вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" серпня 2020 р. м.Київ Справа№ 910/1532/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Тищенко О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 27.04.2020
у справі №910/1532/20 (суддя Спичак О.М.)
За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"
до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Деріс Груп"
про стягнення 7 024, 72 грн.
Короткий зміст позовних вимог
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (далі - відповідач) про стягнення 7 000, 00 грн. та 24, 72 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані обставинами неналежного виконання відповідачем свого обов'язку із сплати суми страхової гарантії за договором страхування тендерної пропозиції №1068129 від 18.09.2019, та наявністю обумовлених законом підстав для здійснення такої виплати внаслідок настання страхового випадку (ризику).
Короткий зміст заперечень проти позову
Відповідач в обгрунтування заперечень на позов посилався на те, що наведені позивачем у позовній заяві обставини, а саме підстави для відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Деріс Груп", не є страховим ризиком у відповідності до страхової гарантії (забезпечення тендерної пропозиції), виданої Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс", а отже, у останнього не виникло обов'язку сплати суми забезпечення позивачу.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його постановлення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі №910/1532/20 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог мотивовано тим, що позивачем не було доведено суду виникнення обставин, які є страховим ризиком згідно договору №1068129 від 18.09.2019 та страхової гарантії сертифікату №1068129 від 18.09.2019, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для стягнення суми страхового відшкодування з відповідача. Також, за відсутності обумовлених законом підстав стягнення 7000,00 грн., суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення 24, 72 грн. 3% річних.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач (Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція") звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі №910/1532/20 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" в повному обсязі. Судові витрати по справі покласти на відповідача у справі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, порушено норми матеріального права та неправильно застосовані норми процесуального права, рішення суду першої інстанції було ухвалено при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Зокрема, скаржник посилався на те, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував, що:
- обов'язок переможця торгів надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених не лише пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої, а і частиною 2 цієї статті, прямо встановлений абз. 1 ч. 3 ст. 17 Закону «Про публічні закупівлі», який підлягав застосуванню судом першої інстанції при розгляді даної справи, а незастосування абз. 1 ч. 3 ст. 17 наведеного Закону призвело до неправильного застосування судом норм матеріального права;
- відповідно до умов Страхової гарантії та договору страхування, ненадання переможцем закупівлі - ТОВ «Деріс Груп» у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 наведеного Закону від 25.12.2015 із змінами, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, тобто ст. 17 в цілому, в тому числі і частиною 2 цієї статті, а саме: чинної на дату подання замовнику довідки податкової інспекції про наявність/відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів (сканована копія оригіналу довідки або довідка в електронному вигляді з накладанням електронного цифрового підпису посадових осіб органу,що видав дану довідку), є страховим ризиком;
- внаслідок настання передбаченого страховою гарантією та договором страхування страхового ризику, у відповідача виник обов'язок по виплаті страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності за страховим ризиком в сумі 7 000,00 грн., а також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов'язання з виплати вказаної суми, виникло зобов'язання по сплаті і 3% річних в сумі 24,72 грн.
Короткий зміст заперечень проти доводів апеляційної скарги
01.07.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, з доказами його надсилання позивачу та третій особі, і який судом апеляційної інстанції прийнято до розгляду згідно з приписами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач наголошував на тому, що у спірних правовідносинах страховим ризиком визначено саме ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини 3 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 цього Закону. Жодні посилання у даному випадку у страховій гарантії на умови тендерної документації щодо кваліфікаційних критеріїв до учасників та вимог, встановлених ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» - відсутні. У даному випадку, норма ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» є імперативною, а її застосування не залежить та не може доповнюватись умовами тендерної документації. В свою чергу, ненадання третьою особою чинної на дату подання замовнику довідки податкової інспекції про наявність/відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів - не є страховим випадком у розумінні умов укладеного договору та страхової гарантії сертифікату № 1068129 від 18.09.2019.
