пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
25 серпня 2020 року Справа № 903/409/20
Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглеторфзбагачення"
про стягнення 14630,00 грн,
за участю представників-учасників справи:
від позивача: н/з;
від відповідача: н/з.
У зв'язку з неявкою сторін, запис розгляду судової справи не здійснювався, відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Встановив:
позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглеторфзбагачення" про стягнення 14630,00 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправильно зазначені відомості про масу вантажу в накладній №37228830 у вагоні № 65296253, про що був складений комерційний акт №350002/156 від 16.12.2019, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 14630,00 грн за невірно зазначену масу вантажу.
Ухвалою суду від 10.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 07.07.2020, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзив.
06.07.2020 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю подав відзив на позовну заяву в якому вказує, що не погоджується з заявленими вимогами та просить відмовити у задоволені позову. При цьому зазначає, що 15.12.2019зі станції Гнідава відповідачем, в присутності комерційного агента ОСОБА_1 , яким перевірено вантаж перед відправленням, було відвантажено вантаж - вугілля кам'яне в кількості 69000 кг; зазначає, що в разі перевантаження вагон не відправляють і йому не відомі причини, по яких маса нетто вантажу із 69000 кг стала 70300 кг по дорозі від станції Гнідава до станції Здолбунів.
Ухвалою суду від 07.07.2020 відкладено розгляд справи по суті на 05.08.2020 для надання можливості позивачу ознайомитись з відзивом відповідача та надати свої заперечення на нього.
08.07.2020 позивач через відділ документального забезпечення та контролю подав відповідь на відзив № ДН-3-06/140 від 07.07.2020 в якій не погоджується із доводами викладеними у відзиві та вважає їх обґрунтованими, при цьому вказує, що згідно п.28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу, візуально оглянувши вагон працівники залізниці не можуть визначити його масу, а також не зобов'язані перевіряти масу на станції відправлення і не беруть участі в навантажені вантажу у вагон.
20.07.2020 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю подав заперечення на відповідь на відзив № 88 від 15.07.2020 в якому вказує, що без зважування вантажу залізниця не допускає до перевезення вагон та посилається на п.32 Статуту залізниць.
Згідно довідки про неможливість проведення судового засідання від 05.08.2020 судове засідання по справі № 903/409/20, призначене на 05.08.2020 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Костюк С. В. у відпустці.
Ухвалою суду від 12.08.2020 повідомлено сторін про проведення розгляду справи по суті 25.08.2020, дана направлена сторонам електронною поштою 12.08.2020.
Сторони в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи вищенаведене та те, що сторони в судовому процесі належно повідомлені про розгляд справи, суд розглядає справу за наявними в ній доказами із-за відсутності представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
15.12.2019 зі станції Гнідава Львівської залізниці відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вуглеторфзбагачення " здійснив відправлення вагону № 65296253 згідно накладної №37228830 на станцію Здолбунів Львівської залізниці.
16.12.2019 на станції Здолбунів Львівської залізниці на підставі показників тензометричної ваги та акту загальної форми № 8120 вагон № 65296253 було відчеплено для контрольного комісійного зважування (а.с.6).
Під час вказаної перевірки встановлено, що маса вантажу не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що був складений комерційний акт № 350002/156 від 16.12.2019.
Перевіркою виявлено, що в накладній № 37228830 у вагоні № 65296253 маса вантажу складає 69000 кг, натомість, фактично маса вантажу складає 70300 кг, що на 1300 кг більше, ніж вказано у накладній.
Позивач зазначає, що відповідачем порушено правила перевезення вантажу та Статуту залізниць України, зокрема щодо внесення відомостей у накладну, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 14630,00 грн за невірно зазначену масу вантажу.
Суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
За змістом ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частиною 1 ст. 909 ЦК України та ч. 1 ст. 307 ГК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч. 3 ст. 909 ЦК України).
Згідно зі ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Частиною 5 ст. 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (далі - Статут) передбачено, що накладна це - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній. ( ст. 37 Статуту).
Відповідно до п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Відповідно до п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Згідно зі ст. 105 Статуту, залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Статтею 118 Статуту встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Крім того, згідно п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України.
Оскільки матеріалами справи підтверджено неправильне зазначення відповідачем відомостей про масу вантажу в накладній №37228830 у вагоні № 65296253, про що було складено комерційний акт № 350002/156 від 16.12.2019, суд дійшов висновку, що позивачем на підставі ст. 118, 122 Статуту залізниць України правомірно нараховано відповідачу штраф в сумі 14630,00 грн за неправильно зазначену у залізничній накладній масу, що становить 5-ти кратний розмір провізної плати.
Згідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 13, 86, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглеторфзбагачення» (вул.Шахтарська,43, м.Нововолинськ, Волинська область, 45400, код ЄДРПОУ 21748702) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" (вул.Гоголя, 1, м.Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40081195) 14630,00 грн штрафу, а також 2102,00 грн. витрат по судовому збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Дата складення повного
судового рішення
28.08.2020.
Суддя С. В. Костюк