Справа № 320/1721/19
про залишення апеляційної скарги без руху
25 серпня 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Федотов І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через невідповідність її вимогам частині 5 ст. 296 КАС України а саме, до апеляційної скарги не додано належним чином оформленого документу, який свідчить про сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв'язку з невиконанням вимог вищевказаної ухвали суду від 22.01.2020.
03 серпня 2020 року Головне управління Державної податкової служби у Київській області повторно звернулось з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року.
Проте, вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, ч.3 ст.298 КАС України, так як подана після закінчення тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року.
Разом з цим, апелянт звертається з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що порядок подання апеляційної скарги було порушено скаржником з об'єктивних причин, оскільки несплата судового збору при поданні апеляційної скарги вперше була обумовлена відсутністю таких коштів, у зв'язку з прийняттям тимчасового кошторису. При цьому, останній здійснив фактичні дії по оскарженню у строк, подавши повторну апеляційну скаргу.
Крім того, у своєму клопотанні апелянт посилається на проблему кадрового забезпечення ГУ ДПС у Київській області, та звертає увагу, що в період з 12.03.2020 року на території України діяв карантин відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19».
Згідно з приписами ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Київського окружного адміністративного суду постановлено 10 грудня 2019 року.
Проте, апеляційна скарга подана вдруге 03 серпня 2020 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку для подачі апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
При цьому поновлення строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Суд звертає увагу, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Враховуючи чітко визначенні строки подання апеляційної скарги та дату винесення рішення суду першої інстанції, сторони повинні мати впевненість у гарантованому його виконанні та неможливість порушення такого права шляхом подання апеляційної скарги у будь-який час.
Аналіз рішень Верховного Суду у справах №№ 804/2863/16, 8226/2220/16, 507/1436/16-а, 823/440/16 та ін. дає підстави для висновку, що скаржник має надати суду достовірні та переконливі докази, що підтвердять існування об'єктивно існуючих та непереборних обставин, які унеможливили звернення суду протягом встановленого законом строку (здійснення активних регулярних заходів щодо сплати судового збору чи щодо намагання отримання отримати відповідне фінансування, результати цих заходів тощо).
Проблема забезпечення кадрами ГУ ДПС у Київській області на яку апелянт посилається як на обтяжуючу обставину, що перешкоджає вчасному оскарженню рішення суду не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень.
Посилання апелянта на карантинні заходи, які були встановлені на території України, суд вважає недоречними, оскільки такі були запроваджені з 12.03.2020 року, вже після того як строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі сплив.
Крім того, судом враховано позицію Верховного Суду про те, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень.
Враховуючи викладене, суд вважає наведені апелянтом причини пропуску строку подання апеляційної скарги неповажними.
Крім того, апелянтом не вказані причини, які б підтверджували неможливість останнього звернутись з апеляційною скаргою невідкладно після її повернення згідно ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020.
Відтак, суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому відповідно до ст.ст.169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням необхідного строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року - залишити без руху.
Встановити Головному управлінню Державної податкової служби у у Київській області строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя: Федотов І.В.