вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" серпня 2020 р. Справа № 911/2532/18
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В. за участі секретаря судового засідання Янченка А.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"
до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Goiania Comercio E Servicos Internacionais LDA
про визнання правочинів недійсними, зобов'язання утриматись від дій та визнання зобов'язання припиненим
За участю представників:
від позивача: Дзюбенко С.М.;
від відповідача: Скокін Л.Л.;
від третьої особи: не з'явилися.
Обставини справи:
14.11.2018 до канцелярії Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (далі - позивач) до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - відповідач) про визнання недійсними пунктів 4.1 та 4.3 договору про надання послуг аеронавігаційного обслуговування № 6/2-16 від 01 січня 2016 року, укладеного між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України", визнання недійсними пунктів 4.1 та 4.3. договору про надання послуг аеронавігаційного обслуговування № 6/2-18 від 01.01.2018, укладеного між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"; визнання припиненими зобов'язань Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" перед Державним підприємством обслуговування повітряного руху України в частині оплати послуг з аеронавігаційного обслуговування за серпень 2018 року (рахунок-фактура № 463 від 31.08.2018) в сумі 10 369 847,33 грн, які надані Державним підприємством обслуговування повітряного руху України на підставі договору про надання послуг аеронавігаційного обслуговування № 6/2-18 від 01.01.2018; зобов'язання Державного підприємства обслуговування повітряного руху України утримуватись від застосування у відносинах із Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" під час надання послуг з аеронавігаційного обслуговування неоднакових умов щодо строків (термінів) оплати рахунків-фактур за надані послуг з аеронавігаційного обслуговування, строків (термінів) оскарження рахунків-фактури за надані послуги з аеронавігаційного обслуговування та умов щодо надання послуг за умови попередньої оплати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що умови спірних договорів, якими встановлено розмір пені (п. 4.1 та п. 4.3.) значно більший ніж для нерезидентів мають форму дискримінації з боку юридичних осіб, застосування яких заборонено нормами Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні".
Також за період з березня 2017 року по липень 2018 року включно на виконання спірних договорів відповідач нарахував, а позивач сплатив за порушення строків розрахунків, санкції на загальну суму 10 369 847,33 грн. Позивач вважає, що відповідач грошові кошти отримав незаконно та зобов'язаний їх повернути позивачу.
Позивач звернувся до відповідача з заявою від 13.11.2018 № 01-18-385 про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: зобов'язання в частині оплати послуг з аеронавігаційного обслуговування за серпень 2018 року в сумі 10 369 847,33 грн (рахунок-фактура № 463 від 31.08.2018), які надані відповідачем на підставі договору про надання послуг аеронавігаційного обслуговування № 6/2-18 від 01.01.2018 в рахунок зобов'язань відповідача перед позивачем про повернення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 10 369 847,33 грн. Позивач вважає, що дані зобов'язання сторін спору є припиненими.
На підставі Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2018 означену позову передано до розгляду судді Горбасенку П.В.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.12.2018.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.11.2018 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" про забезпечення позову відмовлено повністю.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2018 року заяву Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" про забезпечення позову задоволено частково: заборонено Державному підприємству обслуговування повітряного руху України вчинити певні дії, а саме: припиняти (призупиняти) обслуговування повітряних суден Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" та/або відмовляти у наданні послуг з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (01030, м. Київ, вул. Лисенка, 4; ідентифікаційний код 14348681); зобов'язано Державне підприємство обслуговування повітряного руху України вчинити дії, а саме: забезпечити послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України", а саме обслуговування повітряного руху, надання метеорологічної і аеронавігаційної інформації та, у відповідних випадках, аварійне обслуговування повітряних суден (за винятком обслуговування повітряного руху повітряних суден, які виконують навчальні (учбові) польоти), які знаходяться у зоні відповідальності Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, забезпечити організацію авіаційного електрозв'язку у частині надання доступу до порту на своєму обладнанні для підключення до мережі авіаційного фіксованого електрозв'язку та обробки повідомлень, що включає: забезпечення автоматичної передачі телеграфних повідомлень, а також прийом повідомлень; забезпечення визначеного режиму роботу обладнання та телеграфного каналу. У задоволенні решти заяви Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" про забезпечення позову - відмовлено.
