18.08.20
Справа № 635/7778/14-ц
Провадження № 2/639/1749/20
18 серпня 2020 року смт. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Назаренко О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Літінської Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
27.08.2014 року позивач Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 805\6\18\8-111 від 21.08.2008 року у розмірі 5 730 062,34 грн., а також стягнути з відповідачів солідарно на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 3654 гривень.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 21 серпня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого на день звернення до суду є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір невідновлювальної кредитної лінії №805/6/18/8-111. Згідно цього договору кредиту позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти окремими траншами в межах максимального ліміту заборгованості у сумі 645 000,00 (шістсот сорок п'ять тисяч) доларів США, зі сплатою 15 (п'ятнадцять) відсотків річних, з кінцевим терміном погашення основної заборгованості не пізніше 05 серпня 2018 року. Кредит був наданий на поточні потреби.
Відповідно п.п. 3.3.5.-3.3.7. кредитного договору третя особа взяла на себе зобов'язання забезпечувати своєчасне повернення кредиту, відсотків за його використання, а також сплату можливих штрафних санкцій.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту між позивачем, ОСОБА_1 та третьою особою, відповідно договору поруки №805/13/10.4.2/9-407 від 10.05.2009 року, згідно з п. 1.1. якого поручитель зобов'язався перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання третьою особою зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі, в строки та в порядку, передбачених договором кредиту.
Відповідно до п. 2.3.. договору кредиту нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно, в останній день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, за методом «факт360», де «факт» - це фактична кількість днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, а «360» - умовна кількість днів у році.
Відповідно до п.2.4.1. договору кредиту сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту на рахунок № НОМЕР_1 щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти. У разі якщо день сплати процентів припадає на неробочий день Кредитора, то днем сплати процентів вважається перший за нам робочий день кредитора.
Відповідно п. 3.3.14. договору кредиту третя особа взяла на себе зобов'язання протягом тридцяти календарних днів після вручення кредитором письмової вимоги, повернути в повному обсязі кредит та сплатити нараховані проценти з можливою неустойкою.
Згідно п. 3.1.1. договору поруки відповідач зобов'язаний протягом одного робочого дня від дати отримання повідомлення Позивача про невиконання кредитних зобов'язань забезпечених порукою, виконати відповідне зобов'язання.
Всі свої зобов'язання за договором кредиту кредитор виконав повністю та відповідно до умов, визначених Договором кредиту. Факт отримання грошових коштів Позичальником підтверджується заявами про видачу готівки № 1 та № 2 від 26 серпня 2008 року. .
Порушуючи виконання умов договору кредиту в односторонньому порядку, а саме: п.п. 1.1., 2.4., 3.3.5, 3.3.6., 3.3.7 Договору кредиту та всупереч ст. 629 ЦК України, відповідач припинив повертати основну суму кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом.
Станом на 12 серпня 2014 року загальна сума заборгованості ОСОБА_2 за договором кредиту № 805/6/18/8-111 від 21 серпня 2008 року складає 5 730 062.34 (п'ять мільйонів сімсот тридцять тисяч шістдесят дві) грн. 34 коп..
У зв'язку з невиконанням позичальником та третьою особою зобов'язань за договором кредиту, а відповідачем - договору поруки, які є правочином у письмовій формі, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості по кредиту, відсоткам та пені.
Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 17 грудня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №805\6\18\8-111 від 21.08.2008 року у розмірі 5730062,34 грн. (п'ять мільйонів сімсот тридцять тисяч шістдесят дві гривні 34 коп.)
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» суму судового збору у розмірі 3654 гривень (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні).
20 жовтня 2017 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , який діє на підставі договору №16/10/2017 про надання правової допомоги подав до суду заяву про перегляд вищезазначеного заочного рішення.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 грудня 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 грудня 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано. Справу призначено до розгляду.
02 листопада 2018 року від представника позивача ПАТ «Укрсоцбанк» Темнюкової М.І. надійшли заперечення проти заяви про перегляд заочного рішення, відповідно до яких вважаємо зазначено, що відповідач не скористався своїм правом на перегляд заочного рішення, згідно вимог ЦПК. Відповідач не надав жодного доказу, в підтвердження доводів заяви про перегляд заочного рішення у зв'язку із чим просимо відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду. 05 лютого 2019 року від представника позивача ПАТ «Укрсоцбанк» Темнюкової М.І. надійшли письмові пояснення, відповідно до яких просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк», загальну суму заборгованості за договором кредиту у сумі 5 730 062.34 (п'ять мільйонів сімсот тридцять тисяч шістдесят дві) гри. 34 коп., а також сплачений судовий збір у сумі 3654 грн. Посилається на те, що пунктом 2.1.1 Договору про внесення змін до Договору кредиту визначена дата остаточного повернення кредиту - 05.08.2018р. Тобто, умови Договору поруки свідчать про те, що договором встановлено строк припинення поруки, в розумінні ст. 251 Цивільного кодексу України, а саме - 05.08.2018 р. Зазначає, що поручитель дійшов помилкового висновку, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, це не відповідає дійсності, оскільки у п. 5.2. цього Договору поруки зазначено, що він діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань, тому що Договором поруки встановлено, що кінцевий термін погашення основної суми заборгованості за договором кредиту є 05.08 2018 р. Припинення правовідносин (зобов'язань) здійснюється у спосіб, визначений договором чи законом. Заявлені ОСОБА_1 вимоги не відповідають визначеним законом способам захисту судом цивільних прав та не передбачені договором поруки.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 квітня 2020 року заяву адвоката Гречківський Є.Л. в інтересах акціонерного товариства «Альфа-Банк» про залучення акціонерного товариства «Альфа-Банк» до участі у справі, як правонаступника АТ «Укрсоцбанк» по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства « Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Залучено «Альфа-Банк» (03150 м. Київ вул. Велика Васильківська 100) до участі у справі, як правонаступника АТ «Укрсоцбанк» по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства « Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В судове засідання учасники справи не з'явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача та представник відповідача подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.
