Справа № 640/15943/19 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.
26 серпня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.
за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.
представник позивача: не з'явився;
відповідача: Козловської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 1 744 521,31 грн,
Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 податковий борг по військовому збору у розмірі 97 076,16 грн та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 647 445,15 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 1 744 521,31 грн.
Наявна податкова заборгованість з податку на доходи фізичних осіб виникла на підставі донарахованих контролюючим органом сум податкового зобов'язання, згідно прийнятого податкового повідомлення-рішення від 04 жовтня 2016 року № 0000731306, а також нарахованої пені за несвоєчасну сплату. Податковий борг по військовому збору виник на підставі донарахованих контролюючим органом сум податкового зобов'язання, згідно прийнятого податкового повідомлення-рішення від 04 жовтня 2016 року № 0000741306. Оскільки, заборгованість добровільно відповідачем не погашена, позивач просить стягнути її в судовому порядку.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 р. позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг по військовому збору у розмірі 97 076,16 грн та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 647 445,15 грн.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки справу розглянуто за відсутності позивача, яка не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
В судовому засіданні апелянт підтримала вимоги апеляційної скарги та просила суд скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 р. у справі № 640/15943/19 відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 317 та ч. 1 ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також апелянт зазначила, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа № 640/18514/18, де оскаржується податкова вимога на суму 1 744 521,31 грн, яка є предметом стягнення у даній справі.
Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомив. Також позивач не скористався своїм правом та не подав у встановлений судом строк відзив на апеляційну скаргу.
У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві та є платником податків.
Станом на день розгляду даної адміністративної справи за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 1 744 521,31 грн.
Вказана сума податкового боргу виникла, у зв'язку з несплатою платником податків сум податкових зобов'язань відповідно до прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень та нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій.
Так, 23 вересня 2016 року ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 .
За результатами вказаної перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 23 вересня 2019 року № 2862/26-55-13-06-НОМЕР_1.
На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення:
- від 04 жовтня 2016 року № 0000731206 про донарахування податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1 293 587,62 грн;
- від 04 жовтня 2016 року № 0000741306 про грошове зобов'язання з податків та зборів, у тому честі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 97 076,16 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення були оскарженні відповідачем у судовому порядку.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2017 року у справі № 826/16188/16 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.10.2016 року №0000731306 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 065,75 грн. (за основним зобов'язанням на суму 852,6 грн., за штрафним (фінансовим) зобов'язанням на суму 213,15 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 03.10.2015 року № 0000741306 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір на загальну суму 137,02 грн. (за основним зобов'язанням 109,62 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 27,4 грн.).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду 22.03.2017 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 23.05.2018 року, апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві - задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2016 року скасовано. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Проте, вказані суми відповідачем у встановлені терміни не сплачені.
22.08.2018 року відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України контролюючим органом відповідачу було винесено податкову вимогу № 158469-17 на суму 1 744 521,31 грн та направлено відповідачу у визначений законом спосіб.
Однак визначені контролюючим органом штрафні санкції у встановлений термін відповідачем сплачені не були.
Враховуючи те, що відповідачем у встановленому законом порядку сума податкового боргу не сплачена, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що податкове зобов'язання відповідача є узгодженим, а тому оскільки воно сплачене відповідачем у встановлені строки не було, таке зобов'язання набуло статусу податкового боргу, який підлягає стягненню.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання не сплаченого платником податку на встановлений строк набуває статусу податкового боргу.
Згідно зі ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За приписами п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно з п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Пункт 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України визначає, що платник податку на доходи фізичних осіб зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання позивачем сформована вимога про сплату боргу форми "Ф" від 22 серпня 2018 року № 158469-17 на суму 1 744 521,31 грн.
Враховуючи, що узгоджене податкове зобов'язання не було сплачене відповідачем у встановлені строки, таке зобов'язання набуло статусу податкового боргу, який підлягає стягненню.
Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві надано суду розрахунок наявного податкового боргу відповідача станом на 04 грудня 2019 року.
Відповідно до вказаного розрахунку у відношенні ОСОБА_1 контролюючим органом прийнято:
- поновлено згідно рішення суду податкове повідомлення рішення № 0000731306 від 04 жовтня 2019 року щодо сплати у сумі - 1 293 587,62 грн, та нараховано недоїмку у сумі - 1 293 587,62 грн, пеню у сумі - 353 857,53 грн;
- поновлення згідно рішення суду податкове повідомлення-рішення № 0000741306 від 04 жовтня 2019 року щодо сплати у сумі - 97 076,16 грн, та нараховано недоїмку - 97 076,16 грн.
Загальна сума наявного у ОСОБА_1 податкового боргу становить 1 744 521,31 грн.
