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,1206 га (кадастровий номер 8000000000:79:427:0043), з цільовим призначенням: «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», яка належить територіальній громаді м. Києва, а також збудовані на ній об'єкти нерухомості, а саме: 13 поверховий житловий будинок та підземний паркінг за адресою вул. Ломоносова, 71-Б, у Голосіївському районі м. Києва, введені в експлуатацію на підставі сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11.07.2017 серії ІУ №163171921190.
Заборонено власнику, іншим особам, у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебуває земельна ділянка по вул. Ломоносова у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:79:427:0043) площею 0,1206 га та збудовані на ній об'єкти нерухомості за адресою вул. Ломоносова, 71 Б у складі - ЖК «Сонячна Брама», державним та приватним органам, установам, підприємствам та організаціям, розпоряджатися ними будь-яким чином, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов'язані з видачею чи реєстрацією документів, виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією прав власності на вказану земельну ділянку та збудовані об'єкти нерухомості введені в експлуатацію на підставі сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11.07.2017 серії ІУ №163171921190.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, власники майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , подали апеляційну скаргу в якій просять скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2019 року у справі № 752/1261/19 про накладення арешту на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,1206 га (кадастровий номер 8000000000:79:427:0043), з цільовим призначенням: «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», яка належить територіальній громаді м. Києва, а також збудовані на ній об'єкти нерухомості, а саме:13 поверховий житловий будинок та підземний паркінг за адресою АДРЕСА_2 , у голосіївському районі м. Києва, введені в експлуатацію на підставі сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11.07.2017 серії ІУ №163171921190, та заборони власнику, іншим особам, у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебуває земельна ділянка по вул. Ломоносова у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:79:427:0043) площею 0,1206 га та збудовані на ній об'єкти нерухомості за адресою вул. Ломоносова, 71 Б у складі - ЖК «Сонячна Брама», державним та приватним органам, установам, підприємствам та організаціям, розпоряджатися ними будь-яким чином, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов'язані з видачею чи реєстрацію документів, виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією прав власності на вказану земельну ділянку та збудовані об'єкти нерухомості введені в експлуатацію на підставі сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11.07.2017 серії ІУ №163171921190, в частині накладення арешту на майно-квартиру АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 .
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянти зазначають, що судове рішення є не обґрунтованим і не вмотивованим, а відтак є незаконним, ухвалене без дотримання вимог кримінального процесуального закону, зокрема, без об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, без наведених належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Апелянти зазначають, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється майже рік, але жодному власнику нерухомого майна, на котре накладено незаконно арешт, підозру про вчинення кримінального правопорушення не повідомлено, що свідчить про відсутність умов для арешту майна, визначених ч.1 ст.170 КПК та про упередженість слідчого судді при прийнятті судового рішення. Оскаржуваною ухвалою порушуються права та інтереси власників нерухомого майна, оскільки вони не можуть реалізувати свої права, передбачені ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України та гарантованих Конституцією України, а саме - здійснити відчуження свого майна.
Також апелянти зазначають, що слідчим не було надано до суду правовстановлюючих документів на зазначене нерухоме майно та відповідні документи не були досліджені в судовому порядку і, як наслідок, не відображено в судовому рішенні. Клопотання слідчого в контексті мотивування необхідності накладення арешту на нерухоме майно власників є безпідставним та за своїм змістом містить лише формальне посилання на норми закону без підтвердження необхідними документами та іншими доказами у справі.
Крім того апелянти зазначають, що долучена до клопотання слідчого постанова про визнання майна речовим доказом від 15.04.2019 року є необґрунтованою, оскільки за своїм змістом не містить даних на підтвердження того, що майно потерпілих власників відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України.
