ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Іменем України
20 серпня 2020 року Справа № 923/653/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В., за участю секретаря судових засідань Бурдюг Т.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Харчокомбінату Каховського районного споживчого товариства (м. Каховка Херсонської області),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП "Каховські ковбаси" (м. Нова Каховка Херсонської області),
про стягнення 427 766 грн. 15 коп.,
за участю представників:
позивача - Бебік О.О., адвокат, Палагнюк І.В., представник, Михайленко А.М., представник,
відповідача - Літвінова Т.В., адвокат, Гармашова С.М., представник.
Позивач 01.08.2019 року звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача вартість заборгованості з орендної плати та комунальних послуг на суму 329 354 грн. 15 коп., відшкодування вартості знищеного майна, яке було передане в оренду на суму 88 512 грн. 00 коп., вартість майна, яке не передавалось в оренду, але зникло з вини відповідача на суму 9900 грн. 00 коп.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2019 року справу розподілено судді Гридасову Ю.В.
Ухвалою суду від 02.08.2019 року вищезазначену позовну заяву залишено без руху, з метою усунення недоліків.
На виконання ухвали суду від 02.08.2019 року позивач надіслав до суду заяву вих. № 1/71-6 від 09.08.2019 року щодо усунення недоліків які зазначені в ухвалі суду від 02.08.2019 року.
Ухвалою суду від 12.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін, на 3 вересня 2019 року о 14 годині 00 хвилин.
У підготовчому судовому засіданні оголошувалась перерва з 03.09.19 по 15.00 03.10.19, з 14.11.19 до 15.00 17.12.19, з 17.12.19 до 14.00 30.01.20, з 05.03.20 до 15.00 24.03.20.
Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладався протокольними ухвалами з 03.10.19 до 14.30 31.10.19, з 31.10.19 до 14.00 14.11.19, з 18.02.20 до 15.00 05.03.20, з 24.03.20 до 14.30 23.04.20, з 23.04.20 до 14.00 16.06.20.
Ухвалами у справі, які занесені до протоколу підготовчого судового засідання 31.10.19, 14.11.19, 17.12.19, 18.02.20, 24.03.20, 16.06.20 продовжено строк підготовчого провадження до 16.07.20.
Ухвалою у справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання 16.06.20, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 16.07.20 об 11.30.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.07.20 до 11.30 20.08.20, а також у судовому засіданні 20.08.20.
У судовому засіданні 20.08.20 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Позивач у позовній заяві посилається на наступні обставини:
Позивач вимагає стягнення з Відповідача вартості комунальних послуг (використаної ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» електроенергії на виробничі потреби) на суму 329 354 грн. 15 коп. за укладеним сторонами договором оренди № 1 від 01.11.2016 р., відшкодування вартості знищеного майна, яке було передане в оренду на суму 88 512 грн. 00 коп. та вартості майна, яке не передавалося в оренду, але зникло з вини ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» на суму 9 900 грн. 00 коп.
