28 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/2140/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пількова К. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду Львівської області від 28.01.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 у справі
за позовом Державного підприємства "Енергоринок"
до Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго", Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення заборгованості у розмірі 38 552 631,35 грн,
10.08.2020 Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця", Відповідач-2) звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області віл 28.01.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 у цій справі.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
За положенням частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на те, що прийняті у справі оскаржувані судові рішення є необґрунтованими та незаконними, з огляду на неправильне застосування судом норм процесуального права. Скаржник наводить обставини, встановлені судами у цій справі, а також посилається на обставини, встановлені в іншій справі № 914/1329/18 як на преюдиціальні. Також зазначає, що у мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень відсутні посилання на докази, закони та інші нормативно-правові акти матеріального права, на підставі яких суди встановили обставини споживання АТ "Укрзалізниця" 7 392 502 кВт.г електроенергії, відтак вказані обставини судами не досліджувалися, що свідчить про неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення судами норм процесуального права.
Втім, скаржник не наводить суті порушення або неправильного застосування судами конкретних норм матеріального та процесуального права з обґрунтуванням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга, отже касаційна скарга в цій частині не відповідає вимогам частини другої статті 287, абзацу 2 частини другої статті 290 ГПК України.
Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Львівської області віл 28.01.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 у справі №914/2140/19 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 14.09.2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя К. М. Пільков