пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
19 серпня 2020 року Справа № 903/477/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання", м.Коростень
до відповідача: Відділу освіти, культури, молоді та спорту Горохівської районної державної адміністрації Волинської області, м.Горохів, Волинська обл.
про захист ділової репутації
участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
Суть спору: 02.07.2020 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання" до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Горохівської районної державної адміністрації Волинської області про захист ділової репутації шляхом визнання такою, що викладена неправдиво відповідної інформації, зобов'язання відповідача спростувати викладену неправдиву інформацію шляхом опублікуванням в системі електронних закупівель Prozzoro листа про це не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили, стягнення моральної шкоди, заподіяної діловій репутації в сумі 38 000 грн. 00 коп., стягнення судових витрат в сумі 6 306 грн. 00 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000 грн. 00 коп.
Позовна заява обґрунтована висвітленням відповідачем у вигляді протоколу №9 від 17.06.2020 недостовірної інформації щодо невідповідності розмірів котла, зазначених позивачем в тендерній пропозиції, розмірам, зазначеним в оголошенні про проведення закупівлі через систему електронних закупівель.
Ухвалою суду від 06.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що процесуальні строки у визначених ГПК України випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються.
Відповідач у відзиві від 21.07.2020 №441/23/02-20 позовні вимоги заперечує, оскільки, порівняльна таблиця відповідності запропонованого товару технічним вимогам замовника не відображала технічних характеристик запропонованого котла, що є суттєвим при розгляді товару, який є еквівалентний до предмету закупівлі. Зазначені позивачем технічні характеристики запропонованого котла ARS 250 ВМ повністю співпадають з параметрами котла Ретра 3М. Рішення замовника оприлюднено в електронній системі закупівель відповідно до ч. 14 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі». Ділову репутацію позивача принижено не було. Пропозицію товариства було відхилено не через невідповідність запропонованого котла, а у зв'язку з виявленням розбіжностей у поданих документах у складі пропозиції учасника. Позивач, оспорюючи рішення уповноваженої особи, відповідальної за проведення процедури спрощеної закупівлі, навмисно поширює недостовірну інформацію необмеженому колу осіб через мережу Інтернет про тендерний комітет відповідача (а.с. 93-94).
Позивач у відповіді від 03.08.2020 на відзив позовні вимоги підтримує. Зазначає, що зміст поширеної відповідачем інформації може принижувати ділову репутацію підприємства позивача, оскільки в ній йдеться про "дезінформацію та шахрайство у відкритих торгах", до яких нібито причетний позивач, безпідставно наводить посилання на нібито належний позивачу сайт tdkzto.com.ua без будь яких доказів (а.с. 102-104).
ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Ухвалою від 05.08.2020 повідомлено позивача та відповідача про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 19 серпня 2020 о 14:00 год.
10.08.2020 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що оприлюднений відповідачем протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою №9 від 17.06.2020, який на думку позивача містить недостовірну інформацію, не містить твердження про дезінформацію та шахрайство у відкритих торгах з боку позивача. Закупівлю за предметом код ЯК 021:2015 - 44620000-2 - радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі (твердопаливний котел типу «РЕТРА») здійснено шляхом проведення спрощеної закупівлі, а не відкритих торгів. Окрім цього, відповідач ні в вищезгаданому протоколі, ні в жодному іншому документі під час процедури закупівлі не наводить посилань на сайт tdkzto.com.ua.
Ухвала суду від 05.08.2020 надіслана на електронні адреси сторін, зазначені у позовній заяві ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Представники сторін у судове засідання 19.08.2020 не з'явились. Від позивача через електронну пошту суду надійшло клопотання, не засвідчене відповідним ключем електронного цифрового підпису, про відкладення розгляду справи у заявку із неможливістю явки. Суд не приймає до розгляду вказане клопотання, оскільки воно не відповідає вимогам, встановленим ч. 8 ст. 42 ГПК України, однак засвідчує про обізнаність позивача про день та час розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.6 ст. 246 ГПК України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Крім того, відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).