Апелянти також зауважують на тому, що оскаржувана ухвала винесена без належного об'єктивного і повного з'ясування обставин кримінального провадження, оскільки органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що об'єкти нерухомого майна, введені в експлуатацію на підставі сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11.07.2017 серії ІУ №163171921190, які знаходяться в 13 поверхневому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_5 , збудовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1 площею 0,1206 га (кадастровий номер 8000000000:79:427:0043), з цільовим призначенням: «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», яка належить територіальній громаді м. Києва, а не державі як зазначено в клопотанні слідчого та ухвалі суду, мають важливе доказове значення для кримінального провадження, а саме були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Апелянти зазначають, що оскаржувана ухвала була постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, тому строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення, тому апеляційна скарга подана в межах ч. 3 ст. 395 КПК України, що не є порушенням закону.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання був завчасно повідомлений. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу у відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405, ч. 1 ст. 172 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтримали доводи своїх апеляційних скарг, та просили їх задовольнити, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи кожної апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що власниками майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20 квітня 2019 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а апеляційні скарги власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018100000001076, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 листопада 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364 КК України.
Органами досудового розслідування встановлено, що посадові особи КНУ ім. Тараса Шевченка та ТОВ «Фірма Т.М.М.» з порушенням Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність», а також ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України забудували самовільно зайняли земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:427:0043. Крім того, посадові особи КНУ ім. Тараса Шевченка та ТОВ «Фірма Т.М.М.» самовільно зайняли земельну ділянку, прилеглу до земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:427:0040, на якій розпочали самочинне будівництво.
Органи досудового розслідування також посилаюється на те, що посадові особи ТОВ «Фірма Т.М.М.» за сприяння службових осіб ДАБІ України здійснили захоплення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:427:0043, площею 0,1206 га, та будівництво на ній житлового будинку з підземним паркінгом, що призвело до обмеження користування державою вказаною земельною ділянкою, змінення її первинного стану, а також унеможливило її подальше відчуження, передачу в оренду тощо.
На земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:427:0043 розташований 13-ти поверховий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 , площею 0,0454 га, та автостоянка, площею 0,0383 га.
Відтак, органи досудового розслідування вважають, що на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:427:0043 у Голосіївському районі міста Києва проводяться незаконні будівельні роботи житлового будинку за адресою: вул. Ломоносова, буд. 71-Б.
15 квітня 2019 року постановою слідчого СУ Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:427:0043, а також збудовані на ній об'єкти нерухомості, а саме 13-ти поверховий житловий будинок та підземний паркінг за адресою: АДРЕСА_5 , які введені в експлуатацію на підставі сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11 липня 2017 року, серії ІУ № 163171921190, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42018100000001076.
19 квітня 2019 року (клопотання датоване 16 квітня 2019 року) слідчий СУ Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором відділу Прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,1206 га (кадастровий номер 8000000000:79:427:0043), з цільовим призначенням: «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», яка належить територіальній громаді міста Києва, а також на збудовані на ній об'єкти нерухомості, зокрема, 13-ти поверховий житловий будинок та підземний паркінг за адресою: вул. Ломоносова, 71-Б, у Голосіївському районі міста Києва, введені в експлуатацію на підставі сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11 липня 2017 року, серії ІУ № 163171921190, із забороною власнику, іншим особам, у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебуває вказана земельна ділянка та збудовані на ній об'єкти нерухомості, державним і приватним органам, установам, підприємствам та організаціям розпоряджатися ними будь-яким чином, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов'язані з видачею чи реєстрацію документів, виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією прав власності на вказану земельну ділянку і збудовані об'єкти нерухомості, введені в експлуатацію на підставі сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11 липня 2017 року, серії ІУ № 163171921190.
Клопотання мотивовано тим, що існують достатні підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для накладення арешту на перелічене вище майно.
20 квітня 2019 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва вказане клопотання слідчого було задоволено.
Оскільки зазначена ухвала слідчого судді оскаржена тільки власниками майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах поданих апеляційних скарг, а щодо інших осіб, на нерухоме майно яких теж накладено арешт вищезгаданою ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на майно останніх колегією суддів не вирішується.