07.12.2018 до канцелярії Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 1-26.9-5906 від 05.12.2018 (вх. № 34042/18), згідно якого останній просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Даний відзив на позовну заяву прийнято судом.
22.01.2019 до канцелярії Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив від 22.01.2019 (вх. № 1302/19), згідно якої останній заперечив проти доводів відповідача, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Означена відповідь на відзив прийнята судом.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2019 у задоволенні клопотання Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про скасування заходів забезпечення позову відмовлено, у задоволенні клопотання Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про заміну заходу забезпечення позову відмовлено, клопотання Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про зустрічне забезпечення позову призначено до розгляду у судовому засіданні на 01.02.2019.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.02.2019 розгляд клопотання Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про зустрічне забезпечення позову відкладено на 04.02.2019 та відкладено розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 04.02.2019.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.02.2019 у справі № 911/2532/18 у задоволенні клопотання Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про зустрічне забезпечення позову відмовлено; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Goiania Comercio E Servicos Internacionais LDA (Avedina do Infante № 50, Funchal, 9004-521, Madeira, Portuguese Republic); розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні відкладено на 09.08.2019; встановлено позивачу строк для надання суду нотаріально засвідченого перекладу у двох примірниках судового доручення, ухвали господарського суду Київської області від 04.02.2019 на португальську мову - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали; після виконання позивачем пункту 6 резолютивної частини даної ухвали постановлено направити до Центрального органу Португальської Республіки - Direcзгo-Geral da Polнtica de Justiзa Ministйrio da Justiзa Gabinete de Relaзхes Internacionai (Avenida D. Joгo II, n.є 1.08.01 E, Torre H, pisos 2/3, 1990-097 LISBOA, Portugal) доручення про вручення судових та позасудових документів Юридичній особі за законодавством Португальської Республіки Goiania Comercio E Servicos Internacionais LDA (Avedina do Infante № 50, Funchal, 9004-521, Madeira, Portuguese Republic) (Аведіна до Інфанте № 50, Фуншал, 9004-521, Мадейра, Португальська Республіка) відповідно до Конвенції "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 15.11.1965; зупинено провадження у справі № 911/2532/18 за позовом Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Goiania Comercio E Servicos Internacionais LDA про визнання правочинів недійсними, зобов'язання утриматись від дій та визнання зобов'язання припиненим.
Супровідним листом № 02-04/911/2532/18 від 21.02.2019 матеріали справи № 911/2532/18 направлено до Північного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на ухвалу Господарського суду Київської області від 04 лютого 2019 року у справі № 911/2532/18.
15.08.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшов супровідний лист Міністерства юстиції України № 5843-30-19/12-1314-19 від 07.08.2019 (вх. № 15679/19) з доданими до нього документами, складеними в ході виконання на території Португальської Республіки судового доручення про вручення документів представнику Goiania Comercio E Servicos Internacionais LDA, отриманих листом Міністерства юстиції Португальської Республіки.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 911/2532/18 апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.02.2019 року у справі № 911/2532/18 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Київської області від 04.02.2019 року у справі № 911/2532/18 залишено без змін.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 911/2532/18 апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.11.2018 року у справі № 911/2532/18 задоволено; ухвалу господарського суду Київської області від 23.11.2018 року у справі №911/2532/18 скасовано; відмовлено в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" про забезпечення позову; апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.11.2018 року у справі № 911/2532/18 залишено без задоволення; присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
31.10.2019 матеріали справи № 911/2532/18 повернулися до Господарського суду Київської області супровідним листом № 09.1-04.2/7037/19 від 29.10.2019.
04.11.2019 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 911/2532/18 видано судовий наказ.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.11.2019 розгляд справи № 911/2532/18 в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні призначено на 22.05.2020.
22.05.2020 до канцелярії Господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення від 21.05.2020 (вх. № 9888/20), згідно яких останній просив суд задовольнити позов у повному обсязі, з підстав наведених у пиьмових поясненнях. Дані письмові пояснення прийнято судом.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.05.2020 розгляд справи № 911/2532/18 в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні відкладено на 05.06.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.06.2020 розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні відкладено на 19.06.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2020 закрито підготовче засідання у справі № 911/2532/18 та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 17.07.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.07.2020 розгляд справи по суті відкладено на 31.07.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.07.2020 розгляд справи по суті відкладено на 21.08.2020.