Будучи обізнаними про наявність спору сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №903/477/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
На підставі викладеного, суд вважає, що сторони належним чином повідомлені про дату і час розгляду справи.
Згідно зі статті 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.
За таких обставин, з огляду, що явка представників вказаних осіб обов'язковою судом не визнавалась, господарський суд дійшов висновку, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
18.05.2020 відділ освіти, культури, молоді та спорту Горохівської районної державної адміністрації Волинської області (далі-замовник) на електронному сайті https://prozorro.gov.ua/ в мережі Інтернет (далі - сайт), який є офіційним порталом оприлюднення інформації про закупівлі в Україні, опублікував оголошення про проведення торгів №UA-2020-05-18-002707-а з інформацією про предмет закупівлі:
Вид предмета закупівлі: товари;
Конкретна назва предмета закупівлі: Код ДК 021:2015 - 44620000-2 - радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі (твердопаливний котел типу «РЕТРА»);
Коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі: ДК021-2015: 44620000-2 - Радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі;
Кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг: 1 штука;
Місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг: 45771, Україна, Волинська обл, Горохівський район, с. Сільце, вул. Шкільна, 1а;
Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: до 30 червня 2020 року.
Кінцевий термін подання тендерних пропозицій: 29 травня 2020 15:00;
Дата та час розкриття тендерних пропозицій: 01 червня 2020 16:40;
Дата та час проведення електронного аукціону: 01 червня 2020 15:49;
Судом встановлено, що позивач зареєструвався як учасник відкритих торгів та надав документи відповідно до тендерної документації.
17.06.2020 протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою №9 у зв'язку з наявністю підстав для відхилення пропозиції, поданої на участь у спрощеній закупівлі згідно з предметом закупівлі, код національного класифікатора України Код ДК 021:2015-44620000-2 - радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі (твердопаливний котел типу «Ретра» ) та вжиття у зв'язку з цим заходів, передбачених ч. 14 ст. 14 Закону вирішено:
1. Відхилити пропозицію учасника спрощеної закупівлі за предметом закупівлі Код ДК 021:201 - 44620000-2 - радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі (твердопаливний котел типу «Ретра») - ТОВ «ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання» з таких підстав:
«У додатку 1 до оголошення про проведення закупівлі через систему електронних закупівель «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» зазначена вимога подання порівняльної таблиці відповідності запропонованого товару технічним вимогам Замовника
У порівняльній таблиці відповідності запропонованого товару технічним вимогам Замовника Учасник ТОВ «ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання» зазначив наступні розміри котла ARS 250 ВМ:
Розміри котла, мм: - довжина (глибина), не більше2440
- ширина, не більше1310
- висота, не більше1990
Однак у документі «Керівництво з експлуатації» (розділ 2 Технічні характеристики котла) зазначена інша інформація:
Габаритні розміри (без мех. подачі), мм, не більше
Довжина 2090
Ширина 1070
Висота 1980
Згідно оголошення про проведення закупівлі через систему електронних закупівель, замовник має право відхилити пропозицію учасника, що не надав будь-яких перелічених вище документів, які задовольняють вимогам, зазначеним у цих інструкціях або ці документи містять неправдиву інформацію.
Отже, тендерна пропозиція учасника ТОВ «ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання» підлягає відхиленню.
2. Оприлюднити в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня ухвалення цього рішення відповідну інформацію згідно з ст. 10 та ст. 14 Закону».
19.06.2020 позивач оприлюднив вимогу №126 (про усунення порушень в процесі закупівлі UA-2020-05-18-002707-а) в якій намагався спростовувати на його думку недостовірні відомості, які висвітлив відповідач.
22.06.2020 відповідачем на сайті https://prozorro.gov.ua/ було виставлено інформацію такого змісту:
« 1) Пропозицію Учасника ТОВ «ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання» було відхилено у зв'язку з розбіжністю даних вказаних у паспорті котла та порівняльній таблиці відповідності запропонованого товару технічним вимогам Замовника, а не тому, що технічні характеристики запропонованого Учасником котла не відповідають вимогам Замовника».
