вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/578/20
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Христенко О.О.
за участю секретаря Гарбуз Л.В.
розглянувши справу № 911/578/20
за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Жидкова Олександра Геннадійовича, Київська область, м. Ржищів
про стягнення 107 826,62 грн.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (надалі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Жидкова Олександра Геннадійовича (надалі-відповідач) про стягнення 107 826,62 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач не виконав взяті на себе за умовами Договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/9784/501918 від 23.01.2019 зобов'язання, не здійснював щомісячного погашення кредитної заборгованості, у зв'язку з цим, станом на 18.02.2020 заборгованість відповідача перед позивачем складає 107 826,62 грн. (заборгованість за дозволеним овердрафтом в сумі 100 000,00 грн. та заборгованість за не дозволеним овердрафтом в сумі 7 826,62 грн.).
При цьому звертаючись до суду, позивач просить здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
На підставі ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Фізичної особи-підприємця Жидкова Олександра Геннадійовича про стягнення 107 826,62 грн., дійшов висновку, що дану справу можливо розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 10.03.2020 відкрито провадження у справі № 911/578/20, задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначене судове засідання у справі № 911/578/20 на 08.04.2020.
Проте, у зв'язку із перебуванням судді Христенко О.О. на лікарняному, судове засідання з розгляду справи № 911/578/20, призначене на 08.04.2020, не відбулося.
Ухвалою суду від 27.04.2020 судове засідання з розгляду справи № 911/578/20 призначено на 01.06.2020.
Ухвалами суду від 01.06.2020, 24.06.2020, 03.08.2020 розгляд справи № 911/578/20 був відкладений на 24.06.2020, 03.08.2020, 19.08.2020 відповідно.
Представник позивача в судові засідання 01.06.2020, 24.06.2020, 03.08.2020, 19.08.2020 не з'явився, проте 31.03.2020 та 12.06.2020 через канцелярію суду від АТ «Райффайзен Банк Аваль» надійшли заяви № 114/5-181909 від 26.03.2020 та № 114/5-1819/2 від 10.06.2020, в яких позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд здійснювати розгляд справи без участі його повноважного представника.
Представник відповідача в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Судом перевірено та встановлено, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд даної справи судом. Вказаний факт підтверджується конвертами з ухвалами суду, що надсилались на адресу місцезнаходження відповідача та повернулись на адресу суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» (вх. № 13662/20 від 18.06.2020, вх. № 14741/20 від 01.07.2020) та «за закінченням терміну зберігання» (від 26.03.2020, від 07.05.2020).
Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).
Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Крім того, відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.
Поруч з цим, суд відзначає, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» № 211 від 11.03.2020 установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 20.05.2020 № 392 дію карантину продовжено на всій території України.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 22.07.2020 № 641 дію карантину продовжено до 31.08.2020 на всій території України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020, розділ Х "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4, відповідно до якого процесуальні строки, в тому числі строки на подання відзиву, строки розгляду справи по суті, продовжуються на час дії карантину.
Суд звертає увагу на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX, який набрав чинності 17.07.2020, пункт 4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України викладено в такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 18.06.2020 № 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Зазначений у п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 18.06.2020 № 731-IX двадцятиденний строк для подання заяв про продовження процесуальних строків, в тому числі для подання відзиву на позовну заяву, сплинув 07.08.2020. В зазначений строк від відповідача заяв про продовження процесуальних строків у справі № 911/578/20 або відзиву на позовну заяву не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
23.01.2019 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (позивач/банк), ПрАТ «Страхова компанія «Уніка Життя» (страховик) та Фізичною особою-підприємцем Жидковим Олександром Геннадійовичем (відповідач/клієнт) укладено Договір № 011/9784/501918 про надання банківських послуг та послуг в сфері страхування (далі-договір).
