номер провадження справи 24/77/20
06.08.2020 Справа № 908/1359/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С.,
розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1359/20
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (вул. Саксаганського, буд. 70А, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 20033533),
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (вул. Перемоги, буд. 97А, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 13490997),
про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації в сумі 63447,29 грн.
Згідно із витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2020, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою суду від 02.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1359/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/77/20. Судове засідання призначено на 12.06.2020.
Ухвалою суду від 12.06.2020 відкладено розгляд справи на 03.08.2020.
15.06.2020 від позивача надійшла заява від 10.06.2020 про збільшення розміру позовних вимог, яка мотивована наступни. У зв'язку з тим, що на момент прийняття ПрАТ «СК «Уніка» рішення щодо сплати страхового відшкодування, сума несплачених страхувальником, за Договором добровільного страхування наземного транспорту, який міститься в матеріалах справи, частин страхової премії склала 6 222,00 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою. Несплата частини страхового платежу у розмірі 6 222.00 грн. стала підставою для утримання ПрАТ «СК «Уніка» з суми страхового відшкодування несплаченої премії, у зв'язку з чим платіжним дорученням, позивачем фактично сплачено на користь страхувальника 64 447,29 грн. Сума 6 222,00 грн. увійшла в розмір шкоди і згідно страхового акту є частиною страхового відшкодування. Отже, розмір шкоди, який має бути відшкодований відповідачем позивачу складає суму 70 669,29 грн.
Заява подана відповідно до вимог ст. 46 Господарського процесуального кодексу України та прийнята судом.
Ухвалою від 22.07.2020 судове засідання у справі № 908/1359/20 перенести на 06.08.2020.
В судовому засіданні 06.08.2020 не здійснювалось фіксування судового процесу, у зв'язку з неявкою представників сторін, згідно з ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 28.02.2020 сталася ДТП за участю транспортних засобів «Volkswagen Passat В7» д/н НОМЕР_1 та «Міtsubishi L200» д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ «УАСК «АСКА» згідно полісу ЕР 128589566. У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у позивача транспортний засіб «Volkswagen Passat В7» д/н НОМЕР_1 , який належить Страхувальнику на праві приватної власності. За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 00345303 та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страховоговідшкодування в розмірі 64 447,29 грн., виплата якої підтверджується платіжним дорученням № 139518 від 04.03.2020. Відповідно до умов полісу ОСЦПВ ЕР 128589566 розмір франшизи становить 1000,00 грн. Отже, сума зобов'язання, що має бути сплачена відповідачем становить 63 447,29 грн. Проте борг відповідачем сплачений не був. Також, згідно заяви від 10.06.2020 про збільшення розміру позовних вимог, позивачем включено до розміру шкоди 6222,00 грн. несплаченої премії згідно страхового акту. Враховуючи зазначене, просить суд стягнути з відповідача 70699,29 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 12, 22, 29 Закону України «Про ОСЦПВ», ст. ст. 99, 1188 Цивільного кодексу України.
Відповідач в судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
У судовому засіданні 06.08.2020 справу розглянуто, ухвалено рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд
02.08.2019 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" (Страховик) та ОСОБА_2 (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 245003/4093/0001466, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника. що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом «Volkswagen Passat В7» д/н НОМЕР_1 , його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
Строк дії договору з 01.09.2019 до 31.08.2020.
28.02.2020 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів «Volkswagen Passat В7» д/н НОМЕР_1 та «Міtsubishi L200» д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ «УАСК «АСКА» згідно полісу ЕР 128589566.
У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "УНІКА", транспортний засіб «Volkswagen Passat В7» д/н НОМЕР_1 , який належить Страхувальнику на праві приватної власності.
28.02.2020 страхувальник ОСОБА_2 звернулася до позивача із заявою № 00345303 про подію, що має ознаки страхового випадку, відповідно до якої просила в разі визнання події страховим випадком виплатити страхове відшкодування на рахунок СТО.
Актом № 00345303 від 28.02.2020 огляду транспортного засобу (дефектна відомість) зафіксовано деталі та опис пошкодження транспортного засобу «Volkswagen Passat В7» д/н НОМЕР_1 .
Відповідно до ремонтної калькуляції № 00345303 від 28.02.2020 визначено вартість ремонту застрахованого транспортного засобу в розмірі 72369,29 грн.
Згідно страхового акту № 00345303 від 03.03.202, комісія дійшла висновку про виплату Страхувальнику ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 64447,29 грн.
За приписами ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 990 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
У статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховим відшкодуванням є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
За договором добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" № 245003/4093/0001466 від 02.08.2019 страхова сума складає 340000,00 грн, франшиза згідно умов договору становить 1700 грн.