Представник позивача під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та заперечував проти аргументів відповідача, викладених у відзиві та додаткових письмових поясненнях.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях посилається на наступні обставини:
Відповідач стверджує, що не підписував акт приймання - передачі від 01.11.2016р. у тимчасове користування основних засобів, доданий до позову;
також, як зазначає Відповідач, договору передачі майна або обладнання на відповідальне зберігання не було укладено між сторонами, не було підписано будь-якого акту приймання - передачі на відповідальне зберігання майна на визначену позивачем суму;
твердження Позивача щодо зруйнованого стану, на думку Відповідача, є надуманими та необгрунтованими;
щодо складання членами комісії у складі з боку головного бухгалтера Михайленко А.М., в.о. бухгалтера ОСОБА_4 та працівника підприємства ОСОБА_5. та нібито за участю «керівників» ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 акту про проведення перевірки орендованих приміщень за Договором оренди нерухомого майна № 1 від 01.11.2016 р. та прилеглої території, відповідно до якого виявлена нестача обладнання, що передавалась в оренду ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» на суму 88 512грн., то, як стверджує Відповідач, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1. та ОСОБА_2. не є «керівниками» ТОВ «ВП «Каховські ковбаси», єдиним директором та уповноваженою на підписання документів особою є ОСОБА_6;
як зазначає Відповідач, опис відсутнього при проведенні перевірки обладнання складений одноособово Позивачем, про нього Відповідачу нічого не відомо, претензію зі сторони Відповідача щодо цього питання Відповідачем було отримано лише у лютому 2019 року та надано обґрунтовану відповідь у листі № 0712/1 від 07.12.2018р.;
в акті звіряння взаєморозрахунків, наданому позивачем нараховано орендну плату після фактичного припинення орендних відносин;
на думку Відповідача, посилання Позивача на односторонні акти щодо отриманих послуг, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не містять підпису Відповідача;
Відповідачем листом № 1610/1 від 16.10.18р було запропоновано Позивачу дату для складання акту приймання - передачі та угоди про розірвання договору оренди на 19.10.2018 р., Позивач у призначений день та час хоч і прибув, але відмовився підписувати будь-які акти приймання - передачі та іншим листом призначив дату на 09.11.2018 року о 10 год. 00 хв. для складання акту приймання - передачі та вирішення спірних питань, з огляду на вищенаведене, Відповідач вважає, що договір оренди № 1 від 01.11.2016 р. є припиненим з 03.11.2018 року, а майно передане в оренду фактично повернутим;
з серпня 2018 року Відповідач переїхав за адресою м. Каховка, Семенівське шосе, 9-А та звільнив орендні приміщення позивача;
посилання Позивача на рахунки, які Відповідач не отримував та не підписував, на думку останнього, є безпідставними;
будь-яких доказів отримання майна, яке не передавалося в оренду, але зникло з вини Відповідача на суму 9900 гривен, у користування чи на відповідальне зберігання саме Відповідачем, на думку останнього, Позивачем не надано;
на думку Відповідача, Договір оренди нерухомості № 1 від 01.11.2016 р., є нікчемним, оскільки його недійсність прямо встановлена ст. 220 ЦК України, Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України такий правочин не створює юридичних наслідків, а в силу ч. 1 ст. 236 ЦКУ України він є нікчемним з моменту його вчинення.
Представник відповідача під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) заперечував проти позовних вимог та аргументів позивача, викладених у позові.
Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):
01.08.19 - позов;
09.08.19 - заява про усунення недоліків позовної заяви;
03.09.19 - клопотання про об'єднання справ в одне провадження;
29.10.19 - клопотання про відкладення розгляду справи;
17.12.19 - клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи;
18.02.20 - клопотання про приєднання до матеріалів справи заяв свідків;
24.03.20 - клопотання про відкладення розгляду справи;
16.07.20 - відповідь на клопотання про витребування доказів;
17.08.20 - клопотання про ознайомлення з матеріалами справи;
19.08.20 - відзив на клопотання про витребування доказів;
20.08.20 - клопотання про приєднання до матеріалів справи письмового доказу.
Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):
03.09.19 - клопотання про залишення позову без розгляду;
02.10.19 - клопотання про відкладення розгляду справи;
30.10.19 - клопотання про відкладення розгляду справи;
13.11.19 - клопотання про закриття провадження у справі;
13.11.19 - клопотання про відмову у позові;
14.11.19 - клопотання про зупинення провадження у справі;
17.12.19 - відзив;
17.12.19 - клопотання про витребування оригіналів письмових доказів у позивача;
28.01.20 - клопотання про приєднання до матеріалів заяв свідків;
30.01.20 - клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів;
14.02.20 - клопотання про витребування письмових доказів;
18.03.20 - клопотання про витребування доказів;
23.04.20 - клопотання про відкладення розгляду справи;
19.08.20 - додаткові пояснення.