Відповідно до п. 1.1 договору протягом строку дії кредиту банк надає клієнту можливість використання кредитної лінії (надалі-кредит) з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватись з використанням спеціальних платіжних засобів шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів. Максимальний ліміт кредиту за Договором складає 250 000,00 грн. (далі-максимальний ліміт). В межах максимального ліміту встановлюється поточний ліміт кредиту (далі-поточний ліміт). На дату укладення договору поточний ліміт кредиту складає 100 000,00 грн. В подальшому поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 3 договору.
Строк дії кредиту - з наступного дня, що слідує за датою укладення договору по 23.01.2021 включно, далі - дата закінчення кредитування (може змінюватися в порядку, передбаченому договором) (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору протягом всього строку фактичного користування кредитом клієнт зобов'язаний сплачувати щомісяця банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9 % річних, крім випадків передбачених п. 2.2 договору.
Клієнт зобов'язаний протягом дії договору здійснювати погашення заборгованості в порядку, визначеному договором, шляхом зарахування на рахунок щомісячного обов'язкового платежу, розрахованого відповідно до умов п. 5.2 договору, та здійснити повне (остаточне) погашення заборгованості не пізніше дати закінчення кредитування. Під поняттям «погашення заборгованості» сторони розуміють повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, штрафів та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків банку, пов'язаних з неналежним виконанням клієнтом умов договору (п. 5.1 договору).
Клієнт зобов'язаний до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 відсотків від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами банку. При цьому, залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму внесеного клієнтом щомісячного обов'язкового платежу попередніх місяців. В разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати клієнтом банку за Договором в термін виконання зобов'язань клієнта за Договором, клієнт вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за договором (п. 5.2 договору).
Відповідно до п. 8.1 договору у разі настання обставини невиконання або неналежного виконання клієнтом своїх зобов'язань (обов'язків) за договором, обставин передбачених п. 8.2 договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов'язання клієнта за договором не будуть виконані, банк має безумовне право без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів про зміни) відмовити клієнту в наданні кредиту та/або скасувати максимальний ліміт/поточний ліміт та вимагати дострокового погашення заборгованості.
Отже, у зв'язку з підписанням зазначеного договору відповідачем, між сторонами склались відносини, що виникають з кредитного договору.
Приписами ст. ст. 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем було встановлено на рахунок відповідача кредитний ліміт у сумі 100 000,00 грн., на підтвердження чого в матеріалах справи міститься банківська виписка (рух по рахунку) по рахунку відповідача.
Судом враховано, що виписка з банку по рахунку відповідача, оформлена відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», є первинним документом, а тому є належним доказом в підтвердження обставин надання кредиту позичальнику.
Отже, з наведеного вбачається, що банк належним чином виконав свої зобов'язання в частині надання відповідачу кредитних коштів, внаслідок чого у позичальника виник обов'язок погашення кредиту та процентів за користування кредитом, а також погашення недозволеного овердрафту.
Водночас, відповідач не виконав взяті на себе за умовами Договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/9784/501918 від 23.01.2019 зобов'язання, не здійснював щомісячного погашення кредитної заборгованості, у зв'язку з цим, станом на 18.02.2020 заборгованість відповідача перед позивачем складає 107 826,62 грн. (заборгованість за дозволеним овердрафтом в сумі 100 000,00 грн. та заборгованість за не дозволеним овердрафтом в сумі 7 826,62 грн.).
Як вже зазначалось, пунктом 8.1 договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за даним договором позивач має право дострокового погашення заборгованості.
Так, позивач звернувся до відповідача з вимогою №114/5-176002 від 23.01.2020 про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором.
Однак вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач відзив на позовну заяву не подав, тим самим позбавивши себе можливості надати суду обґрунтовані заперечення на доводи позивача та контрозрахунку суми заборгованості.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд дійшов висновку щодо задоволення позову Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Фізичної особи-підприємця Жидкова Олександра Геннадійовича про стягнення 107 826,62 грн. за Договором № 011/9784/501918 від 23.01.2019 про надання банківських послуг та послуг в сфері страхування.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Жидкова Олександра Геннадійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01001, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) 107 826 (сто сім тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 62 коп. заборгованості та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 27.08.2020.
Суддя О.О. Христенко