У судовому засіданні 21.08.2020 представник позивача підтримав задоволення позовних вимог, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Третя особа у судове засідання 21.08.2020 не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Враховуючи, що неявка третьої особи, яка була належним чином повідомлена про розгляд справи, не перешкоджає розгляду справи по суті у судовому засіданні 21.08.2020, суд дійшов висновку про можливість вирішення справи за наявними в ній матеріалами справи за відсутності представника третьої особи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши промови (заключні слова) представників позивача та відповідача, суд
Державне підприємство обслуговування повітряного руху України є провайдером аеронавігаційного обслуговування на всіх етапах польоту повітряних суден та надає послуги аеронавігаційного обслуговування авіаційним перевізникам, які виконують повітряні перевезення, використовуючи повітряний простір України.
Згідно п. 16 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу аеронавігаційне обслуговування - обслуговування, яке здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на всіх етапах польоту повітряних суден, що включає організацію повітряного руху, зв'язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування та надання аеронавігаційної інформації.
Аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на платній основі.
Провайдер аеронавігаційного обслуговування за погодженням з уповноваженим органом з питань цивільної авіації може передавати на договірних засадах право щодо технічної експлуатації наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження юридичним особам, сертифікованим відповідно до авіаційних правил України.
Розмір одиничних ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) встановлюється однаковим для всіх користувачів повітряного простору України і визначається відповідно до законодавства України, стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації і документів Євроконтролю.
Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) справляється Євроконтролем та/або провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування відповідно до міжнародних договорів та законодавства України. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати, порядок її внесення та звільнення від сплати визначається відповідно до законодавства України та зобов'язань України за міжнародними договорами України.
У разі несплати боржником неоскарженого в установлений строк рахунка до нього може бути вжито заходів щодо відшкодування боргу, включаючи затримання повітряного судна та припинення обслуговування повітряних суден боржника після закінчення триденного строку з дня отримання боржником відповідного письмового попередження, а також за відсутності обґрунтованих причин продовження строків сплати боргу.
Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування на маршруті використовується провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування для покриття витрат на надання таких послуг у порядку, визначеному законодавством України, стандартами та рекомендованою практикою Міжнародної організації цивільної авіації і документами Євроконтролю, а також для сплати членських внесків України до Євроконтролю. За рахунок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування на маршруті компенсуються витрати Євроконтролю на експлуатацію системи плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування на маршруті.
Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування на підході та в районі аеродрому використовується провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування для покриття витрат на забезпечення цього обслуговування. За рахунок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування на підході та в районі аеродрому компенсуються витрати Євроконтролю на справляння цієї плати.
Державне підприємство обслуговування повітряного руху України є суб'єктом природної монополії з аеронавігаційного обслуговування (інформація з офіційного сайту Антимонопольного комітету України) та надає послуги з аеронавігаційного обслуговування всім авіаперевізникам, які здійснюють польоти в повітряному просторі України, в тому числі резидентам і нерезидентам.
Згідно пп. 3 п. 4 Розділу 3 Авіаційних правил України «Обслуговування/управління аеронавігаційною інформацією», затверджених Наказом Державної авіаційної служби України від 11.04.2016 № 25 (далі - Авіаційні правила, чинні на момент виникнення спірних правовідносин), провайдер аеронавігаційного обслуговування повинен публікувати умови доступу щодо видів обслуговування та мати формальний консультаційний процес з користувачами на регулярній основі як мінімум один раз на рік, поєднуючи індивідуальний та колективний підхід.
Інформація щодо розміру плати за аеронавігаційне обслуговування та порядку її внесення викладена в Збірнику аеронавігаційної інформації (далі - АІР).
Відповідно до п. 3 Авіаційних правил, АІР - видана або санкціонована державою публікація, що містить довготермінову аеронавігаційну інформацію, яка має важливе значення для аеронавігаційної інформації.