Заслухавши вступне та заключне слово представників учасників справи, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши у судовому засіданні докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд
Відповідно до умов договору оренди об'єкта нерухомості № 1 від 01.11.2016р. (надалі - договір) укладеного між ТОВ "Каховські ковбаси" (надалі за текстом рішення - відповідач або орендар) і Каховським районним споживчим товариством "РайСТ Харчокомбінат" (надалі за текстом рішення - позивач або орендодавець) останній передав відповідачу у строкове платне користування об'єкти оренди, а саме: ковбасний цех - 1163.5 м.кв., консервний цех - 875 м.кв., для виробництва м'ясних продуктів строком до 01.11.2019 року включно.
За умовами пунктів 1.2, 1.3 договору №1 від 01.11.2016 об'єкт оренди належить Орендодавцеві на праві власності та використовується Орендарем для виробництва м'ясних продуктів.
Відповідно до умов пункту 2.1 договору № 1 від 01.11.2016 об'єкт оренди передається Орендарю у термін не пізніше 2 днів після укладення цього договору за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.
У разі припинення або розірвання договору поліпшення об'єкта оренди, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від об'єкта оренди, не завдаючи йому шкоди, визначаються власністю Орендаря, а поліпшення об'єкта оренди, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, що не можуть бути відокремлені без пошкодження орендованого майна, переходять у власність власника об'єкта оренди без відшкодування Орендарю вартості здійснених поліпшень (пункт 2.3 договору №1 від 01.11.2016).
В відповідно до умов пункту 2.5 договору № 1 від 01.11.2016 передача основних засобів в оренду не спричиняє передачу Орендареві права власності на це майно. Власником орендованих основних засобів залишається Орендодавець, а Орендар користується ними протягом терміну оренди, без права суборенди і без права на приватизацію.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 договору №1 від 01.11.2016 визначено, що Орендодавець зобов'язується передати у користування Орендарю об'єкт оренди на умовах і в строк, передбачені цим договором, а у разі, якщо, крім об'єкта оренди, Орендар бере у Орендодавця у користування устаткування (обладнання), перелік устаткування (обладнання) включається в акт приймання-передачі, який входить в предмет цього договору.
У підпункті 3.2.2 пункту 3.2 договору №1 від 01.11.2016 сторони узгодили, що Орендодавець має право отримувати від Орендаря щомісячно орендну плату та відшкодування комунальних витрат відповідно до умов цього договору.
За умовами підпунктів 3.3.2, 3.3.10 та 3.3.13 пункту 3.3 договору №1 від 01.11.2016 Орендар зобов'язаний вчасно і в повному обсязі відповідно до умов договору сплачувати орендну плату та відшкодування експлуатаційних і комунальних платежів; у випадку проведення реконструкції або капітального ремонту чи будь-яких інших невід'ємних поліпшень Орендар зобов'язаний в 30-денний термін після їх завершення і документального оформлення передати Орендодавцю копії проектно-кошторисної документації, усіх документів та іншої документації, пов'язаної з дозволами і виконанням цих робіт; проводити поточний ремонт об'єкта оренди за власний рахунок та без відшкодування понесених витрат.
Цей договір діє з 01.11.2016 до 01.11.2019 включно. Якщо Орендар користується орендованим майном після закінчення строку договору, у разі відсутності заперечень зі сторони Орендодавця, договір вважається укладеним на той самий термін та на тих самих умовах і кожна із сторін цього договору має право відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць (пункти 4.1, 4.2 договору №1 від 01.11.2016).
Відповідно до умов пунктів 5.1, 5.2 договору №1 від 01.11.2016 орендна плата за місяць за користування об'єктом оренди становить 20244,30 грн, в т.ч. ПДВ. Орендна плата сплачується в національній валюті України та з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць за даними Держкомстату України. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у випадках зміни податкового законодавства, амортизаційних відрахувань тощо. Орендна плата сплачується Орендарем на рахунок Орендодавця до 3-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об'єктом оренди.
