вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1332/20
Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Майбороди В.М. розглянувши справу
За позовом Акціонерного товариства "Нацональна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального підприємства "Васильківтепломережа", Київська обл.,
м. Васильків
про стягнення 2 393 297 грн. 38 коп.
Представники сторін:
позивача - Старчик А.А.;
відповідача - Крикунов О.В.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 393 297 грн. 38 коп., з яких: 726 298 грн. 50 коп. - пеня; 1 303 426 грн. 88 коп. - інфляційні втрати; 363 572 грн. 00 коп. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» було поставлено газ за договором постачання природного газу № 1789/1617-БО-17 від 27.10.2016 року КП «Васильківтепломережа», проте останнє не розрахувалось за поставлений газ в строки визначені п. 6.1. договору, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача заперечує проти позову посилаючись на те, що нарахування штрафних санкцій вказаних у позові, виникло внаслідок несвоєчасної сплати бюджетними організаціями за отримані послуги з теплопостачання просить зменшити пеню на 90%.
Відповідно до ч. 6 ст. 183 ГПК України якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
За клопотанням сторін суд перейшов до розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
27.10.2016 року між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та КП "Васильківтепломережа" було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1789/1617-БО-17, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016-2017 році природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Пунктом 6.1. Договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
На виконання умов договору Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 8 226 336 грн. 31 коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, копії яких містяться в матеріалах справи, проте відповідач свої зобов'язання не виконав належним чином, за отриманий природний газ розрахувався з порушенням строків здійснення оплати природного газу встановлених умовами Договору.
Відповідно до п. 7.1. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 року за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
В зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 1 303 426 грн. 88 коп. інфляційних втрат та 363 572 грн. 00 коп. 3 % річних.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ № 16/587-22/430 від 31.08.2011 року та інформаційному листі ВГСУ № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 1 303 426 грн. 88 коп. інфляційних втрат та 363 572 грн. 00 коп. 3 % річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до п. 8.2. договору у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідач подав до суду відзив, в якому просив суд зменшити розмір пені на 90% у зв'язку з тим, що відсутній борг, а порушення виконання зобовязання за договором не завдало збитків іншій стороні господарських відносин.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати поставленого газу нараховано 726 298 грн. 50 коп. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону, проте враховуючи фінансовий стан відповідача та ступінь виконання обов'язку по сплаті боргу суд вважає за необхідне зменшити стягувану пеню до 300 000 грн. 00 коп., з огляду на таке:
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги в частково, у зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 207, 236, 238 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Васильківтепломережа» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 60-А, код 31916457) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код 20077720) 1 303 426 (один мільйон триста три тисячі чотириста двадцять шість) грн. 88 коп. інфляційних втрат, 363 572 (триста шістдесят три тисячі п'ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп. 3% річних, 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп. пені, 35 899 (тридцять п'ять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 46 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .
Повний текст рішення підписано 26.08.2020 року.
Суддя Л.Я. Мальована