АІР ведеться службою аеронавігаційної інформації (далі - САІ), яка є повноважним органом з питань обслуговування аеронавігаційною інформацією в Україні. САІ входить до складу Украероруху та відповідає за збір та розповсюдження офіційної аеронавігаційної інформації, яка стосується всієї території й повітряного простору України, включаючи повітряний простір над районами відкритого моря й інші території - відповідно до регіональних угод. Завданням САІ є своєчасне забезпечення користувачів достовірною й точної інформацією, необхідною для підготовки і виконання польотів, з метою забезпечення необхідного рівня безпеки, регулярності й ефективності.
АІР, в частині розміру плати за АНО та порядку її внесення, є загальнодоступним документом та розміщується в мережі Інтернет за посиланням - http://www.aisukraine.net/current/GEN_4.2.pdf. Діючою редакцією Gen 4.2.4 АІР (на момент виникнення спірних правовідносин) є редакція від 02.02.2017.
Відповідно до Gen 4.2.4 АІР «Методи оплати» встановлено, що:
1) виставлення рахунків та стягнення плати за аеронавігаційне обслуговування здійснюється Украерорухом відповідно до законодавства України, норма ІСАО та правил ЄВРОКОНТРОЛЮ.
2) поданням заявки на виконання польотів в FIR (Flight Information Region - район польотної інформації) України користувач автоматично приймає процедури виставлення та стягнення плати за аеронавігаційне обслуговування, які діють в Україні.
3) за польоті, які виконуються в FIR України з 01.08.2014, Украерорух виставляє рахунки та стягує плату за аеронавігаційне обслуговування з ACFT (Aircraft-повітряне судно) всіх авіакомпаній самостійно.
4) ставки та порядок розрахунку плати встановлюються такими, які діяли на день виконання польоту.
5) дата, до якої має бути здійснена оплата, вказується в рахунку.
6) термін оплати - 30 календарних днів для нерезидентів України при оплаті в євро та 10 робочих днів для резидентів України при оплаті в національній валюті України.
7) термін письмового оскарження виставленого рахунку складає - 60 днів з дня виставлення рахунку для нерезидентів України та 30 днів з дня виставлення рахунку для резидентів України.
8) будь-яка претензія користувача не дає йому права зменшувати суму відповідного рахунку без офіційної на те згоди Украероруху.
9) за будь-який несплачений у встановлений термін рахунок нараховується пеня у розмірі 13 % річних від суми заборгованості. При розрахунках у національній валюті України пеня сплачується відповідно до діючого законодавства України.
10) до боржників, які не сплатили необхідну суму у встановлений термін, будуть вживатися заходи щодо відшкодування боргу включаючи призупинення аеронавігаційного обслуговування відповідно до законодавства України.
Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" є суб'єктом авіаційної діяльності та виконує повітряні перевезення пасажирів, багажу, вантажу та пошти, в тому числі у повітряному просторі України.
Позивач є споживачем послуг аеронавігаційне обслуговування, які надає відповідач.
01 січня 2016 року між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Виконавець) та Акціонерним товариством "Міжнародні авіалінії України" (Замовник) укладений договір № 6/2-16 про надання послуг з аеронавігаційного обслуговування, відповідно до умов якого замовник замовляє і зобов'язується оплатити, а виконавець у порядку та на умовах, визначених цим договором, бере зобов'язання надавати позивачу послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден.
01 січня 2018 року між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Виконавець) та Акціонерним товариством "Міжнародні авіалінії України" (Замовник) укладений договір № 6/2-18 про надання послуг з аеронавігаційного обслуговування, відповідно до умов якого замовник замовляє і зобов'язується оплатити, а виконавець у порядку та на умовах, визначених цим договором, бере зобов'язання надавати позивачу послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден.
Відповідно до п. 3.1 обох договорів розмір плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) визначено чинним законодавством України та публікується в АІР України, яка додатково включає також плату за послуги згідно з п. 2.1.2 договору.
Згідно п. 3.4., 3.5. договорів нарахування виконавцем плати за аеронавігаційне обслуговування здійснюється щомісяця.
На підставі реєстру виконаних польотів (Додаток № 4) виконавець складає акт здачі-приймання наданих аеронавігаційних послуг (Додаток № 5) в двох екземплярах.