Відповідно до пункту 5.3 договору №1 від 01.11.2016 крім орендної плати Орендар на підставі показників лічильників та після отримання рахунків Орендодавця відшкодовує вартість усіх комунальних послуг (водо-, енерго-, теплопостачання, телефонний зв'язок тощо), які споживаються Орендарем. Оплата рахунків Орендодавця, виставлених Орендареві відповідно до цього пункту, здійснюється не пізніше 3-х днів після отримання рахунку Орендарем від Орендодавця.
На виконання умов вищезазначеного договору 01.11.2016 Харчокомбінатом Каховського районного споживчого товариства та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВП "Каховські ковбаси" підписано акт приймання-передачі в оренду об'єкта нерухомості, з якого вбачається, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду перераховане у даному акті майно, а саме: будівлю ковбасного цеху, будівлю консервного цеху, будівлю КНС, градирню, шафи для термічної обробки, фаршомішалку, варочний котел, терези, столи металеві виробничі (3 шт.), волчок з нерж., електролічильник, водомір, драбини металеві (2 шт.), таця для перевезення, шафи для одягу (18 шт.), стелаж металевий (в майстерні) та стіл металевий (в майстерні).
Крім того, у вказаному акті міститься відмітка про те, що об'єкти нерухомості, внутрішньобудинкові та зовнішні прибудинкові комунікації, які передаються в оренду, перебувають в належному технічному стані, відповідають санітарним та протипожежним нормам, не мають механічних пошкоджень тощо.
За твердженням позивача, відповідач зобов'язаний сплатити вартість комунальних послуг (використаної ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» електроенергії на виробничі потреби) на суму 329 354 грн. 15 коп., відшкодувати вартість знищеного майна, яке було передане в оренду на суму 88 512 грн. 00 коп. та вартість майна, яке не передавалось в оренду, але зникло з вини ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» на суму 9 900 грн. 00 коп.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 17 жовтня 2019 року у справі № 923/162/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП "Каховські ковбаси" до Каховського районного споживчого товариства "РайСТ Харчокомбінат" про стягнення 513968,57 грн. та витребування майна із чужого незаконного володіння, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10 лютого 2020 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю, Південно-західним апеляційним судом, зокрема, встановлено: «З матеріалів справи вбачається, що сторонами було підписано низку актів приймання-передачі наданих послуг за договором №1 від 01.11.2016 на загальну суму 841427,66 грн, а саме: акт №12 від 25.12.2017 на суму 165748,99 грн, акт №1 від 25.01.2018 на суму 149082,92 грн, акт №2 від 22.02.2018 на суму 142787,65 грн, акт №3 від 26.03.2018 на суму 130564 грн, акт №4 від 23.04.2018 на суму 109711,14 грн, акт №4 від 26.04.2018 на суму 4986,07 грн, акт №4 від 25.05.2018 на суму 65567,42 грн, акт №5 від 25.06.2018 на суму 52979,47 грн, акт №5 від 25.07.2018 на суму 20000 грн.
Кожен з цих актів приймання-передачі наданих послуг визначає узгоджену сторонами щомісячну суму наданих за договором №1 від 01.11.2016 послуг.
Зазначені акти приймання-передачі наданих послуг підписані керівниками підприємств позивача й відповідача без зауважень та скріплені печатками Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП "Каховські ковбаси" і Харчокомбінату Каховського районного споживчого товариства.
Доводи позивача про те, що у період з 01.01.2018 по 31.08.2018 ним було перераховано відповідачеві 772427,66 грн не підтверджуються матеріалами справи.
