Справа № 826/21507/15
26 серпня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Костюк Л.О та суддів Бужак Н.П., Кобаля М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Повного товариства «Ломбард «УМКВ і Компанія» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 січня 2019 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Крім того, відповідачем було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Згідно із ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків визначених частиною 2 ст. 299 цього Кодексу.
Разом з цим, частиною 2 ст. 299 КАС України встановлено імперативну норму, яка визначає, що незалежно від поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи 08 січня 2019 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення в порядку письмового провадження.
Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві подала до суду першої інстанції 13 серпня 2020 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
При цьому, вказаною особою заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 січня 2019.
Так, апелянт зазначає, що первинна апеляційна скарга була подана в строк, проте апелянт був позбавлений можливості сплатити судовий збір.
Враховуючи викладене, Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві просить суд визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на апеляційне оскарження Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 січня 2019 року.
Розглянувши вказане клопотання колегія суддів зазначає наступне.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Таким чином, зазначені Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 січня 2019 року, а саме: відсутність коштів для сплати судового збору, колегія суддів вважає безпідставними, адже налагоджена не належним чином внутрішня організаційна діяльність органу державної влади не може вважатися об'єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.
Так, у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 804/2845/15 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду зазначив, що норма абз. 3 ч. 4 ст. 189 КАС України (яка за своїм змістом є аналогічною положенням ч. 2 ст. 299 КАС України) направлена на забезпечення юридичної передбачуваності судових рішень та стабільності поведінки суб'єктів владних повноважень під час виконання своїх повноважень стосовно подання апеляційної скарги на судові рішення.
Крім того, суд касаційної інстанції у згаданому рішенні зазначив, що вищезазначена норма статті є імперативною і не встановлює будь-яких винятків щодо можливості поновлення строку на апеляційне оскарження після спливу річного строку з дати оголошення рішення суду для суб'єкта владних повноважень.
Також, Верховний Суд у постанові від 05.07.2018 року у справі № 490/11395/15-а звернув увагу на те, що встановлений абз. 3 ч. 4 ст. 189 КАС України строк є присічним та поновленню не підлягає.
При цьому, колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Колегія суддів, також, враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Розглянувши клопотання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 січня 2019 року, перевіривши його обґрунтованість, дослідивши матеріали апеляційної скарги в частині, що стосується порушеного питання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 299 КАС України, незалежно від поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 299, 328, 329 КАС України, -
У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 січня 2019 року - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Повного товариства «Ломбард «УМКВ і Компанія» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Л.О. Костюк
Судді: Н.П.Бужак,
М.І.Кобаль