27.08.2020 року м.Дніпро Справа № 912/576/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Березкіна О.В. (доповідач),
суддів: Іванова О.Г., Дарміна М.О.
Секретар судового засідання Ревкова Г.О.
Представники сторін у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультима", м. Київ
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2020 року (суддя Бєлік В.Г.) у справі № 912/576/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультима", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВДЕ", м. Дніпро
про стягнення безпідставно одержаних коштів у розмірі 1 337 532, 92 грн.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ультима" звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВДЕ" із позовом про стягнення безпідставно одержаних коштів у розмірі 1 337 532,92 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2020 року закрито провадження у справі у зв'язку з відмовою від позову.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ультима" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати частково та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України, а не на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультима" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2020 року у справі № 912/576/20, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 27.08.2020 року о 9.00 годині.
В судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультима", м. Київ не з'явився , надавши клопотання в якому підтримав доводи апеляційної скарги, просив розглянути справу без участі його представника.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представника відповідача.
В судовому засіданні 27.08.2020 Центральним апеляційним господарським судом підписана вступна та резолютивна частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВДЕ" із позовом про стягнення безпідставно одержаних коштів у розмірі 1 337 532,92 грн., позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ультима" посилався на те, що зазначені кошти були отримані відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки між сторонами не існувало і не існує жодних договірних правовідносин та зобов'язань, а тому ці кошти повинні бути повернуті позивачу.
21.05.2020 року позивачем надано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами, яке обґрунтовано тим, що позивачем після подання позову було з'ясовано, що між сторонами існували договірні правовідносини, пов'язані з наданням ТОВ « Компанія ВДЕ» послуг ТОВ « Ультима», що виключає застосування до спірних правовідносин приписів ст. 1212 ЦК України і є підставою для закриття провадження у відповідності до п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.
Закриваючи провадження у справі у відповідності до п.4 ч.1 ст. 231 ГПК України, суд першої інстанції виходив з того, що закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), можливо, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Разом з цим, оскільки договірні відносини існували між сторонами до звернення позивача до суду, клопотання про закриття провадження у справі суд першої інстанції розцінив, як відмову від позову.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, виходячи з позовної заяви, предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача безпідставно одержаних коштів у розмірі 1 337 532,92 грн. , які були перераховані позивачем помилково, а відповідачем одержані без належних правових підстав.
Правовим обґрунтуванням своїх вимог позивач зазначив положення ст. 1212 ЦК України, оскільки між сторонами були відсутні договірні правовідносини та зобов'язання, які були б підставою для перерахування грошових коштів.
У подальшому, позивач у клопотанні про закриття провадження у справі пояснив, що між сторонами існували договірні відносини, пов'язані з наданням ТОВ "Компанія ВДЕ" послуг ТОВ "Ультима", за виконання яких ТОВ "Ультима" і здійснила перерахування грошових коштів, що є предметом розгляду даної справи.
Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Одночасно слід зазначити, що під предметом спору розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Так, господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Як встановлено судом, предметом позову у цій справі є заявлена вимога про стягнення з відповідача коштів у розмірі 1 337 532,92 грн.
Підставою для звернення позивача до господарського суду стала відмова відповідача повернути позивачу означену суму грошових коштів, яку він набув без достатніх правових підстав у відповідності до ст. 1212 ЦК України.
Отже, розгляд вимог позивача по суті мав би наслідком підтвердження або спростування права позивача на повернення грошових коштів в сумі 1 337 532,92 грн.
Разом з цим, лише одне посилання позивача на відсутність предмету спору у зв'язку із існуванням між сторонами договірних правовідносин, які стали підставою для перерахування грошових коштів, за відсутності доказів існування таких правовідносин та виконання відповідачем своїх зобов'язань з надання відповідних послуг, оплачених позивачем, не свідчить про відсутність предмету спору.
У зв'язку із викладеним, оскільки закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору можливе у разі, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань, тоді як позивач фактично змінив лише правову кваліфікацію спірних правовідносин, не надавши доказів відсутності між сторонами спору неврегульованих питань та припинення існування предмета спору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для закриття провадження за п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції без достатніх правових підстав закрив провадження на підставі п.4 ч.1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі відмовитися від позову на будь-якій стадії судового процесу.
Тобто, право відмови від позову належить виключно до процесуальних прав позивача, яке реалізується ним шляхом подання відповідної заяви або клопотання ( усного чи письмового), в той час як до повноважень суду належить вирішення питання щодо прийняття такої відмови.
Оскільки позивач не звертався до суду із відповідним клопотанням про відмову від позову, у суду першої інстанції не було відповідних законних підстав ототожнити клопотання позивача про закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору з відмовою від позову.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Колегія суддів зазначає, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2020 року суд першої інстанції відклав підготовче засідання на 09.06.2020 року з метою надання позивачу часу для надання доказів на підтвердження обставин щодо відсутності предмету спору у справі.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав відповідних доказів на підтвердження відсутності предмету спору, не спростував та/або не підтвердив наявності у нього права на отримання від відповідача зазначених коштів в сумі 1 337 532,92 грн. за достатніх правових підстав, а тому суд першої інстанції за відсутністю заяви позивача про відмову від позову, та відсутністю підстав для закриття провадження за відсутністю предмету спору, повинен був або залишити позов без розгляду у відповідності до п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України, або встановити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до статті 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки суд першої інстанції під час розгляду клопотання позивача про закриття провадження у справі неповно з'ясував обставини справи та порушив норми процесуального права, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультима" - задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2020 року (суддя Бєлік В.Г.) у справі № 912/576/20- скасувати, а справу направити на розгляд суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.08.2020року.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя М.О.Дармін
Суддя О.Г.Іванов