Згідно з банківськими виписками по рахункам позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП "Каховські ковбаси" у період часу з січня місяця 2018 року по серпень місяць 2018 року включно на виконання договору №1 від 01.11.2016 перерахувало на користь Харчокомбінату Каховського районного споживчого товариства грошові кошти у загальній сумі 742427,66 грн, а саме:
-55748,99 грн (сплачено 29.12.2017, проведено банком 04.01.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за грудень 2017 за актом приймання-передачі наданих послуг №12 від 25.12.2017");
-20000 грн (09.01.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за грудень 2017 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №12 від 25.12.2017");
-50000 грн (12.01.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за грудень 2017 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №12 від 25.12.2017");
-70082,92 грн (01.02.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за січень 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №1 від 25.01.2018");
-45000 грн (07.02.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за січень 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №1 від 25.01.2018");
-25000 грн (12.02.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за січень 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №1 від 25.01.2018");
-22787,65 грн (22.02.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за лютий 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №2 від 22.01.2018");
-30000 грн (27.02.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за лютий 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №2 від 22.01.2018");
-30000 грн (12.03.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за лютий 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №2 від 22.01.2018");
-30000 грн (19.03.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за лютий 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №2 від 22.01.2018");
-30564 грн (04.04.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за березень 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №3 від 26.03.2018");
-19700 грн (06.04.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за березень 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №3 від 26.03.2018");
-80300 грн (06.04.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за березень 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №3 від 26.03.2018");
-9000 грн (20.04.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за квітень 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №4 від 23.04.2018");
-30000 грн (24.04.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за квітень 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №4 від 23.04.2018");
-20000 грн (26.04.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за квітень 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №4 від 23.04.2018");
-22711,14 грн (26.04.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за квітень 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №4 від 23.04.2018");
-32986,07 грн (02.05.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за квітень 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №4 від 23.04.2018");
-20000 грн (11.06.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за травень 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №4 від 25.05.2018");
-45567,42 грн (11.06.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за травень 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №4 від 25.05.2018");
-30000 грн (13.07.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за червень 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №5 від 25.06.2018");
-22979,47 грн (20.07.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за червень 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №5 від 25.06.2018").»
За вирахуванням сплачених відповідачем 55748,99 грн. (сплачено 29.12.2017, проведено банком 04.01.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за грудень 2017 за актом приймання-передачі наданих послуг №12 від 25.12.2017") Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП "Каховські ковбаси" у період часу з січня місяця 2018 року по серпень місяць 2018 року на виконання договору № 1 від 01.11.2016 перерахувало на користь Харчокомбінату Каховського районного споживчого товариства грошові кошти у загальній сумі 686678,67грн. (742427,66 - 55748,99 = 686678,67).
Як зазначено вище, у справі № 923/162/19 встановлено, що сторонами було підписано низку актів приймання-передачі наданих послуг за договором № 1 від 01.11.2016 на загальну суму 841427,66 грн, а саме: акт № 12 від 25.12.2017 на суму 165748,99 грн, акт № 1 від 25.01.2018 на суму 149082,92 грн, акт № 2 від 22.02.2018 на суму 142787,65 грн, акт № 3 від 26.03.2018 на суму 130564 грн, акт № 4 від 23.04.2018 на суму 109711,14 грн, акт № 4 від 26.04.2018 на суму 4986,07 грн, акт № 4 від 25.05.2018 на суму 65567,42 грн, акт № 5 від 25.06.2018 на суму 52979,47 грн, акт № 5 від 25.07.2018 на суму 20000 грн. (аркуші справи 35 - 42, том справи 2).
За вирахуванням акту № 12 від 25.12.2017 на суму 165748,99 грн., який був підписаний сторонами у грудні 2017 року, сторони узгодили надання у 2018 році послуг за договором на суму 675678,67грн. (841427,66 - 165748,99 = 675678,67).
Таким чином, у 2018 році за договором № 1 від 01.11.2016 надано послуг позивачем на суму 675678,67грн., а оплачено відповідачем 686678,67грн., що свідчить про відсутність у відповідача простроченого грошового зобов'язання (основного боргу) за вказаним договором. Натомість, існує переплата на суму 11000,00грн.