Третя особа у судове засідання не з'явився, про день час та місце слухання справи повідомлений, причину неявки суду не повідомив.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
18 серпня 2020 року на підставі ч. ч.1,4 ст. 268 ЦПК України вступна і резолютивна частини рішення підписані судом без його проголошення за неявкою усіх учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Так, судовим розглядом встановлено, що 21 серпня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого на день звернення до суду є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір невідновлювальної кредитної лінії №805/6/18/8-111. Згідно цього договору кредиту позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти окремими траншами в межах максимального ліміту заборгованості у сумі 645 000,00 (шістсот сорок п'ять тисяч) доларів США, зі сплатою 15 (п'ятнадцять) відсотків річних, з кінцевим терміном погашення основної заборгованості не пізніше 05 серпня 2018 року. Кредит був наданий на поточні потреби.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту між позивачем, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10 грудня 2009 року укладено договір поруки №805/13/10.4.2/9-407, згідно з п. 1.1. якого поручитель зобов'язався перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання третьою особою зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі, в строки та в порядку, передбачених договором кредиту. Поручитель ознайомлена з умовами договору кредиту, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його положень не має.
Разом з тим, після укладання договір поруки №805/13/10.4.2/9-407 від 10.12.2009 року, було укладено декілька додаткових угод, а саме: додаткова угода №11 від 10.12.2009 року до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №805/6/18/8-111 від 21.08.2008 року; додатково угода №12 від 05.11.2010 року до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №805/6/18/8-111 від 21.08.2008 року; договір про внесення змін №13 від 22 .09.2011 року до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №805/6/18/8-111 від 21.08.2008 року; договір про внесення змін №14 від 22.02.2012 року до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №805/6/18/8-111 від 21.08.2008 року; договір про внесення змін №15 від 27.02.2012 року до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №805/6/18/8-111 від 21.08.2008 року; договір про внесення змін №16 від 29.02.2012 року до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №805/6/18/8-111 від 21.08.2008 року; договір про внесення змін №17 від 20.04.2012 року до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №805/6/18/8-111 від 21.08.2008 року; договір про внесення змін №18 від 17.05.2012 року до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №805/6/18/8-111 від 21.08.2008 року; договір про внесення змін №19 від 10.07.2012 року до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №805/6/18/8-111 від 21.08.2008 року; договір про внесення змін № від 24.07.2012 року до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №805/6/18/8-111 від 21.08.2008 року; договір про внесення змін №19 від 10.07.2012 року до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №805/6/18/8-111 від 21.08.2008 року; договір про внесення змін №21 від 16.10.2012 року до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №805/6/18/8-111 від 21.08.2008 року; договір про внесення змін №23 від 13.06.2013 року до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №805/6/18/8-111 від 21.08.2008 року.
З наданих суду копій зазначених додаткових угод та договорів про внесення змін до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №805/6/18/8-111 від 21.08.2008 року вбачається, відповідач ОСОБА_1 не давала згоду на внесення змін до кредитного договору, жодна з цих додаткових угод та договорів про внесення змін відповідачем не підписана.
Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (частина перша статті 653 ЦК України).
За змістом частини першої статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.
Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього.
Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом; установлення нових умов порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.
У зобов'язаннях, у яких беруть участь поручителі, зміни умов основного зобов'язання навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або без відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав для покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.
Таким чином, з огляду на положення частини першої статті 559 ЦК України необхідно дійти висновку про те, що внесення змін додатковою угодою до кредитного договору без згоди поручителя на такі зміни призводить до збільшення обсягу відповідальності останнього.
Суд, установивши, що додатковою угодою до кредитного договору, укладеною без згоди поручителя, змінено зобов'язання, забезпечене порукою, що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя, та що остання не давала згоди на таку зміну забезпеченого порукою зобов'язання, застосовує норми частини першої статті 559 ЦК України та дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання поруки припиненою.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного суду України у справі №6-1161цс15, постанова від 21 жовтня 2015 року, де визначене наступне:
«Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які зумовили збільшення обсягу відповідальності останнього.
Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом; установлення нових умов порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобов'язання про дострокове повернення кредиту та плати за користування ним; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.
Унесення додатковою угодою змін до кредитного договору в частині збільшення розміру процентної ставки без згоди поручителя на такі зміни призводить до збільшення обсягу відповідальності останнього і зумовлює припинення поруки.»
Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач - як на підставу у відмові в їх задоволенні, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази як кожен окремо так і в їх сукупності, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 13, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
у задоволенні позову Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості, що не проголошуються:
позивач - Акціонерне товариство «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ:23494714, місцезнаходження 03150 м. Київ вул. Велика Васильківська 100;
представник позивача - адвокат Гречківський Євгеній Леонідович, м. Київ, Рильський пров, б. 4 поверх 6;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ;
третя особа - ОСОБА_2 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 27 серпня 2020 року.
Суддя О.В.Назаренко