Короткий зміст заперечень на відзив
16.07.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на відзив (надіслані засобами поштового зв'язку 13.07.2020), з доказами його надсилання відповідачу та третій особі, і які судом апеляційної інстанції прийнято до розгляду. У вказаних запереченнях позивач посилався зокрема на те, що 5-денний строк, встановлений абзацем другим частини третьої ст. 17 Закону «Про публічні закупівлі», розповсюджується на надання переможцем торгів всіх документів, визначених замовником на підтвердження відсутності підстав, передбачених ст. 17 Закону в цілому, в т.ч. і ч. 2 цієї статті, зокрема визначеної позивачем (замовником), чинної на дату подання довідки податкової інспекції про наявність/відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів (сканована копія оригіналу довідки або довідка в електронному вигляді з накладанням електронного цифрового підпису посадових осіб органу,що видав дану довідку). Таким чином, на думку позивача, у спірних правовідносинах страховим ризиком визначено саме ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частині третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» -VII від 25.12.2015 із змінами, внесеними Законом України № 1078 -VII від 12.06.2016 документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 цього Закону. Отже, ненадання третьою особою чинної на дату подання довідки податкової інспекції про наявність/відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів у розумінні вищевказаної страхової гарантії та договору страхування - є страховим ризиком та страховим випадком, з настанням якого у відповідача виникло безумовне зобов'язання здійснити виплату страхового відшкодування позивачу.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2020, апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач) Станік С.Р., судді Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.
У зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. з 11.06.2020 по 12.06.2020 та з 15.06.2020 по 16.06.2020 у відпустці, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, вирішити питання про прийняття чи повернення апеляційної скарги у визначеному складі суду було неможливо.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи №910/1532/20.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 15.06.2020 для розгляду справи №910/1532/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" сформовано колегію суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 поновлено Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі №910/1532/20, розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на рішення ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, зупинено дію оскаржуваного рішення.
Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 отримана позивачем згідно рекомендованого поштового повідомлення про вручення - 010327388367 та 7150305249138 (в особі відокремленого підрозділу), відповідачем - згідно рекомендованого поштового повідомлення про вручення 0303800580709, а третьою особою - згідно рекомендованого поштового повідомлення про вручення 0406001427780.
Приписами ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
В свою чергу, на момент проголошення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020, відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент проголошення вказаної ухвали), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
В подальшому, Законом України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:
"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Закон України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" набрав чинності 17.07.2020.
Отже, з урахуванням пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності з 17.07.2020, строк на подання учасниками справи додаткових заяв та клопотань, - сплив.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Деріс Груп" будь-яких пояснень по суті спору - не надходило.
У зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справи підлягає здійсненню у розумний строк з огляду на ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11, пункту 4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" було розміщено на сайті публічних закупівель оголошення про проведення публічної закупівлі №UA-2019-08-30-001180-a на закупівлю ДК 021:2015 - 42510000-4 теплообмінники, кондиціонери повітря, холодильне обладнання та фільтрувальні пристрої (фільтри).
Згідно протоколу розгляду тендерних пропозицій, участь у проведенні процедури закупівлі приймали: Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛПРОМСЕРВІС", Товариство з обмеженою відповідальністю "Деріс Груп", Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕЛТОН".
18.09.2019 між Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деріс Груп" (страхувальник) було укладено договір страхування забезпечення тендерної пропозиції №1068129.
Відповідно до п.1.1 договору №1068129 від 18.09.2019, його предметом є добровільне страхування відповідальності страхувальника на підставі ліцензії серії АВ №584141 від 10.05.2011 Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг та Правил добровільного страхування відповідальності перед третіми особами (крім відповідальності власників наземного, повітряного, водного транспорту і відповідальності перевізника) №1404/2 від 03.01.2007.
Предметом страхування за цим договором виступають такі, що не суперечать чинному законодавству України, майнові інтереси страхувальника, пов'язані з відшкодуванням ним вигодонабувачу у порядку, що передбачений чинним законодавством суми забезпечення тендерної пропозиції за відповідним тендером (торгами) на закупівлю за державні кошти товарів, робіт, послуг, що проводиться вигодонабувачем у відповідності до вимог чинного законодавства України, в разі невиконання страхувальником своїх зобов'язань згідно цього тендеру.