Відповідно до п. 3.6. договорів виконавець надсилає рекомендованим листом на поштову адресу замовника, вказану у розділі 9, два примірники акта здачі-приймання наданих аеронавігаційних послуг, підписані зі свого боку, реєстр виконаних польотів до нього та виставлені рахунки-фактури на оплату за надані послуги за аеронавігаційне обслуговування внутрішніх та міжнародних рейсів (Додаток 6 та 7), рахунки на пеню, інфляційні процеси та проценти річні.
Замовник зобов'язаний протягом 10 робочих днів, починаючи від дня отримання, підписати акт і надіслати його виконавцю або подати письмове оскарження (претензію) щодо отриманих послуг. У разі, якщо протягом зазначеного строку виконавець не отримає підписаний замовником акт або письмове оскарження (претензію) щодо наданих послуг, послуги вважаються прийнятими замовником у повному обсязі та є підставою для взаємних розрахунків між замовником і виконавцем (п. 3.7. договорів).
Згідно п. 3.8. договорів строк, у межах якого має бути сплачений рахунок-фактура, становить 10 робочих днів, починаючи від дня отримання його замовником. У разі отримання рахунку-фактури на оплату у неробочий день перебіг зазначеного строку починається з першого робочого дня.
Пунктом 3.12. договорів встановлено, що у разі несплати замовником рахунку у зазначені в договорі строки або за наявності випадків, передбачених у пункті 5.3. договору (ліквідації, реорганізації, зміни правового статусу), аеронавігаційне обслуговування може надаватися замовнику за умови попередньої оплати.
Відповідно до п. 4.1. договорів за будь-який несплачений у визначений строк рахунок-фактуру до 30 календарних днів (включно), починаючи з дня наступного за останнім днем встановленого п. 3.8. договору, замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. За кожен несплачений рахунок-фактуру у строк понад 30 календарних днів, починаючи з дня наступного за останній днем встановленого п. 3.8. договору, замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.
Згідно п. 4.3. договорів замовник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання до 30 календарних днів (включно), зобов'язане сплатити суму боргу на користь виконавця з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні проценти) за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, починаючи з дня наступного за останнім днем, встановленого п. 3.8. договору десятиденного строку. Замовник, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання понад 30 календарних днів, зобов'язаний сплатити суму боргу на користь виконавця з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні проценти) за весь час прострочення, а також понад 10 % річних від простроченої суми, починаючи з дня наступного за останнім днем, встановленого п. 3.8. договору десятиденного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про природні монополії" суб'єкти природних монополій зобов'язані: дотримуватися встановленого порядку ціноутворення, стандартів і показників безпеки та якості товару, а також інших умов та правил здійснення підприємницької діяльності, визначених у ліцензіях на здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках; вести окремий бухгалтерський облік за кожним видом діяльності, що підлягає ліцензуванню; надавати органам, які регулюють їх діяльність, документи та інформацію, необхідні для виконання цими органами своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені відповідними органами; оприлюднювати і надавати інформацію за запитами відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Статтею 15 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1994 року, учасником яка набрала чинності для України 09.09.1992 року визначено, що кожен аеропорт у договірній державі, відкритий для громадського користування її національними повітряними суднами, відкритий також, з урахуванням положень статті 68, на однакових умовах для повітряних суден усіх інших договірних держав. Такі самі однакові умови застосовуються при користуванні повітряними суднами кожної договірної держави всіма аеронавігаційними засобами, включаючи радіо - і метеорологічне забезпечення, які можуть бути надані для суспільного користування з метою забезпечення безпеки та оперативності аеронавігації.
Позивач зазначає, що АІР містить такі умови надання послуг аеронавігаційного обслуговування повітряних суден:
1) термін оплати послуг аеронавігаційного обслуговування повітряних суден для нерезидентів становить 30 календарних днів, тоді як для позивача - 10 робочих днів (п. 3.8. договорів).
2) термін письмового оскарження рахунку нерезидентами складає 60 днів, тоді як для позивача - 10 робочих днів від дня отримання рахунку (п. 3.7. договорів).