Страховим актом № 00345303 від 03.03.2020 позивач визначив до виплати страхувальнику страхове відшкодування в розмірі реально понесених збитків на відновлювальний ремонт у сумі 64447,29 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
За приписами ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.
Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.
Вказана стаття, яка дублює положення ст. 27 Закону "Про страхування", надає страховикові право звернутися з вимогою до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки. Такий перехід права вимоги до страховика в науці та практиці цивільного права отримав назву суброгація.
Суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування. Якщо страхові виплати спрямовані на покриття збитків, що виникли у зв'язку із завданням шкоди здоров'ю страхувальника, право вимоги до винної особи до страховика не переходить.
Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 30.03.2020р. по справі № 759/4366/20 визнано винним у вчиненні ДТП водія транспортного засобу «Міtsubishi L200» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 .
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Міtsubishi L200» д/н НОМЕР_2 була застрахована в ПрАТ «УАСК «АСКА» згідно полісу ЕР 128589566.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
У статті 6 вказаного Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно з п. 12.1 ст. 12 даного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом ЕР128589566 приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду майну в розмірі 100000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача із заявою вих. №1387 від 13.03.2020 на виплату страхового відшкодування в розмірі 70669,29 грн. Заява отримана відповідачем 18.03.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач не надав відповіді на заяву позивача та не виплатив страхове відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Наданими у справу доказами підтверджується, що відповідач є страховиком за полісом ЕР128589566, який на момент ДТП 28.02.2020 був діючим, а вина водія застрахованого за цим полісом транспортного засобу встановлена постановою суду. Факт виплати позивачем страхового відшкодування в розмірі 64447,29 грн своєму страхувальнику підтверджується матеріалами справи.
При розрахунку страхового відшкодування в сумі 70669,29 грн., (з урахуванням заяви від 10.06.2020 про збільшення позовних вимог), яке пред'явлено до стягнення з відповідача, позивач врахував фактично сплачені грошові кошти на користь страхувальника (64447,29 грн) та 6222,00 грн. частину несплаченого страхового платежу (страхової премії).
Суд відзначає, що страхова премія це грошова сума, що сплачує особа, яка укладає угоду страхування і яка являє собою своєрідну плату за ризик, який бере на себе страхова компанія. Страхова премія - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно договору страхування; плата страхувальника страховикові за те, що той зобов'язався відшкодувати страхувальникові у разі виникнення матеріальні збитки, завдані застрахованому майну, або виплатити страхову суму при настанні певних подій.
Отже, позивач безпідставно включає суму страхової премії у розмірі 6222,00 грн в розмір шкоди, який має бути відшкодований відповідачем позивачу.
Також при розрахунку страхового відшкодування, яке пред'явлено до стягнення з відповідача, позивач не врахував франшизу відповідача в розмірі 1000,00 грн.
За таких обставин, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача належить сума страхового відшкодування в розмірі 63447,29 грн. В іншій частині позовні вимоги є не обґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.
Відповідач не надав доказів оплати страхового відшкодування або обґрунтованих заперечень проти позову.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню частково в розмірі 63447,29 грн.
Позивач також заявив до стягнення з відповідача суму витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 5000,00 грн.
В обґрунтування клопотання щодо стягнення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 5000,00 грн. позивач посилається на Договір № 1/19ю від 11.12.2019, укладений між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та Адвокатським бюро «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт», відповідно до якого, Адвокатське бюро зобов'язується за дорученням ПрАТ "СК "УНІКА" надати правову допомогу та послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржників ПрАТ "СК "УНІКА.
На підставі рахунку № 45 від 19.05.2020 позивачем перераховано 5000,00 грн. оплати за правову допомогу, про що свідчить платіжні доручення від 22.05.2020 № 001283, які містяться в матеріалах справи.
Також 22.05.2020 складено акти надання послуг, з якого вбачається що адвокатом були надані послуги та виконані роботи на суму 5000,00 грн.
Положеннями ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги критерії розумності та об'єктивності з урахуванням характеру та складності спору між сторонами, обсяг наданих послух, суд покладає на відповідача витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 4489,03 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 1887,19 грн.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, ідентифікаційний код 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А, ідентифікаційний код 20033533) страхове відшкодування в розмірі 63 447 (шістдесят три тисячі чотириста сорок сім) 29 коп., 4489 (чотири тисячі чотириста вісімдесят девять) грн. 03 коп. витрат на професійну правову допомогу та витрати зі сплати судового збору в сумі 1887 (одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) грн. 19 коп..
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 28.08.2020.
Суддя Т.А. Азізбекян