ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
27 серпня 2020 року Справа № 918/858/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Бучинська Г.Б.
при секретарі судового засідання Першко А.А.
розглянувши заяву представника Профспілкового підприємства санаторій «Горинь» ради федерації профспілок Рівненської області (Бурми О.В.) про постановлення додаткового судового рішення по справі №918/858/19 за апеляційною скаргою Профспілкового підприємства санаторію "Горинь" ради федерації профспілок Рівненської області на рішення Господарського суду Рівненської області від 24 березня 2020 року по справі №918/858/19 (суддя - І.О. Пашкевич)
за позовом Приватного підприємства "будівельна Компанія "Комфорт-Сервіс"
до Профспілкового підприємства санаторію "Горинь" ради федерації профспілок Рівненської області
про стягнення 434109 грн 20 коп.
за участю представників сторін:
від Позивача - не з'явився;
від Відповідача - не з'явився.
Приватне підприємство «Будівельна компанія Комфорт-сервіс» (надалі - Позивач) звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до Профспілкового підприємства санаторій «Горинь» ради федерації профспілок Рівненської області (надалі - Відповідач) про стягнення з Відповідача 275000 грн боргу за невиконання підпункту 4.1.1 пункту 4.1 Розділу 4 «Договору підряду» № 2604 від 26 квітня 2019 року та 159 109 грн 20 коп. боргу за виконані роботи по «Договору підряду» №2604 від 26 квітня 2019 року, а всього 434 109 грн 20 коп..
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 24 березня 2020 року позов було задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 434 109 грн 20 коп. заборгованості.
Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу (а.с. 175-179), в якій з підстав, висвітлених в ній, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 червня 2020 року апеляційну скаргу Відповідача на рішення Господарського суду Рівненської області від 24 березня 2020 року по справі №918/858/19 задоволено. Рішення Господарського суду Рівненської області від 24 березня 2020 року по справі №918/858/19 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 13 липня 2020 року від представника Відповідача (Бурми О.В.) надійшла заява, в якій він просив ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з Позивача на корить Відповідача судові витрати на правничу допомогу адвоката у загальній сумі 7450 грн.
Заява вмотивована тим, що у зв'язку із не сплатою на момент подання Відзиву вартості наданої правничої допомоги, відповідно повідомлено суд про те, що підтверджуючі документи будуть надані суду додатково. Окрім того, також як зазначає Відповідач, про подання додаткових доказів щодо надання правничої допомоги ним було зроблено заяву в судових дебатах у суді першої інстанції.
Також в даній заяві зазначено про те, що 30 березня 2020 року на адресу Господарського суду Рівненської області представником Відповідача були направлені наступні докази: копія договору про надання правничої допомоги від 5 лютого 2020 року, копію Додаткової угоди від 24 березня 2020 року до Договору про надання правничої допомоги від 5 лютого 2020 року з додатком, банківський документ про сплату вартості наданих послуг адвоката.
На переконання представника Відповідача (адвоката Бурми О.В.) Північно-західний апеляційний господарський суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат не вирішив питання про розмір відшкодування витрат Відповідача на професійну правничу допомогу надану в суді першої інстанції, підтверджуючі документи про що містяться в матеріалах справи та були подані ще Господарському суду Рівненської області.
Окрім того, представником Відповідача до вищевказаного клопотання було також долучено: договір про надання правничої допомоги від 5 лютого 2020 року; додаткову угоду до Договору про надання правничої допомоги від 24 березня 2020 року; розрахунок гонорару від 24 березня 2020 року, у тому числі вартості наданих послуг адвокатом Бурмою О.В. на виконання умов Договору про надання правничої допомоги, копія платіжного доручення №72 від 27 березня 2020 року на суму 7450 грн (а.с. 231-233).
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 серпня 2020 року було призначено до розгляд заяву представника Відповідача про стягнення судових витрат на правничу допомогу на 27 серпня 2020 року на 14:00 год..
В судове засідання від 27 серпня 2020 року представники Позивача та Відповідача не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи, та розглянувши заяву представника Відповідача про винесення додаткового рішення у справі №918/858/19, колегія суддів вважає її такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України: учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
В силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (а саме: - подання (заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи); зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
За положеннями частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з: судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України: витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Водночас, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
В силу дії статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
З матеріалів справи слідує, що представником Відповідача було подано до Господарського суду Рівненської області відзив, в котрому було зазначено про те, що Відповідач очікує понести судові витрати орієнтовано в розмірі 8000 грн на правничу допомогу адвоката, однак зважаючи на те, що вартість таких послуг на даний час не оплачена, то підтверджуючі документи будуть подану суду першої інстнації додатково (а.с. 80).
1 квітня 2020 року на адресу Господарського суду Рівненської області надійшло від представника Відповідача клопотання про долучення доказів до матеріалів справи щодо підтвердження судових витрат (а.с. 137). До даного клопотання представником Відповідача були долучені: копія договору про надання правничої допомоги від 5 лютого 2020 року, копію Додаткової угоди від 24 березня 2020 року до Договору про надання правничої допомоги від 5 лютого 2020 року з додатком, банківський документ про сплату вартості наданих послуг адвоката (а.с. 138-143).