Складені позивачем акти приймання - передачі наданих послуг за договором №1 від 01.11.2016 за період з серпня 2018 року по березень 2019 року, включно (аркуші справи 43 - 50, том справи 2), відповідачем не підписані, доказів отримання зазначених актів відповідачем позивач суду не надав, у зв'язку з чим судом не приймаються до уваги доводи позивача про надання послуг за договором №1 від 01.11.2016 у вказаний період.
Суд приходить до висновку, що правовідносини оренди за договором № 1 від 01.11.2016 між сторонами припинились після складання зазначеного вище акту № 0911/1 від 09.11.18 про повернення орендованого майна до договору № 1 від 01.11.2016.
Щодо заборгованості відповідача на початок 2018 року, яка не врахована у вищезазначеному розрахунку, судом встановлено наступне.
Відповідно до підписаного сторонами акту звіряння взаєморозрахунків (аркуш справи 85, том справи 2) заборгованість відповідача перед позивачем за договором станом на 01.01.2018 року становила 175480,31грн., а станом на 12.03.2018 року зменшилась до 9351,32грн.
У вказаному акті звіряння взаєморозрахунків між сторонами (станом на 12.03.2018 року), зокрема, зазначені наступні, як безготівкові так і готівкові (через касу Орендодавця), платежі, здійснені відповідачем у січні - березні 2018 року, на суму 348619,56грн., про які йдеться у судових рішеннях у справі № 923/162/19:
-55748,99 грн (сплачено 29.12.2017, проведено банком 04.01.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за грудень 2017 за актом приймання-передачі наданих послуг №12 від 25.12.2017");
-20000 грн (09.01.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за грудень 2017 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №12 від 25.12.2017");
-50000 грн (12.01.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за грудень 2017 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №12 від 25.12.2017");
-70082,92 грн (01.02.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за січень 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №1 від 25.01.2018");
-45000 грн (07.02.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за січень 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №1 від 25.01.2018");
-25000 грн (12.02.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за січень 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №1 від 25.01.2018");
-22787,65 грн (22.02.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за лютий 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №2 від 22.01.2018");
-30000 грн (27.02.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за лютий 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №2 від 22.01.2018");
-30000 грн (12.03.2018, призначення платежу "Сплата за оренду за лютий 2018 згідно з актом приймання-передачі наданих послуг № 2 від 22.01.2018").
При цьому, у судових рішеннях у справі № 923/162/19 не враховані оплати, здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю "ВП "Каховські ковбаси" на суму 309380,00грн., зазначені у підписаному сторонами акті звіряння взаєморозрахунків (аркуш справи 85, том справи 2) станом на 12.03.2018 року.
Виходячи з викладеного, з метою визначення наявності або відсутності у відповідача простроченого грошового зобов'язання (основного боргу) за договором, від суми заборгованості відповідача на початок 2018 року у розмірі 175480,31грн. слід відняти переплату за 2018 рік у розмірі 11000,00грн. та суму оплат, не врахованих у судових рішеннях у справі № 923/162/19 у розмірі 309380,00грн.
Таким чином, остаточний розмір переплати відповідача за послуги, надані за договором оренди № 1 від 01.11.2016 становить 144899,69грн. (175480,31 - 11000,00 - 309380,00 = - 144899,69).
Вказані обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача вартості комунальних послуг (використаної ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» електроенергії на виробничі потреби) на суму 329 354 грн. 15 коп.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача вартості знищеного майна, яке було передане в оренду на суму 88 512 грн.
Як зазначено судом вище, відповідно до умов пункту 2.1 договору № 1 від 01.11.2016 об'єкт оренди передається Орендарю у термін не пізніше 2 днів після укладення цього договору за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 договору №1 від 01.11.2016 визначено, що Орендодавець зобов'язується передати у користування Орендарю об'єкт оренди на умовах і в строк, передбачені цим договором, а у разі, якщо, крім об'єкта оренди, Орендар бере у Орендодавця у користування устаткування (обладнання), перелік устаткування (обладнання) включається в акт приймання-передачі, який входить в предмет цього договору.