Задовольняючи наведене клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 42018100000001076, в частині фактичного накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, а саме на:
- квартиру АДРЕСА_3 власником якої є ОСОБА_7 ;
- квартиру АДРЕСА_6 власником якої є ОСОБА_6 , які були введені в експлуатацію на підставі сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11 липня 2017 року, серії ІУ № 163171921190, та знаходяться в 13-ти поверховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_5 , збудованому на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , площею 0,1206 га (кадастровий номер 8000000000:79:427:0043 ), з цільовим призначенням: «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», яка належить територіальній громаді міста Києва, із забороною власнику, іншим особам, у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебувають перелічені вище квартири, державним та приватним органам, установам, підприємствам і організаціям, розпоряджатися ними будь-яким чином, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов'язані з видачею чи реєстрацію документів, виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією прав власності на вищезгадані об'єкти нерухомості, введені в експлуатацію на підставі сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11 липня 2017 року, серії ІУ № 163171921190, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідив матеріали, які були додані до клопотання, та прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, з відповідними заборонами, а саме на:
- квартиру АДРЕСА_7 , власником якої є ОСОБА_7 ;
- квартиру АДРЕСА_4 , власником якої є ОСОБА_6 , які були введені в експлуатацію на підставі сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11 липня 2017 року, серії ІУ № 163171921190, з огляду на те, що це майно є об'єктом вчинення кримінально протиправних дій, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом у кримінальному провадженні.
З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на наступні обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.
Зокрема, посилаючись у клопотанні, що нерухоме майно є предметом кримінального правопорушення та наявні підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для його арешту, слідчий та прокурор, який погоджував клопотання, повинні були зібрати і надати слідчому судді достатні на цьому етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.
Між тим, жодних доказів того, що нерухоме майно, яке належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , є предметом та доказом кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364 КК України, в матеріалах провадження не міститься. Не приведені такі докази і в клопотанні слідчого, що свідчить про безпідставність вказаних тверджень органу досудового розслідування.
Крім того, посилаючись на обґрунтовану підозру стосовно вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364 КК України, за участю посадових осіб КНУ ім. Тараса Шевченка та ТОВ «Фірма Т.М.М.», слідчий в клопотанні не обґрунтував причетність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , як власників нерухомого майна, на яке він просить накласти арешт, до вказаних кримінальних правопорушень та в цілому до даного кримінального провадження. При цьому слідчий та прокурор мали ретельно перевірити, чи зібрали органи досудового розслідування вагомі докази, які дають право на втручання у права ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мирно володіти майном, а саме арештовувати майно останніх з метою забезпечення кримінального провадження. Однак, як встановила колегія суддів, клопотання слідчого в контексті мотивації необхідності накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є безпідставним, оскільки за своїм змістом містить лише формальне посилання на норми закону без підтвердження такої необхідності відповідними доказами і документами.
В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що ці докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.
Так, в матеріалах, які додані до клопотання, не міститься жодного доказу того, що об'єкти нерухомого майна, а саме: квартира АДРЕСА_3 власником якої є ОСОБА_7 ; квартира АДРЕСА_6 власником якої є ОСОБА_6 , які введені в експлуатацію на підставі сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11 липня 2017 року, серії ІУ № 163171921190, та знаходяться в 13-ти поверховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_5 , збудованому на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , площею 0,1206 га (кадастровий номер 8000000000:79:427:0043), відповідають, критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відповідна постанова органу досудового розслідування про визнання цих об'єктів нерухомості речовими доказами у провадженні є нічим іншим, як звичайною формальністю.
Крім того, в постанові слідчого СУ Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 від 15 квітня 2019 року про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні не міститься будь-якого обґрунтування, якому чи яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України відповідає зазначене нерухоме майно.
Таким чином, як вважає колегія суддів, правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, для арешту нерухомого майна, яке належить ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , органами досудового розслідування не доведено, а тому слідчий суддя мав відмовити в задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на нерухоме майно перелічених осіб.
