вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.08.2020м. ДніпроСправа № 904/3504/20
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Державного закладу "Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України", м. Дніпро
про стягнення пені, 3% річних та збитків в загальному розмірі 7 200,19 грн.
Суддя Крижний О.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Державного закладу "Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України" пеню в розмірі 2 398,92 грн., 3% річних у розмірі 470,38 грн. та збитки в розмірі 4 330,89 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору постачання природного газу №9423/19-БО(1)-4 від 28.12.2018 в частині своєчасного розрахунку за поставлений природний газ в межах заявлених обсягів, у зв'язку з чим, нарахував та заявив до стягнення пеню та 3% річних за загальний період прострочки з 26.02.2019 по28.03.2019. Позивач зазначає, що відповідач у березні та квітні 2019 року спожив природний газ в меншому, ніж узгоджено, обсязі, тому посилаючись на пункти 3.13 та 5.7 договору нарахував збитки у розмірі 4 330,89 грн.
Відповідач не скористався правом на подання до суду відзиву на позов. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі, в якій запропоновано відповідачеві подати відзив на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі отримано відповідачем 07.07.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №731-ХІ від 18.06.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Державний заклад "Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України" у визначені законом продовжені строки відзиву на позов не подав, з клопотанням про продовження строків на подання відзиву не звертався.
Разом з цим, позивачем подано до матеріалів справи відповідь на відзив на позов, з якої вбачається, що відповідач просив зменшити розмір штрафних санкцій посилаючись на затримку розрахунків не з вини відповідача. Позивач заперечує проти зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки саме на відповідача покладено обов'язок здійснити підрахунок обсягів та вартості спожитого ним природного газу, а також підготувати та направити на адресу повивача відповідні акти приймання-передачі. Таким чином, відповідач ще до моменту підписання вказаних актів з боку позивача вже був обізнаний про суми, які він має сплатити на користь позивача в строки, що визначені п.5.1 договору. Також відповідач мав можливість здійснювати платежі шляхом передоплати. В момент підписання договору відповідач погодився з тим, що за неналежне виконання умов договору на нього буде покладено відповідальність відповідно до умов договору. Несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов'язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу, закачування газу у підземні сховища для забезпечення опалювального періоду 2019-2020. Крім того, позивач зауважує, що відповідачем не надано жодного документу, який би міг свідчити про наявність виключних та достатніх підстав для зменшення штрафних санкцій.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору постачання природного газу, строк дії договору, умови поставки газу, порядок та строк оплати за спожитий газ, наявність прострочки, періоди прострочки, замовлені обсяги споживання газу та фактично спожиті обсяги газу.
Так, судом встановлено, що 28.12.2018 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник), правонаступником якого є акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Державним закладом "Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України" (споживач) укладено договір №9423/19-БО(1)-4 постачання природного газу, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, за кодом ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо (Лот 2 - Природний газ виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (п. 1.2. договору).
Згідно з п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 24.01.2019 (поширює дію на відносини з 01.01.2019) постачальник передає споживачу в період з 01 січня 2019 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 530,00 тис.куб.м., в тому числі по місяцях (розрахункові період) та вузлах комерційного обліку.
Додатковою угодою №4 від 29.03.2019 викладено п. 2.1 договору у наступній редакції:
Постачальник передає споживачу в період з 01 січня 2019 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 496,529 тис.куб.м., в тому числі по місяцях (розрахункові період) та вузлах комерційного обліку.
Дана додаткова угода поширює свою дію на правовідносини, що склалися з 01.01.2019.
Додатковою угодою №6 від 26.04.2019 викладено п. 2.1 договору у наступній редакції: Замовлений споживачем на квітень 2019 року обсяг (об'єм) природного газу, зазначений в таблиці та складає всього - 37,3 тис.куб.м. Дана додаткова угода поширює свою дію на правовідносини, що склалися з 01.04.2019.
Відповідно до п. 3.8 договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає той обсяг, який був фактично використаний споживачем у відповідному розрахунковому періоді для потреб, зазначених у п.1.2 цього договору (п.3.8.1).
Згідно з п. 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом п. 5.4 договору передбачено, що у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного споживачем:
- у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання;
- у другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;
- у третю чергу погашається основна сума заборгованості.
У разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. (п. 7.2 договору).
Відповідно до п. 11.2 договору, пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абз. п'ятий підп.5) п.6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абз. третій підп.2) п.6.4 цього Договору застосовуються з дня, зазначеного в повідомленні позивача, яке направляється не електронну адресу Відповідача, зазначену в п. 12 договору та розміщується на офіційному сайті позивача.
Додатковою угодою № 3 від 20.03.2019 сторони погодили, що пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абз. п'ятий підп.5) п.6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абз. третій підп.2) п.6.4 договору застосовуються сторонами з 01 березня 2019 року.
Пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз.1) підп.3.9.2 п.3.9, абзац четвертий підп.5) п.6.2, абзац другий підп.2) п.6.4 договору з 01 березня 2019 року втрачають чинність.
Пунктом 3.13 договору передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1 договору), споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному п. 5.7 договору. При цьому, розмір збитків визначається таким чином:
- якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період (п. 3.13.1);
- якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, Відповідач зобов'язаний відшкодувати збитки за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:
В= (Vф-Vп)хЦхК
де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу;
Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 договору;
Ц- ціна природного газу за цим договором;
К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.
Відповідно до п. 5.7 договору відшкодування постачальнику збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 договору, здійснюється наступним чином:
- постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив п. 3.9 договору та не надав акт приймання передачі, то використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 договору, розраховує збитки відповідно до п. 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 договору;
- постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;
- споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов'язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.
