Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" серпня 2020 р. м. ХарківСправа № 922/3960/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
розглянувши відзив другого відповідача (вх. № 19662 від 26 серпня 2020 року) у справі
за позовом в. о. Керівника місцевої прокуратури № 5 Харківської області, м. Харків,
до відповідачів:
1. Харківської міської ради, м. Харків,
2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,
3. Фізичної особи - підприємця Тунік Наталії Романівни, селище міського типу Безлюдівка,
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору купівлі-продажу недійсним, зобов'язання повернення майна,-
В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/3960/19 за позовом в. о. Керівника місцевої прокуратури № 5 Харківської області до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Фізичної особи - підприємця Тунік Наталії Романівни про визнання незаконним та скасування п. 26 додатку 1 до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 21 лютого 2018 року № 1008/18; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 12 липня 2018 року № 5603-В-С, укладений між управлінням комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою - підприємцем Тунік Наталією Романівною, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Тихоновою І.В., і зареєстрований в реєстрі за № 175 та скасування запису про його державну реєстрацію № 27524987 від 13 серпня 2019 року; зобов'язання повернути фізичною особою - підприємцем Тунік Наталією Романівною на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-6, загальною площею 65,9 кв. м., розташовані в будинку літ. «А-5» за адресою: м. Харків, вул. Мерефянське шосе,20, а Харківську міську раду Харківської області прийняти вказані приміщення.
26 серпня 2020 року другий відповідач, реалізуючи право надане статтею 165 ГПК України, скерував до матеріалів справи відзив на позовну заяву (вх. № 19662) із клопотанням про поновлення процесуального строку в порядку статті 119 Господарського процесуального кодексу України.
Суд, розглянувши питання прийняття до розгляду з залученням до матеріалів справи вище вказаної заяви по суті справи від другого відповідача, виходить з наступного.
Главою 1 Розділу III Господарського процесуального кодексу України регулюються питання щодо письмових заяв учасників справи. При цьому в кодексі диференційовано заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.
Відповідно до статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Алгоритм процесуальних дій позивача та відповідача щодо подачі заяв по суті справи в справі, які розглядається в порядку загального позовного провадження, визначений в главі 1 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Частина 1 та 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу надає право відповідачеві формувати свою правову позицію по справі шляхом подання відзиву у строк, встановлений судом.
Як вбачається з ухвали господарського суду Харківської області від 16 грудня 2019 року, судом встановлено, зокрема, відповідачам п'ятнадцятиденний строк, з дня вручення ухвали, на подання до суду відзиву. Дана ухвала отримана представником відповідача 19 грудня 2019 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправленням.
Водночас, під час підготовчого провадження діяли редакції Розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, за якими на час дії карантину було спочатку продовжено процесуальні строки, а в подальшому визначено їх закінчення по строку подання до 06 серпня 2020 року.
Отже, на дату постановлення даної письмової ухвали суду, другий відповідач мав присічний строк для реалізації права на подання відзиву до 06 серпня 2020 року.
Як вже було зазначено вище, другий відповідач скерував до суду відзив 26 серпня 2020 року, тобто поза межами визначеного процесуального строку для вчинення відповідної дії, обумовленої статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, однак із клопотанням про поновлення процесуального строку, в порядку статті 119 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з ч. 4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України.
Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Втім, частина 2 статті 119 та розділ Х ГПК України передбачають, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу (частина 6 статті 119 ГПК України).
У зв'язку з зазначеним, суд не має можливості задовольнити заяву другого відповідача на поновлення процесуального строку на подання відзиву, через що відмовляє у його задоволенні, оскільки строк, встановлений судом, підлягає продовженню, а не поновленню (як-то просить відповідач у клопотанні).
За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).
Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Приймаючи до уваги наведені положення, з метою надання можливості другому відповідачу надати свої заперечення проти позову через ефективну реалізацію своїх процесуальних прав в сенсі оцінки розумності тривалості розгляду справи згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, керуючись завданням господарського судочинства, визначеним частиною 2 статті 2 ГПК України, суд, дійшов висновку про продовження, за власною ініціативою, процесуального строку на подання відзиву другому відповідачу до 28 серпня 2020 року.
Дослідивши поданий другим відповідачем відзив, судом встановлено, що дана заява по суті справи (відзив) підписана уповноваженою особою та містить докази її направлення іншим учасникам справи, з огляду на наведене, суд приймає до розгляду поданийдругим відповідачем відзив та долучає його до матеріалів справи.
Керуючись статтями 42, 118, 119, 165, 166, 232-236, розділом Х ГПК України, Господарський суд Харківської області, -
Відмовити другому відповідачу у поновленні процесуального строку на подання відзиву.
За ініціативою суду, продовжити другому відповідачеві процесуальний строк для подання відзиву до 28 серпня 2020 року.
Прийняти до розгляду із залученням до матеріалів справи відзив другого відповідача (вх. № 19662 від 26 серпня 2020 року).
Встановити прокуророві, в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України, строк для подання відповіді на відзив до 04 вересня 2020 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 28 серпня 2020 року.
Суддя Н.В. Калініченко