Пунктом 1.3 договору №1068129 від 18.09.2019 передбачено, що поширення страхового захисту майнових інтересів страхувальника на кожний конкретний тендер в якості забезпечення тендерної пропозиції страхувальника проводиться шляхом підписання сторонами відповідної страхової гарантії.
Згідно п.1.5 договору №1068129 від 18.09.2019,страховий випадок за цим договором - це виникнення зобов'язання страховика здійснити виплату страхового відшкодування вигодонабувачу в разі настання страхових ризиків.
Відповідно до п.п. 1.5.3 п. 1.5 Договору №1068129 від 18.09.2019, страховим ризиком є ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частині 3 ст.17 Закону України №922-VIII "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 із змінами внесеними Законом України №1078-VIII від 12.06.2016, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст.17 цього Закону.
Вигодонабувачем за цим договором є Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (п.1.7 договору №1068129 від 18.09.2019).
В забезпечення тендерної пропозиції за закупівлею №UA-2019-08-30-001180-a, Товариством з обмеженою відповідальністю "Деріс Груп" було надано страхову гарантію сертифікат №1068130 від 18.09.2019 Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс".
Вказана страхова гарантія складена до договору страхування забезпечення тендерної пропозиції №1068129 від 18.09.2019, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деріс Груп".
Згідно змісту вказаної страхової гарантії, страховим ризиком є ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частині 3 ст.17 Закону України №922-VIII "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 із змінами внесеними Законом України №1078-VIII від 12.06.2016, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст.17 цього Закону.
Ліміт відповідальності страховика становить 7000 грн. Франшиза не застосовується.
Згідно змісту протоколу розгляду тендерних пропозицій, пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Деріс Груп" визнано такою, що відповідає кваліфікаційним критеріям та технічним вимогам тендерної документації.
31.10.2019 тендерним комітетом відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" було прийнято рішення про оголошення переможцем процедури закупівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "Деріс Груп" та повідомлено про намір укласти договір з вказаною особою.
Відповідно до витягу з протоколу від 07.11.2019 засідання тендерного комітету, з огляду на те, що всупереч вимогам п.5 розділу 3 тендерної документації переможцем (третя особа) не було подано чинної на дату подання замовнику довідки податкової інспекції про наявність/відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, а 06.11.2019 надано замовнику довідку, строк дії якої закінчився 01.11.2019, тендерну пропозицію третьої особи було відхилено.
15.11.2019 засобами поштового зв'язку Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" звернулось до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" з заявою-вимогою про виплату страхового відшкодування за страховою гарантією сертифікатом №1068130 від 18.09.2019.
02.12.2019 позивачем було отримано лист №5321/13 від 27.11.2018 Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс", в якому останнім повідомлено про відмову у виплаті страхового відшкодування з огляду на ненастання страхового ризику.
Позивач посилався на те, що відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування - є необгрунтованою, оскільки учасником процедури закупівлі всупереч вимогам п.5 розділу 3 тендерної документації не було подано чинної на дату подання замовнику довідки податкової інспекції про наявність/відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, а 06.11.2019 надано замовнику довідку, строк дії якої закінчився 01.11.2019. Тобто, третьою особою не надано документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі", для відхилення тендерної пропозиції, що згідно страхової гарантії сертифікату №1068130 від 18.09.2019 та договору страхування забезпечення тендерної пропозиції №1068129 від 18.09.2019, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деріс Груп", є страховим ризиком, а отже, підставою для виплати страхового відшкодування вигодонабувачу.
Позивач наголошував, що внаслідок неналежного виконання відповідачем свого обов'язку із сплати суми страхової гарантії за договором страхування тендерної пропозиції №1068129 від 18.09.2019, та наявністю обумовлених законом підстав для здійснення такої виплати внаслідок настання страхового випадку (ризику).