Відповідно до підп.8 п.6.2 договору, споживач зобов'язаний, зокрема, відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до п. 3.13 договору.
Відповідно до підп.4 п.6.3 договору, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків , що виникли через порушення споживачем умов п. 2.1 договору у разі якщо відхилення фактично використаних Відповідачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.
Згідно з п.11.1 договору договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису печаткою постачальника, і діє в частині постачання природного газу з 01.01.2019 по 30.04.2019 (включно), відповідно до ст. 631 ЦКУ, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
На підтвердження виконання умов договору, позивач надав акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2019 на суму 1270233,25 грн., від 28.02.2019 на суму 1060817,39 грн., від 31.03.2019 на суму 949124,44 грн., від 30.04.2019 на суму 195408,41 грн. (а.с.29-32).
Відповідач, в свою чергу, розрахувався за поставлений природний газ у повному обсязі.
Згідно наявних у справі виписок відповідачем:
- 28.02.2019 сплачено 1270233,25 грн. за поставлений газ у січні 2019 року,
- 29.03.2019 сплачено 1060817,39 грн. за поставлений газ у лютому 2019 року,
- 24.04.2019 сплачено 949124,44 грн. за поставлений газ у березні 2019 року,
- 24.05.2019 сплачено 195408,41 грн. за поставлений газ у квітні 2019 року.
Оскільки відповідач порушив умови договору щодо строку оплати спожитого газу, позивач, з посиланням на п. 7.2 договору, нарахував до сплати останньому пеню у розмірі 2 398,92 грн., за загальний період з 26.02.2019 по 28.03.2019.
Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Посилаючись на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на прострочений борг відповідача, позивач нарахував 3% річних у розмірі 470,38 грн. за загальний період з 26.02.2019 по 28.03.2019.
Відповідно до п. 2.1 договору (у редакції додаткової угоди № 4 від 29.03.2019) постачальник передає споживачу у березні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 135,00 тис.куб.м.
Актом приймання-передачі від 31.03.2019 року сторони погодили розмір фактично переданого природного газу у обсязі 126,844 тис.куб.м.
Таким чином, відповідач в березні 2019 року фактично спожив природний газ, в обсязі меншому на 8,156 тис.куб.м, ніж було узгоджено сторонами відповідно до п.2.1 договору.
16.05.2019 позивачем на адресу відповідача було відправлено Акт-претензію за вих.№ 26-1151-19, змінену в частині розрахунку суми збитків листом від 03.12.2019 за вих.№ 26-4600-19, якою позивач вимагав від відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 договору та п. 1 Розділу VI Правил в розмірі 1 865,96 грн. за різницю між замовленим в березні 2019 року обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного відповідачем в березні 2019 року.
Відповідно до того ж п. 2.1 договору (у редакції додаткової угоди № 6 від 26.04.2019 року) постачальник передає споживачу у квітні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 37,3 тис.куб.м.
Актом приймання-передачі від 30.04.2019 року сторони погодили розмір фактично переданого природного газу у обсязі 26,115 тис.куб.м.
Таким чином, відповідач в квітні 2019 року фактично спожив природний газ, в обсязі меншому на 11,185 тис.куб.м. ніж було узгоджено сторонами відповідно до п.2.1 договору.
07.06.2019 позивачем на адресу відповідача було відправлено Акт-претензію за вих.№ 26-1710-19, змінену в частині розрахунку суми збитків листом від 03,12.2019 за вих.№ 26-4602-19, якою позивач вимагав від відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 договору та п. 1 Розділу VI Правил в розмірі 2 464,93 грн. за різницю між замовленим в квітні 2019 року обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного відповідачем в квітні 2019 року.
У зв'язку з тим, що споживач у березні та квітні 2019 року фактично спожив природний газ в обсязі меншому ніж було узгоджено сторонами відповідно до п.2.1 договору позивач нарахував відповідачеві збитки розраховані на підставі п.п.3.13 та 5.7 договору у сумі 4 330,89 грн.
Вказане і стало причиною виникнення спору.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 79 господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Перевіркою правильності розрахунків позивача помилок не виявлено.
Доказів погашення заявлених до стягнення пені, 3% річних та збитків відповідач не надав, доводів, наведених позивачем в обґрунтування позову не спростував.
За викладеного, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 2 398,92 грн., 3% річних у розмірі 470,38 грн. та збитків у розмірі 4 330,89 грн.
Розглядаючи питання про можливість зменшити розмір штрафних санкцій суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу, пені).
Санкції за прострочку виконання грошових зобов'язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, частина 1 статті 229 Господарського кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 218 Господарського кодексу України та статті 614 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Між тим, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив про майновий стан відповідача. Господарський суд враховує також обставини того, що сторони знаходяться у рівних економічних умовах, та штрафні санкції є незначними порівняно з основною заборгованістю, прострочення оплати якої допустив відповідач.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2 102,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного закладу "Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України" про стягнення пені, 3% річних та збитків в загальному розмірі 7 200,19 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Державного закладу "Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України" (49044, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, 9, ідентифікаційний код 02010681) пеню в розмірі 2 398,92 грн. (дві тисячі триста дев'яносто вісім грн. 92 коп.), 3% річних у розмірі 470,38 грн. (чотириста сімдесят грн.. 38 коп.), збитки в розмірі 4 330,89 грн. (чотири тисячі триста тридцять грн.. 89 коп.) та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн.. 00 коп.)
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28.08.2020
Суддя О.М. Крижний