3) за будь-який несплачений у встановлений термін рахунок нараховується пеня у розмірі 13 % річних від суми заборгованості, для позивача розмір пені, встановлений п. 4.1. та п. 4.3. договорів перевищує 13 % річних. За наявності підстав для застосування пені, для нерезидентів вона нараховується після спливу 30 календарних днів, для позивача - після 10 робочих днів.
Позивач також посилається на те, що на відміну від загальних умов надання послуг, опублікованих в АІР, Украерорух, у відносинах з МАУ, може в односторонньому порядку змінювати умови оплати послуг аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, зокрема надавати їх за умови попередньої оплати (п. 3.12. договорів). АІР не містить інформації про застосування таких самих умов для нерезидентів чи резидентів.
Позивач зазначає, що умови споживання послуг аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, які відповідача встановив для позивача є менш сприятливими, ніж для споживачів-нерезидентів.
Застосування відповідачем у відносинах з позивачем дискримінаційних умов щодо строків оскарження рахунків підтверджується рахунками-фактурами в яких вказано строк для їх оплати - 10 робочих днів.
Момент з якого починають застосовуватись санкції за порушення таких дискримінаційних строків оплати рахунків та розмір санкцій, які нараховуються відповідачем за порушення таких строків також підтверджуються рахунками відповідача.
Застосування відповідачем у відносинах з позивачем дискримінаційних умов щодо строків оскарження рахунків підтверджується актами здачі-приймання аеронавігаційного обслуговування, в яких вказано строк оскарження - 10 днів.
Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (далі - Закон) дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними
Дія цього Закону поширюється на відносини між юридичними особами публічного та приватного права, місцезнаходження яких зареєстровано на території України, а також фізичними особами, які перебувають на території України (ч. 1 ст. 4 Закону).
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, забороняються.
Відповідно до ст. 31 Господарського кодексу України дискримінацією суб'єктів господарювання органами влади у цьому Кодексі визнається зокрема, надання окремим підприємцям податкових та інших пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших суб'єктів господарювання, що призводить до монополізації ринку певного товару.
Частиною першої статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Враховуючи, що форми дискримінації з боку юридичних осіб заборонені, позивач вважає, що пункти 4.1 та 4.3 договору про надання послуг аеронавігаційного обслуговування № 6/2-16 від 01 січня 2016 року та договору про надання послуг аеронавігаційного обслуговування № 6/2-18 від 01.01.2018, якими встановлено розмір пені значно більший ніж для нерезидентів, мають бути визнані недійсними.
Крім того, як зазначає позивач у своїх письмових поясненнях, відповідач починаючи з 2019 року припинив практику встановлення дискримінаційних санкцій за порушення строків оплати послуг за ознакою їх резидентності.
Згідно АІР, редакція якого застосовується з 25.04.2019, розмір санкцій за порушення строків оплати послуг з аеронавігаційного обслуговування є однаковим для резидентів та нерезидентів.
Позивач вказує, що проекти договорів про надання послуг на аеронавігаційне обслуговування повітряних суден на 2019 та 2020 роки, які відповідач пропонував укласти позивачу, також містили умови щодо санкцій за порушення строків оплати наданих послуг, розміри яких є аналогічними з санкціями, що застосовуються для нерезидентів.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до абзацу першого ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Суд погоджується з доводами відповідача, що виставлення рахунків позивачу, як і розрахунки за надані послуги відбуваються у національній валюті - гривні у відповідності до укладених договорів. Нерезиденту за надані послуги, рахунки виставляються в іноземній валюті, а договори не укладаються.
В укладених між позивачем та відповідачем спірних договорах про надання послуг аеронавігаційного обслуговування містяться норми щодо термінів оплати, оскарження рахунків та застосування адміністративно-господарських санкцій за їх неналежне виконання, що відображені для резидентів у нормах GEN 4.2.4 AIP, які були погоджені сторонами при їх укладанні.
Відповідач є суб'єктом господарювання державного сектору економіки, який здійснює свою господарську діяльність відповідно до Статуту.
Частина друга ст. 3 «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» передбачає, що якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.
