ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.08.2020Справа № 910/8053/20
За позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (36011, м. Полтава, вул.Гоголя 34)
до Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги 121 В, каб.410)
про стягнення 26 261,26 грн.
в межах справи №910/638/20
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бонус" (02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака,16, ідентифікаційний номер 40904740)
до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги,121 В, ідентифікаційний номер 30382533)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
Представники сторін: не викликались
У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/638/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бонус" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко".
10.06.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" про стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів у розмірі 26 261,26грн.
Позивач обґрунтовує свої вимоги не виконанням відповідачем рішень №81 від 16.03.2020 та №88 від 20.03.2020 про повернення коштів Фонду та рішень №118 від 24.04.2020 та №119 від 24.04.2020 про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У відповідності до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 розгляд справи було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач та відповідач були повідомлені про відкриття провадження у справі відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвала про відкриття провадження у справі була вручена позивачу 22.06.2020, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105471714379 з відміткою про вручення відповідної ухвали суду.
Ухвала про відкриття провадження у справі була вручена відповідачу 22.06.2020, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105471714387 з відміткою про вручення відповідної ухвали суду.
Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2020, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Будь яких заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Уповноваженою особою управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (далі - Позивач) у період з 03.03.2020 по 04.03.2020 була проведена позапланова перевірка правильності нарахування та використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у Гадяцькій філії ПАТ «Райз-Максимко»( далі-Відповідач) за період з 01.04.2016 по 04.03.2020. Результати перевірки зафіксовані актом від 04.03.2020 № 12, копія якого міститься у матеріалах справи.
Вищезазначеною перевіркою встановлено, що Відповідачем під час використання страхових коштів допущені порушення п. 1 ч. 2 ст. 15, ч. п. 1 ч. 4 ст. 19, абз. 1 ч. 2 ст. 22, ч. 1 ст. 30, ч. 2 ст. 33 Закону № 1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі- Закон №1105), а також абз. 1 пункту 2, абз. 1 п. 3, п. 29, п. 32 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі - Порядок № 1266), що призвело до використання з порушенням встановленого порядку 984,51 грн. із страхових коштів Фонду.
Позивачем з метою усунення виявлених фактів порушення законодавства про соціальне страхування, в межах права, наданого п. 6 ч. 1 ст. 10 Закону № 1105, враховуючи ч. 6 ст. 15 Закону №1105 та розділ IV Інструкції №29 Про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі- Інструкція №29), за матеріалами акта перевірки було прийняте рішення від 16.03.2020 № 81 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Рішення № 81), яким Відповідача зобов'язано повернути 984,51 грн. неправомірно використаних коштів, сплатити 492,26 грн. штрафу за порушення порядку використання страхових коштів. Рішення № 81 було направлене Відповідачу листом від 16.03.2020 № 568-06 і вручене 24.03.2020. Копія доказу вручення рішення міститься у матеріалах справи.
Рішення № 81 на загальну суму 1476,77 грн. у десятиденний строк від дня його отримання Відповідачем не було ні виконане, ні оскаржене. У зв'язку з цим Позивачем було прийняте рішення від 24.04.2020 №118 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення коштів Фонду (далі - Рішення №118), згідно із яким Відповідач зобов'язаний сплатити фінансові санкції у сумі 174, 26 грн, в тому числі 147,68 грн штрафу та 26,58 грн пені.
Рішення № 118 з розрахунком пені та штрафу було направлене Відповідачу листом від 24.04.2020 № 927-06. Копія листа від 24.04.2020 № 927-06 та доказу його отримання Відповідачем 05.05.2020 додано до матеріалів справи.
Крім того, на підставі наказу від 10.03.2020 №21 та за направленням від 10.03.2020 №23 уповноваженими особами управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області у період з 10.03.2020 по 11.03.2020 була проведена позапланова перевірка правильності нарахування та використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у Лубенській філії ПАТ «Райз-Максимко» за період з 01.07.2016 по 11.03.2020. Результати перевірки зафіксовані актом від 11.03.2020 № 23.
Перевіркою встановлено, що Відповідачем під час використання страхових коштів допущені порушення п. 1 ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 31, ч. 2 ст. 33 Закону № 1105, а також абз. 1 п. З, п. 32 Порядку № 1266, що призвело до використання з порушенням встановленого порядку 14662,03 грн. страхових коштів Фонду.
За матеріалами акта перевірки Позивачем було прийняте рішення від 20.03.2020 № 88 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Рішення № 88), яким Відповідача зобов'язано повернути 14662,03 грн. неправомірно використаних коштів, сплатити 7331,02 грн. штрафу за порушення порядку використання страхових коштів. Рішення № 88 було направлене Відповідачу.