Заперечуючи проти задоволення позову відповідач вказував, що наведені позивачем у позовній заяві обставини, а саме підстави для відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Деріс Груп" - не є страховим ризиком у відповідності до страхової гарантії (забезпечення тендерної пропозиції), виданої Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс", а отже, у останнього не виникло обов'язку зі сплати страхового відшкодування, і відповідно, не допущено його прострочення.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи п вилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
За приписами ст.560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ст.563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.
Після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії (ст.564 Цивільного кодексу України).
Статтею 565 Цивільного кодексу Унормовано, що гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги. Якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Виходячи зі змісту ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ч.ч.1-3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України позивачем при зверненні до суду з вимогами про стягнення суми страхової гарантії повинно бути доведено суду, у першу чергу, обставини наявності відповідного обов'язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією).
Аналогічного висновку щодо предмету доказування при вирішенні спору про існування обов'язку гаранта платити за гарантією наведено у постанові Верховного Суду від 27.11.2019р. по справі №910/20306/17.
Згідно зі статтею 200 Господарського кодексу України, гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 563 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.
Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії (частина 1 статті 565 Цивільного кодексу України).
Тобто, при вирішенні спору про існування обов'язку гаранта платити за гарантією, в предмет доказування входить, у першу чергу, дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов'язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією).
Як підтверджується наявними матеріалами справи, між Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деріс Груп" (страхувальник) було укладено договір страхування забезпечення тендерної пропозиції №1068129 від 18.09.2019, відповідно до п.1.1 якого сторони визначили його предметом добровільне страхування відповідальності страхувальника перед третіми особами на підставі ліцензії серії АВ №584141 від 10.05.2011 Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг та Правил добровільного страхування відповідальності перед третіми особами (крім відповідальності власників наземного, повітряного, водного транспорту і відповідальності перевізника) №1404/2 від 03.01.2007.
Предметом страхування за цим договором виступають такі, що не суперечать чинному законодавству України, майнові інтереси страхувальника, пов'язані з відшкодуванням ним вигодонабувачу у порядку, що передбачений чинним законодавством суми забезпечення тендерної пропозиції за відповідним тендером (торгами) на закупівлю за державні кошти товарів, робіт, послуг, що проводиться вигодонабувачем у відповідності до вимог чинного законодавства України, в разі невиконання страхувальником своїх зобов'язань згідно цього тендеру.
Пунктом 1.3 договору №1068129 від 18.09.2019 сторони передбачили, що поширення страхового захисту майнових інтересів страхувальника на кожний конкретний тендер в якості забезпечення тендерної пропозиції страхувальника проводиться шляхом підписання сторонами відповідної страхової гарантії.
За умовами п.1.5 договору №1068129 від 18.09.2019,. страховий випадок за цим договором - це виникнення зобов'язання страховика здійснити виплату страхового відшкодування вигодонабувачу в разі настання страхових ризиків. Згідно п.1.5.3 договору №1068129 від 18.09.2019 страховим ризиком є ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частині 3 ст.17 Закону України №922-VIII "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 із змінами внесеними Законом України №1078-VIII від 12.06.2016, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст.17 цього Закону.
Вигодонабувачем за цим договором є Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (п.1.7 договору №1068129 від 18.09.2019).
В забезпечення тендерної пропозиції за закупівлею №UA-2019-08-30-001180-a, Товариством з обмеженою відповідальністю "Деріс Груп" було надано страхову гарантію сертифікат №1068130 від 18.09.2019 Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс". Вказана страхова гарантія складена до договору страхування забезпечення тендерної пропозиції №1068129 від 18.09.2019, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деріс Груп".
Згідно вказаної страхової гарантії, страховим ризиком є ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частині 3 ст.17 Закону України №922-VIII "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 із змінами внесеними Законом України №1078-VIII від 12.06.2016, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст.17 цього Закону.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що підставою для сплати відповідачем позивачу відшкодування за страховою гарантією №1068130 від 18.09.2019 є настання обумовленого договором страхового ризику, зокрема, ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частині 3 ст.17 Закону України №922-VIII "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 із змінами внесеними Законом України №1078-VIII від 12.06.2016, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст.17 цього Закону.
