Справа № 189/736/20
3/189/381/20
27.08.2020 року смт. Покровське Дніпропетровської області
Суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Чорна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли з Покровського відділення поліції Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Відповідно до протоколу серії АПР18 № 313709 від 09.06.2020 року, 31.05.2020 року, о 20 годині 40 хвилин, гр. ОСОБА_1 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , в ході словесної сварки з гр. ОСОБА_2 , вживав нецензурну лайку відносно останнього, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 з'явився, пояснив суду, що 31.05.2020 року в нього, з особистих причин, виник конфлікт з гр. ОСОБА_2 внаслідок якого він виражався нецензурною лайкою на його адресу.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали, суд приходить до висновку про закриття провадження з наступних підстав.
Положеннями ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; а також з'ясувати інші підстави для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 173 КУпАП відповідальність особи наступає за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Судом встановлено, що між гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 виникла конфліктна ситуація, яка відбувалась на узбіччі однієї з вулиць в с. Катеринівка. В матеріалах справи відсутні докази, того що був порушений громадський порядок та спокій громадян, а також відсутні належні та допустимі докази того, що дана конфліктна ситуація мала місце саме в громадському місці.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25). який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Турції).
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За таких обставин, слід вважати, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відсутні, а вчинені ним дії не містять складу адміністративного правопорушення, оскільки відсутня об'єктивна та суб'єктивна сторона правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 9,62 Конституції України, ст. ст. 7, 9, 38, 247, 283-285 Кодексу про адміністративні правопорушення України,-
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.В. Чорна