Обставини щодо визнання на думку позивача викладеною неправдиво розповсюдженої відповідачем інформації в мережі Інтернет у вигляді протоколу №9 від 17.06.2020 та її спростування стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з такого.
Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (частина четверта статті 32 Конституції України).
Стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" вказує на те, що суди повинні застосовувати під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і частинами другою та третьою статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Відповідно до ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
За положеннями статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про інформацію", приписи якої кореспондуються з частиною 1 статті 200 ЦК України, під інформацією розуміються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина 1 статті 201 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Частинами 1, 2 статті 7 Закону України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Згідно із статтею 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
Частиною 4 статті 32 Конституції України передбачено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
За змістом частини першої статті 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, яка порушує право на ділову репутацію юридичної особи.
При цьому суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.
При розгляді справ зазначеної категорії необхідно враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Негативною необхідно вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
В абз. 5 пункті 15 постанови Пленуму Верхового Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» також зазначено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Розглянувши обсяг доказів, наданих позивачем в обґрунтування власної правової позиції, в контексті вищезгаданих положень Закону та відповідних роз'яснень, наданих судами касаційної інстанції, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позову.
Судом встановлено, що додатком №1 до оголошення про проведення закупівлі через систему електронних закупівель «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі», код ДК 021:2015- 44620000-2 - радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі (твердопаливний котел типу «РЕТРА») було зазначено вимогу подання порівняльної таблиці відповідності запропонованого товару технічним вимогам замовника:
Назва параметраХарактеристика
Номінальна теплопродуктивність, кВт ± 10%, не менше250
Температура води,°С: - на виході з котла, не більше - на вході в котел, не менше90
55
Розміри котла, мм: - довжина (глибина), не більше2440
- ширина, не більше1310
- висота, не більше1990
Площа теплообмінника, м2, не менше21,5
Об'єм камери згоряння, м3, не менше0,92
Розрахункова витрата палива, кг/год, - дрова ( Q=12300 ±1500 кДж/кг) - антрацит ( Q=27000 ±4000 кДж/кг)39 85
Коефіцієнт корисної дії, % - дрова ( Q=12300 ±1500 кДж/кг) - антрацит ( Q=27200 ±4080 кДж/кг)84
80
Робочий тиск води, МПа: - мінімальний - максимальний (можливе до 0,6МПа - окреме замовлення)0,15
0,25
Розрідження за котлом, Па, не менше60
Температура продуктів згоряння,°С140-160
Вимоги до димової труби: Висота, м, не більше Діаметр, мм, не більше15
350
Маса котла без води, кг, не більше2100
Товщина стінки теплообмінника, мм6
Крім того, у вказаному додатку зазначено, що інформація про відповідність запропонованого предмету закупівлі технічним вимогам тендерної документації повинна бути підтверджена:
1. Порівняльною таблицею відповідності запропонованого товару технічним вимогам Замовника (обов'язково зазначається виробник, модель та фото товару для можливості перевірки запропонованого товару технічним вимогам Замовника; у разі відсутності зазначених вимог пропозиція вважається такою, що не відповідає вимогам та відхиляється);
2. Сертифікатом відповідності чи сертифікатом якості, який підтверджує якість та відповідність продукції, чинний на момент подання пропозиції.