За приписами ч.1 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: 1) він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій посадовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі; 2) відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення; 3) службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення; 4) суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів); 5) фізична особа, яка є учасником, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; 6) службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; 7) тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов'язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника; 8) учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура; 9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"; 10) юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.
У частині 2 вказаної статті визначено, що замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Частино 3 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним (абзац 1). Переможець торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті (абзац).
Отже, з системного аналізу норм ч.ч.1-3 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що законодавцем визначено перелік підстав за наявності яких замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію (ч.1 ст.17) та умови, за яких замовник наділений правом на відхилення відповідної пропозиції.
Суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що у даному випадку в контексті спірних правовідносин сторін, норма ч.1 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" - є імперативною, а її застосування не залежить та не може доповнюватись умовами тендерної документації.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з обґрунтованими висновками суду першої інстанції про те, що визначення у п.5 розділу 3 тендерної документації обов'язку переможця торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, надати замовнику копії документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частини другої ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі", в тому числі чинну на дату подання замовнику довідку податкової інспекції про наявність/відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, не розширює та/або не змінює та/або не доповнює переліку документів, що визначений у ч.1 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі", строк подачі частини з яких визначено абзацом 2 ч.3 вказаної статті, а отже і не розширює та/або не змінює та/або не доповнює переліку страхових ризиків, що визначені умовами страхової гарантії, яка була видана відповідачем.
Крім того, враховуючи зміст спірних правовідносин учасників спору, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах страховим ризиком визначено саме ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частині 3 ст.17 Закону України №922-VIII "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 із змінами внесеними Законом України №1078-VIII від 12.06.2016, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст.17 цього Закону. Жодні посилання, у даному випадку, у страховій гарантії на умови тендерної документації щодо кваліфікаційних критеріїв до учасників та вимог встановлених ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" - відсутні.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ненадання третьою собою всупереч вимогам п.5 розділу 3 тендерної документації чинної на дату подання замовнику довідки податкової інспекції про наявність/відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, а 06.11.2019 надано замовнику довідку, строк дії якої закінчився 01.11.2019, - не є страховим випадком у розумінні договору №1068129 від 18.09.2019 та страхової гарантії сертифікату №1068129 від 18.09.2019.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивачем не було доведено в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними та допустимими доказами виникнення обставин, які є страховим ризиком згідно договору №1068129 від 18.09.2019 та страхової гарантії сертифікату №1068129 від 18.09.2019, у зв'язку з чим обумовлені як законом, так і укладеним договором підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування в розмірі 7 000,00 грн. - відсутні.
Також, оскільки у відповідача перед позивачем не виникло обов'язку зі сплати страхового відшкодування в розмірі 7 000,00 грн., і відповідно, не допущено його прострочення у заявлений позивачем період з 03.12.2019 по 14.01.2020, а тому обумовлені ст. 625 Цивільного кодексу України підстави для стягнення 3% річних у сумі 24,72 грн. - також відсутні.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" в частині стягнення 7 000, 00 грн. та 3% річних в сумі 24,72 грн. - не є законними та обґрунтованими, не були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, а тому задоволенню не підлягають.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог за їх недоведеністю та безпідставністю, про що ухвалено оскаржуване рішення.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції зазначає, що висновки суду ґрунтуються на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі №910/1532/20 за наведених скаржником доводів та мотивів апеляційної скарги.
Також, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 було зупинено дію оскаржуваного рішення згідно з ч. 5 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України, а за наслідками апеляційного розгляду справи судом винесено постанову, якою оскаржуване рішення залишається без змін, а тому дія оскаржуваного рішення підлягає поновленню.
Розподіл судових витрат
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі №910/1532/20 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі №910/1532/20 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція". .
4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі №910/1532/20.
5. Матеріали справи № 910/1532/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді Є.Ю. Шаптала
О.В. Тищенко