Звертає на себе увагу і той факт, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для його власників.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту та необ'єктивність судового розгляду в частині накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, а саме на: квартиру АДРЕСА_3 власником якої є ОСОБА_7 ; квартиру АДРЕСА_6 власником якої є ОСОБА_6 , які були введені в експлуатацію на підставі сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11 липня 2017 року, серії ІУ № 163171921190, та знаходяться в 13-ти поверховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_5 , збудованому на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , площею 0,1206 га (кадастровий номер 8000000000:79:427:0043), з цільовим призначенням: «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», яка належить територіальній громаді міста Києва, із забороною власнику, іншим особам, у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебувають перелічені вище квартири, державним та приватним органам, установам, підприємствам і організаціям, розпоряджатися ними будь-яким чином, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов'язані з видачею чи реєстрацію документів, виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією прав власності на вищезгадані об'єкти нерухомості, введені в експлуатацію на підставі сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11 липня 2017 року, серії ІУ № 163171921190, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна і необґрунтована, а апеляційні скарги власників майна ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , підлягають задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 в частині накладення арешту, з відповідними заборонами, на вказані вище об'єкти нерухомого майна, які належать ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , як такого, що внесено до суду за недоведеності необхідності арешту зазначеного нерухомого майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами вказаних власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду -
Апеляційну скаргу власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 квітня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві майора поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_9 в межах кримінального провадження № 42018100000001076 від 09.11.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1 КК України та ч.2 ст.364 КК України, про накладення арешту та накладено арешт на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,1206 га (кадастровий номер 8000000000:79:427:0043), з цільовим призначенням: «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», яка належить територіальній громаді м. Києва, а також збудовані на ній об'єкти нерухомості, а саме: 13 поверховий житловий будинок та підземний паркінг за адресою АДРЕСА_5 , введені в експлуатацію на підставі сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11.07.2017 серії ІУ №163171921190 із забороною власнику, іншим особам, у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебуває земельна ділянка по АДРЕСА_5 (кадастровий номер 8000000000:79:427:0043) площею 0,1206 га та збудовані на ній об'єкти нерухомості за адресою вул. Ломоносова, 71-Б у складі - ЖК «Сонячна Брама», державним та приватним органам, установам, підприємствам та організаціям, розпоряджатися ними будь-яким чином, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов'язані з видачею чи реєстрацію документів, виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією прав власності на вказану земельну ділянку та збудовані об'єкти нерухомості введені в експлуатацію на підставі сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11.07.2017 серії ІУ №163171921190, - скасувати в частині накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, з відповідними заборонами, а саме на:
- квартиру АДРЕСА_8 , власником якої є ОСОБА_7 ;
- квартиру АДРЕСА_9 , власником якої є ОСОБА_6 .
Постановити в цій частині нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві майора поліції ОСОБА_8 , погодженого прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , в межах кримінального провадження № 42018100000001076 від 09.11.2018, в частині фактичного накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, а саме на:
квартиру АДРЕСА_8 , власником якої є ОСОБА_7 ;
квартиру АДРЕСА_9 , власником якої є ОСОБА_6 , які були введені в експлуатацію на підставі сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11.07.2017 серії ІУ №163171921190, та які знаходяться в 13 поверховому житловому будинку за адресою АДРЕСА_5 , збудованому на земельній ділянці по АДРЕСА_1 площею 0,1206 га (кадастровий номер 8000000000:79:427:0043), з цільовим призначенням: «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», яка належить територіальній громаді м. Києва, із забороною власнику, іншим особам, у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебувають перелічені вище квартири, державним та приватним органам, установам, підприємствам та організаціям, розпоряджатися ними будь-яким чином, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов'язані з видачею чи реєстрацію документів, виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією прав власності на вищезгадані об'єкти нерухомості, введені в експлуатацію на підставі сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11.07.2017 серії ІУ №163171921190, - відмовити.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4