Окрім того, в підтвердження позовних вимог Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві надано витяги з інтегрованих карток платника податків по військовому збору та з податку на доходи з фізичних осіб, копію податкового повідомлення-рішення № 0000731306 від 04 жовтня 2019 року, копію податкового повідомлення-рішення № 0000741306 від 04 жовтня 2019 року, копію податкової вимоги від 22 серпня 2019 року № 158469-17, копію акту від 23 вересня 2019 року № 2862/26-55-13-06-НОМЕР_1, та докази на підтвердження направлення відповідачу податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.
Відомостей щодо оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги у судовому порядку матеріали справи не містять.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Положеннями п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що відповідачем не надано суду доказів сплати узгодженої суми податкової заборгованості у добровільному порядку або оскарження її, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги контролюючого органу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, відповідач вказує на те, що її не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, про що колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 171 КАС України було направлено запит до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Печерської районної у м. Києві державної адміністрації щодо повідомлення місця реєстрації ОСОБА_1 .
На вказаний запит 09.09.2019 року надійшла відповідь Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, з якого вбачається, що ОСОБА_1 з 17.05.2007 року по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за загальними правилами позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Отже, судом було направлено ухвали суду від 10.09.2019 року та 26.11.2019 року, повістки про виклик у судове засідання на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ), водночас, вказані поштові відправлення повернулися на адресу суду.
З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи опубліковано оголошення на офіційному веб-порталі суду 16.10.2019 року, 07 та 26.11.2019 року.
В судове засідання 10.12.2019 р. позивач не з'явилася, у зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що повістки про виклик були скеровані за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що на її думку позбавило її права бути присутньою в судовому засіданні та надати пояснення, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Судовою колегією встановлено, що суд першої інстанції не повідомив відповідача належним чином про час, дату та місце судового розгляду справи, оскільки вся поштова кореспонденція скеровувалася на адресу за якою відповідач не зареєстрована, що позбавило її права взяти участь у судовому засіданні та надати свої пояснення.
Зважаючи на те, судом першої інстанції було розглянуто справу за відсутності відповідача неповідомленого належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, беручи до уваги те, що відповідач обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що в силу п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на особливості проявів інших гарантій права на справедливий судовий розгляд під час перегляду справи в судах вищих інстанцій.
Так, ЄСПЛ зазначає: вимога справедливого судового розгляду передбачає, що національний суд вищої інстанції, який навів мотиви ухвалення свого рішення шляхом повторення в ньому мотивів суду нижчої інстанції або в інший спосіб, фактично повинен вирішувати найважливіші питання, які входять до його юрисдикції, а не просто схвалити без перевірки результати, досягнуті останнім. Ця вимога тим більш важлива, коли позивач не зміг надати своїх пояснень в усній формі в перебігу внутрішнього судового розгляду. Таким чином, обсяг мотивування судових рішень судів вищих інстанцій залежить від результатів апеляційного або касаційного перегляду та конкретних повноважень, які використовує суд вищої інстанції.
В судовому засіданні відповідачем надано додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких вона просить, зокрема, скасувати рішення суду першої інстанції та залишити позовну заяву Головного управління ДФС у м.Києві без розгляду. Відповідач зазначає, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа № 640/15943/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу. Вказаною вимогою її зобов'язано сплатити податкове зобов'язання в сумі 1 744 521,31 грн, яке в подальшому набуло статусу узгодженого та є предметом стягнення у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
В той же час, з наданих апелянтом матеріалів вбачається, що у справі № 640/18514/18 є інший предмет та підстави спору, оскільки оскаржується податкова вимога з підстав невірного, на думку позивача, розрахунку податкового зобов'язання, тоді як у справі № 640/15943/19 предметом спору є стягнення узгодженого податкового боргу.
Таким чином, пов'язаність спору у згаданих справах не свідчить про один і той же предмет спору, між тими ж самими сторонами та з тих же самих підстав, а відтак не може бути підставою для скасування рішення та залишення позовної заяви без розгляду.
В той же час, колегія суддів не приймає до уваги факт оскарження податкової вимоги у справі № 640/18514/18, оскільки податкова заборгованість відповідача підтверджена судовими рішеннями у справі 826/16188/16, які набрали законної сили.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини у справі та застосовано норми матеріального права, судова колегія вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 податковий борг по військовому збору у розмірі 97 076,16 грн та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 647 445,15 грн, в загальній сумі 1 744 521,31 грн.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 250, 257, 308, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг по військовому збору та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 744 521,31 (один мільйон сімсот сорок чотири тисячі п'ятсот двадцять одну) гривню 31 копійку.
Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина
Судді: Л.О.Костюк
М.І.Кобаль
Повний текст постанови виготовлено 26.08.2020 р.