З долученого до матеріалів справи конверта, а саме відбитку поштового штемпеля, та фіскального чеку (а.с. 142-143) вбачається, що представник Відповідача відправив дані документи для місцевого господарського суду 30 березня 2020 року, що свідчить про дотримання ним вимог частини 8 статті 129 ГПК України, а саме щодо поданння доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката протягом п'яти днів після заявлення представником Відповідача під час виступу в судових дебатах місцевого господарського суду від 24 березня 2020 року відповідної заяви про це (колегіює суддів було прослухано запис судового засідання від 24 березня 2020 року на котрому в судових дебатах представник Відповідача зазначив про те, що суду протягом п'яти днів будуть подані відповідні документи на підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу адвоката з орієнтованим розміром 8000 грн).
Апеляційним господарським судом за результатами розгляду апеляційної скарги, поданої Відповідачем, апеляційну скаргу Відповідача на рішення Господарського суду Рівненської області від 24 березня 2020 року по справі №918/858/19 було задоволено. Рішення Господарського суду Рівненської області від 24 березня 2020 року по справі №918/858/19 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Як вбачається із матеріалів справи 5 лютого 2020 року між Бурмою Олексієм Віталійовичем (адвокат) та Відповідачем (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 231).
Сторонами погоджено предмет договору: надання правничої допомоги у всіх справах, що пов'язані із захистом, відновленням порушених прав.
Виплату гонорару в розмірі 7450 грн погоджено в Додатку № 1 до Договору про надання правничої допомоги б/н від 24 березня 2020 року (а.с. 232).
Відповідно до Розрахунку гонорару вбачається вид та вартість наданих адвокатом Бурмою О.В. адвокатських послуг та кількість годин витраченого на них часу.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з наведеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (дана правова позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).
Колегія суддів враховує , що адвокат Бурма О.В. знайомився з матеріалами справи, збирав та надавала суду докази, готував відзив на позовну заяву, здійснював підготовку та приймав безпосередню участь у судових засіданнях.
Отже колегія суддів приходить до висновку, що із досліджених та поданих до матеріалів справи доказів вбачається, що в рамках даної справи адвокат Бурма О.В. надавав правову допомогу Відповідачу.
Визначені сторонами послуги пов'язані з предметом судового розгляду, включають визначення правової позиції по справі, складення процесуальних документів, участь у судових засіданнях (а.с. 232 на звороті).
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги .
Отже, достатньо підставою для визначення суми гонорару є його фіксований розмір та умови виплати у договорі про надання правової допомоги.
Окрім того, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачає такої обов'язкової умови сплати гонорару як складення сторонами акту виконаних робіт.
Відтак, колегія суду вважає достатніми доказами надання правничої допомоги надані договір та Розрахунок гонорару.
Об'єднана Палата Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року зробила наступний правовий висновок, що: «витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено».
Таким чином, достатньо підставою для покладення на іншу сторону витрат на правничу допомогу є доведений факт їх обсягу та реального виконання, навіть за відсутності відомостей про перерахування коштів на користь адвоката.
Згідно із частиною 5 статтею 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 6 статті 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Приймаючи дане додаткове судове рішення суд апеляційної інстанції враховує і факт відсутності будь-яких заперечень Позивача з приводу заяви Відповідача.
Частиною 4 статті 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що судове рішення винесено апеляційним господарським судом на користь Відповідача, відповідно до вищезазначеної норми діючого законодавства України судові витрати судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інтснації підлягають покладенню на Позивача.
З огляду на усе вищеописане у даній судовій постанові, беручи до уваги доведення адвокатом Бурмою О.В. обставин надання професійної правничої допомоги в сумі 7450 грн, погодження суми гонорару, оскільки сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи, враховуючи що Позивачем в порядку, визначеному пунктом 5 статті 126 ГПК України не доведено можливість їх зменшення, зважаючи на факт відмови в задоволенні позовних вимог Позивача та задоволення апеляційної скарги Відповідача, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність покладення зазначених витрат на Позивача.
Керуючись стяттми 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву представника Профспілкового підприємства санаторій «Горинь» ради федерації профспілок Рівненської області (Бурми О.В.) про постановлення додаткового судового рішення по справі №918/858/19 щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції задоволити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Будівельна Компанія "Комфорт-Сервіс" (33003, вул. Гагаріна, 39, м. Рівне, код ЄДРПОУ 38822203) на користь Профспілкового підприємства санаторію "Горинь" ради федерації профспілок Рівненської області (34560, смт. Степань, майдан Незалежності, буд.11, код ЄДРПОУ 22582184) 7450 грн судових витрат у вигляді відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстнації.
3. Господарському суду Рівненської області видати відповідний наказ.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
6. Справу № 918/858/19 повернути Господарському суду Рівненської області.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.