Позивач, звертаючись із своєю пропозицією, у зазначенні технічних характеристик твердопаливного котла ARS 250 ВМ подав інформацію такого змісту:
Назва параметраХарактеристики запропоновані ЗамовникомХарактеристики твердопаливного котла ARS 250 ВМ
Номінальна теплопродуктивність, кВт ± 10%. не менше250250
Температура води,°С: - на виході з котла, не більше - на вході в котел, не менше9090
5555
Розміри котла, мм: - довжина (глибина), не більше24402440
- ширина, не більше13101310
- висота, не більше19901990
Площа теплообмінника, м2, не менше21,521,5
Об'єм камери згоряння, м3, не менше0,920,92
Розрахункова витрата палива, кг/год, - дрова ( Q=12300 ±] 500 кДж/кг) - антрацит ( Q=27000 ±4000 кДж/кг)39 8539 85
Коефіцієнт корисної дії, % - дрова ( Q=12300 ±1500 кДж/кг) - антрацит ( Q=27200 ±4080 кДж/кг)8484
8080
Робочий тиск води, МПа: - мінімальний - максимальний (можливе до 0,6МПа - окреме замовлення)0,150,15
0,250,25
Розрідження за котлом, Па, не менше6060
Температура продуктів згоряння.°С140-160140-160
Вимоги до димової труби: Висота, м, не більше Діаметр, мм. не більше1515
350350
Маса котла без води, кг, не більше21002100
Товщина стінки теплообмінника, мм66
У п. 2 керівництва по експлуатації 30111.022-КЕ «Котел опалювальний BRS/ARS 250 BM (BRS/ARS 250 LM), зазначені технічні характеристики габаритних розмірів (по ширині, висоті та довжині) запропонованого позивачем котла:
Габаритні розміри (без мех. подачі), мм, не більше
довжина2090
ширина1070
висота1980
Тобто, позивачем при зверненні із своєю пропозицією при зазначенні габаритних розмірів котла у технічних характеристиках та у керівництві по експлуатації зазначена різна інформація :
Габаритні розміри (без мех. подачі), мм, не більше Інформація вказана позивачем при зверненні з пропозицієюІнформація у керівництві по експлуатації котла
довжина24402090
ширина13101070
висота19901980
Як вбачається зі змісту протоколу від 17.06.2020 відповідачем було відхилено пропозицію учасника ТОВ «ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання» у зв'язку з розбіжністю даних, вказаних у паспорті котла та порівняльній таблиці відповідності запропонованого товару технічним вимогам замовника. Розбіжність даних підтверджується матеріалами справи. Будь-яка інформація, яка б могла принизити ділову репутацію позивача у вказаному протоколі відсутня.
Згідно з визначеннями, які містить ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»:
Електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України" Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.
Веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель (далі - веб-портал Уповноваженого органу) - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та є частиною електронної системи закупівель. Веб-портал Уповноваженого органу є онлайн-сервісом, що забезпечує створення, зберігання, оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Забезпечення функціонування веб-порталу Уповноваженого органу здійснюється, у тому числі, за рахунок надання авторизованим електронним майданчикам платного доступу до нього.
В свою чергу, ProZorro - офіційний портал оприлюднення інформації про публічні закупівлі України, є відкритим ресурсом, який пропонує доступ до всієї інформації з центральної бази даних про електронні тендерні торги, що були оголошені з 31 липня 2016 року. Контроль за функціонуванням системи покладено на ДП "Прозорро", яке володіє виключними майновими правами інтелектуальної власності на об'єкти авторського права та об'єкти права інтелектуальної власності.
В систему електронних закупівель входять веб портал (Центральна база даних) уповноваженого органу Prozorro, та комерційні авторизовані електронні майданчики. Ця система забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, та обмін інформацією, функціонування та документообіг між всіма ланками системи.
Наказом ДП «Прозорро» № 10 від 10.03.2019 затверджено Інструкцію про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі - Інструкція).
Згідно з п. 1 Інструкції Розділу І, ця Інструкція визначає порядок використання електронної системи закупівель (далі - ЕСЗ) під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору, або оприлюднення звіту про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без її використання.
Пунктом 4 Розділу І Інструкції передбачено, що доступ користувачів до інформації про закупівлі, а також надання можливості замовнику, державним (зокрема казенним) та комунальним підприємствам, їх дочірнім підприємствам, об'єднанням підприємств, а також господарським товариствам, в яких державна або комунальна частка у статутному капіталі становить 50 і більше відсотків, проведення закупівель і учасникам брати участь у закупівлях здійснюється відповідно до Порядку функціонування системи.