На виконання умов вищезазначеного договору 01.11.2016 Харчокомбінатом Каховського районного споживчого товариства та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВП "Каховські ковбаси" підписано акт приймання-передачі в оренду об'єкта нерухомості, з якого вбачається, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду перераховане у даному акті майно, а саме: будівлю ковбасного цеху, будівлю консервного цеху, будівлю КНС, градирню, шафи для термічної обробки, фаршомішалку, варочний котел, терези, столи металеві виробничі (3 шт.), волчок з нерж., електролічильник, водомір, драбини металеві (2 шт.), таця для перевезення, шафи для одягу (18 шт.), стелаж металевий (в майстерні) та стіл металевий (в майстерні).
Крім того, у вказаному акті міститься відмітка про те, що об'єкти нерухомості, внутрішньобудинкові та зовнішні прибудинкові комунікації, які передаються в оренду, перебувають в належному технічному стані, відповідають санітарним та протипожежним нормам, не мають механічних пошкоджень тощо.
09.11.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "ВП "Каховські ковбаси" в односторонньому порядку було підписано акт № 0911/1 повернення орендованого майна до договору № 1 від 01.11.2016, згідно з яким позивач все майно, що було прийнято ним на підставі вказаного договору, повертає відповідачу. У даному акті також проставлено відмітку про відмову Харчокомбінату Каховського районного споживчого товариства від його підписання. Відмова від підпису засвідчена підписами трьох осіб. Відповідно до акту б/н від 09.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП "Каховські ковбаси" повернуло орендодавцю шафи для одягу та варочний котел.
Складений позивачем у односторонньому порядку, на підставі постанови правління Каховського районного споживчого товариства № 21 від 06.11.2018 року та постанови правління цього товариства № 22 від 09.11.2018 року, акт комісії від 09.11.2018 року, яким встановлена недостача обладнання, що передавалося в оренду ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» за Договором від 01.11.2016 року, не є допустимим доказом у розумінні ст. 77 ГПК України.
Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, яким у даному випадку є акт приймання-передачі (повернення) майна з оренди, факт знищення відповідачем майна яке було передане в оренду на суму 88 512 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача вартості майна, яке не передавалось в оренду, але зникло з вини ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» на суму 9 900 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. 330, 387 - 388, 509, 526 ЦК України, а також зазначає, що майно, вартість якого він вимагає стягнути з відповідача, останньому за договором не передавалось.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у вказаній частині обґрунтовуються протиправним порушенням права власності позивача на рухоме майно, при цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів звернення позивача із заявою до правоохоронних органів та доказів того, що саме відповідач протиправно позбавив позивача права власаності на спірне рухоме майно.
Судом також приймаються до уваги доводи відповідача про те, що орендоване за договором нерухоме та рухоме майно знаходиться на закритій території позивача під охороною.
Заяви свідків, подані сторонами, судом до уваги не приймаються, оскільки особи, які їх підписали, знаходяться у трудових та/або договірних відносинах зі сторонами та не є допустимими доказами у розумінні ст. 77 ГПК України.
За вказаних обставин, аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.
Аргументи, наведені відповідачем, щодо відсутності підстав для задоволення позову, приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Отже, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
В силу статтею 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.
Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
В силу частин першої, другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред'явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, у тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним або недобросовісним.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №917/803/18.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, була відсутня взагалі або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов.
Таким чином, кондикція - це позадоговірний зобов'язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також може застосовуватися субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб'єктним складом підпадає під визначення зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З'ясувавши викладені обставини, дослідивши у судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду не були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У даному випадку судові витрати покладаються на Позивача у повному обсязі.
З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Дата складання повного рішення 28 серпня 2020 р.
Суддя Ю.В. Гридасов