Рішення № 88 на загальну суму 21 993,05 грн. у десятиденний строк від дня його отримання Відповідачем не було ні виконане, ні оскаржене. У зв'язку з цим Позивачем було прийняте рішення від 24.04.2020 №119 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення коштів Фонду (далі - Рішення № 119), згідно із яким Відповідач зобов'язаний сплатити фінансові санкції у сумі 2617,18 грн., в тому числі 2199,31грн штрафу та 417,87 грн пені.
Рішення № 119 направлене Відповідачу листом від 24.04.2020 № 928-06 та вручене 28.04.2020.
Таким чином, незважаючи на обов'язковість Рішення № 88 і Рішення № 119, кошти на їх виконання у загальній сумі 24 610,23 грн. до цього часу не перераховані Відповідачем.
Загальна сума несплачених коштів по рішеннях №№ 81, 118 - 1651,03 грн. та по рішеннях №№88, 119 - 24610,23 становить 26 261,26 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі - Закон №1105) в редакції, що діє з 01.01.2015, Фонд соціального страхування України (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Згідно із переліком прав та обов'язків, закріплених у ст. 10 Закону № 1105 Фонд:
- має право перевіряти дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду (п. З ч. 1 ст. 10); накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону (п. 5 ч. 1 ст. 10); вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про соціальне страхування (п. 6 ч. 1 ст. 10);
- зобов'язаний здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів (п. 2 ч. 2 ст. 10); контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування (п. 4 ч. 2 ст. 10); стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку (п. 5 ч. 2 ст. 10).
Відповідно до п. 4, п. 5 та п. 6 розділу VII Закону № 1105 Фонд соціального страхування України є правонаступником реорганізованого шляхом злиття Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі ФСС з ТВП).
Згідно із п. 8, п. 9 розділу VII Закону № 1105 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, нормативно-правові та розпорядчі акти ФСС з ТВП діють до затвердження відповідних рішень Фондом.
Порядок проведення перевірок страхувальників по коштах ФСС з ТВП встановлено Інструкцією про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженою постановою правління ФСС з ТВП від 22.12.2010 №29, зареєстрованою в Мін'юсті 25.03.2011 за №393/19131 (далі - Інструкція №29), яка діє до цього часу в частині, що не суперечить Закону № 1105.
Відповідно до ч. З ст. 15 Закону № 1105 у разі використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.
Згідно із ч. 6 ст. 15 Закону № 1105 у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.
Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач провів перевірку правильності нарахування та використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у відповідача за період з 01.04.2016 року по 04.03.2020.
В результаті перевірки встановлено факт порушення за неправомірно використані кошти в сумі 984, 51 грн., що зазначено у рішення від 16.03.2020 № 81.
У зв'язку з цим до відповідача застосовується фінансова санкція у вигляду штрафу у розмірі 492, 26 грн. за порушення порядку використання страхових коштів.
Оскільки відповідач вчасно не сплатив заборгованість у розмірі 1 476, 77 грн., позивачем прийнято рішення від 24.04.2020 № 118 з вимогою про стягнення фінансових caнкцій у сумі 174, 26 грн., з яких: 147, 68 грн. штрафу та 26, 58 грн. пені.
Щодо перевірки правильності нарахування та використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у відповідача, яка була проведена за період з 01.07.2016 року по 11.03.2020 встановлено факт порушення неправомірно використаних коштів в сумі 14 662, 03 грн., що зазначено у рішення від 20.03.2020 № 88.
У зв'язку з цим до відповідача застосовується фінансова санкція у вигляду штрафу у розмірі 7 331, 02 грн. за порушення порядку використання страхових коштів.
Зважаючи на те, що відповідач вчасно не сплатив заборгованість у розмірі 21 993, 05 грн., позивачем прийнято рішення від 24.04.2020 № 119 з вимогою про стягнення фінансових caнкцій у сумі 2 617, 18 грн., з яких: 2 199, 31 грн. штрафу та 417, 87 грн. пені.
Перевіривши математичний розрахунок пені, та штрафу наведений позивачем в позовній заяві, суд встановив, що він є арифметично вірним та таким що підлягає задоволенню.
Оскільки, відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заборгованість зі сплати страхових коштів.
Враховуючи відсутність доказів сплати підтвердженої матеріалами справи заборгованості відповідача, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів у розмірі 26 261, 26 грн.
Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заявленої суми з відповідача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин, витрати по сплаті судового збору в покладаються на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко (03115, м. Київ, пр-т Перемоги 121 В, каб.410, ідентифікаційний код 30382533) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавській області (36011, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Гоголя,34,ідентифікаційний код 41319427) заборгованість в розмірі 26 261 (двадцять шість тисяч двісті шістдесят одна) грн. 26 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 204 (чотири двісті чотири) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.В. Мандичев