Норми GEN 4.2.4 AIP видаються у відповідності до вимог міжнародного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позивачем, належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, не доведено суду існування підстав, передбачених ст. 203 ЦК України, необхідних для визнання недійсними пунктів 4.1 та 4.3 договору про надання послуг аеронавігаційного обслуговування № 6/2-16 від 01 січня 2016 року, укладеного між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" та пунктів 4.1 та 4.3. договору про надання послуг аеронавігаційного обслуговування № 6/2-18 від 01.01.2018, укладеного між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України".
Суд критично оцінює доводи позивача щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 10 369 847,33 грн в частині оплати послуг з аеронавігаційного обслуговування за серпень 2018 року (рахунок-фактура № 463 від 31.08.2018), які надані відповідачем на підставі договору про надання послуг аеронавігаційного обслуговування № 6/2-16 від 01 січня 2016 року, на підтвердження чого надіслано заяву № 01-18-385 від 13.11.2018 про зарахування зустрічних однорідних вимог, з огляду на наступне.
Господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони (ч. 3 ст. 203 ГК України).
Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Суд встановив, що відповідач у відповідності до статті 181 ГК, листом від 30.11.2018 № 1-25-5851 надав відповідь на заяву позивача № 01-18-385 від 13.11.2018, яким заперечив визнання грошового зобов'язання на суму 10 369 847,33 грн.
Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Звертаючись до суду, позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Норми ст. 16 Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.
Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Суд не має право забороняти щось на майбутнє з двох причин:
- по-перше: суду необхідний факт його порушення, а чи відбудеться це у майбутньому - невідомо;
- по-друге: способи захисту порушеного права не абстрактні і формулюються позивачем, як завгодно, а визначені виключно законом.
Тому, якщо законом не передбачено такого способу захисту права «як зобов'язання вчиняти певні дії в майбутньому», то у задоволенні такої позовної вимоги суду слід відмовити.
Суд вважає, що обраний позивачем спосіб судового захисту про зобов'язання Державного підприємства обслуговування повітряного руху України утримуватись від застосування у відносинах із Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" під час надання послуг з аеронавігаційного обслуговування неоднакових умов щодо строків (термінів) оплати рахунків-фактур за надані послуг з аеронавігаційного обслуговування, строків (термінів) оскарження рахунків-фактури за надані послуги з аеронавігаційного обслуговування та умов щодо надання послуг за умови попередньої оплати, спрямований на майбутнє, не містить в собі доводів підтверджених доказами щодо конкретного випадку порушеного його права, а відтак позовна вимога є абстрактною та спрямованою на майбутнє.
Водночас, в силу приписів п. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Усі інші твердження та доводи позивача та відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду.
Разом із тим, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та відповідача, які викладені останніми у позовній заяві, відзиві на позов, відповіді на відзив та письмових поясненнях у судовому рішенні, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість, недоведеність вимог позивача до відповідача та відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними пунктів 4.1 та 4.3 договору про надання послуг аеронавігаційного обслуговування № 6/2-16 від 01 січня 2016 року, укладеного між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України", визнання недійсними пунктів 4.1 та 4.3. договору про надання послуг аеронавігаційного обслуговування № 6/2-18 від 01.01.2018, укладеного між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"; визнання припиненими зобов'язань Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" перед Державним підприємством обслуговування повітряного руху України в частині оплати послуг з аеронавігаційного обслуговування за серпень 2018 року (рахунок-фактура № 463 від 31.08.2018) в сумі 10 369 847,33 грн, які надані Державним підприємством обслуговування повітряного руху України на підставі договору про надання послуг аеронавігаційного обслуговування № 6/2-18 від 01.01.2018; зобов'язання Державного підприємства обслуговування повітряного руху України утримуватись від застосування у відносинах із Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" під час надання послуг з аеронавігаційного обслуговування неоднакових умов щодо строків (термінів) оплати рахунків-фактур за надані послуг з аеронавігаційного обслуговування, строків (термінів) оскарження рахунків-фактури за надані послуги з аеронавігаційного обслуговування та умов щодо надання послуг за умови попередньої оплати.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 237-239, 240 ГПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Goiania Comercio E Servicos Internacionais LDA про визнання правочинів недійсними, зобов'язання утриматись від дій та визнання зобов'язання припиненим відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Київської області до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено: 28.08.2020.
Суддя П.В.Горбасенко