Згідно з вимогами п. 4, 5 розділу ІІ Інструкції, фізична/юридична особа на етапі періоду уточнень до кінця строку його завершення має можливість звернутися до замовника через ЕСЗ за роз'ясненням щодо інформації, розміщеної під час оголошення про закупівлю та щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення. Звернення щодо роз'яснення та/або вимога можуть бути подані в ЕСЗ як щодо всієї закупівлі так й щодо окремого лоту.
На етапі подання пропозицій до кінця строку його завершення учасники подають пропозиції в ЕСЗ шляхом заповнення електронної форми з окремими полями та завантаження інформації та документів у вигляді електронних документів через авторизовані/попередньо авторизовані електронні майданчики. Кожен учасник має можливість подати лише одну пропозицію, у тому числі до визначеної в оголошенні про закупівлю частини предмета закупівлі (лота). Пропозиції учасників, подані після закінчення строку їх подання, ЕСЗ не приймаються.
Таким чином, в розумінні вказаних вище положень Закону та Інструкції, Системи електронних закупівель не є засобом масової інформації, який здійснює відкрите та публічне поширення за допомогою спеціального технічного інструментарію різноманітних відомостей будь-яким особам, а її основною функцією є проведення електронних торгів. При цьому, доступ до Системи можливий виключно з підстав їх проведення, та після реєстрації учасників торгів, здійсненої в порядку та за правилами, вказаними в зазначеній електронній системі.
За таких обставин, відповідач у справі не має вільного доступу до вказаної системи, окрім як в межах проведення конкретної процедури закупівлі (спрощеної закупівлі), де він може бути зареєстрований як учасник процедури закупівлі (спрощеної закупівлі) та реалізувати передбачені Законом права, виключно як учасника процедури закупівлі.
Зазначене в свою чергу унеможливлює опублікування відповідачем листа (як на цьому наполягає позивач) в системі електронних закупівель поза межами процедури проведення будь-яких електронних торгів, які потенційно можуть проводитися в цій системі та в яких відповідач може бути зареєстрований як учасник (та відповідно матиме можливість опублікувати певну інформацію на сторінці проведення таких торгів, зокрема в розділі «Вимоги про усунення порушень»). Однак, такий спосіб оприлюднення інформації суперечить як вимогам Інструкції щодо порядку використання системи електронних закупівель, а також не може вважатися доцільним та адекватним з огляду на мету її розповсюдження.
Суд також враховує, що розповсюджена відповідачем інформація стосовно позивача мала місце в процесі проведення торгів в Системі електронних закупівель на сайті https://prozorro.gov.ua/ в мережі Інтернет щодо тендерної закупівлі20-05-18-002707-а.
За таких обставин не підлягають задоволенню судом вимоги позивача про зобов'язання відповідача спростувати викладену неправдиво інформацію про позивача в обраний позивачем спосіб, а саме, шляхом опублікування в системі електронних закупівель "Prozorro" листа про це не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням з даної справи законної сили; а таке спростування може бути здійснене як у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію (ст. 277 ЦК України, п. 25 постанови Пленуму Верхового Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).
Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 38 000,00 грн. суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з п. 4 ч. 2 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Згідно з частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Таким чином, для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння моральної шкоди позивачеві необхідно встановити наявність усієї сукупності зазначених ознак складу цивільного правопорушення (протиправність діяння, факт заподіяння шкоди (у даному випадку - саме моральної), причинний зв'язок між протиправним діянням і шкодою, вина заподіювача шкоди), тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що матеріали справи не містять та позивачем не надано жодного доказу на підтвердження завдання позивачу саме моральної шкоди при опублікуванні протоколу відповідачем, а також враховуючи, що вимога про спростування недостовірної інформації задоволенню не підлягає, похідна вимога про стягнення моральної шкоди також залишається без задоволення.
За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачем прав позивача та охоронюваних законом інтересів в аспекті ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України за викладених в позовній заяві обставин.
Судові витрати по сплаті судового збору та на правову допомогу відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення складено
27.08.2020
Суддя А. М. Кравчук