26 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 183/204/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року в адміністративній справі №183/204/20 (головуючий суддя першої інстанції Озерянська С.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області, в якому з урахуванням уточнюючої заяви, просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у відмові провести перерахунок та виплатити йому пенсію з 01 січня 2018 року в повному її розмірі (з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії), визначеному станом на 01 березня 2018 року;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити йому пенсію з 01 січня 2018 по 31 грудня 2019 року в повному її розмірі (з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії), визначеному станом на 01 березня 2018 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ здійснити виплату суми заборгованості частини недоотриманої пенсії з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2019 року однією сумою, з нарахуванням компенсації частини доходів;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача подати у 30-денний термін з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 року 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року по 31 грудня 2019 року, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05.03.2019 року однією сумою.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Доповнення апеляційної скарги від 04.06.2020 року судом апеляційної інстанції не враховуються, оскільки подані за межами строку апеляційного оскарження.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження. У суді апеляційної інстанції справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.07.2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, про що сторони повідомлені належним чином.
Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, процесуальні строки щодо подання відзиву на апеляційну скаргу, розгляду апеляційної скарги продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.01.2007 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб» позивачеві з 01.01.2018 року здійснено перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною грошового забезпечення військовослужбовців, на підставі постанови Кабінету Міністрів України №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і навчального складу та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України №103.
При цьому пенсійним органом встановлено виплату пенсії позивача з 01.01.2018 року у розмірі 50% суми підвищення пенсії, а з 01.01.2019 року у розмірі 75% суми підвищення пенсії.
27.11.2019 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про здійснення виплати невиплаченої частини поетапної надбавки пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» загальною сумою (а.с.23-24).
Листом від 11.12.2019 року №3715/Я-08 пенсійний орган повідомив позивача про те, що до 01.01.2020 порядок проведення виплати пенсій, призначених згідно Закону №2262 до 01.03.2018 року врегульований постановами Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 та від 14.08.2019 року №804. Таким чином, відповідачем вказано про відсутність заборгованості пенсії позивача (а.с.26-29).
Не погодившись з діями пенсійного органу, позивач оскаржив їх до суду.
Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки, рішення Окружного адміністративного суду м.Києва у справі №826/3858/18, яким визнано нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103, набрало законної сили лише 05.03.2019 року, то враховуючи положення статті 265 КАС України, до вказано часу Управління діяло в межах законодавства, а відтак у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати позивачу 50% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року, слід відмовити.
В частині задоволених позовних вимог рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції в цій частині не переглядається.
Щодо позовних вимог про виплату пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із частиною 4 статті 63 Закону №2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262 до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Пунктом 2 Постанови №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01.01.2018 року - 50 відсотків; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75 відсотків; з 01.01.2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з урахуванням вимог статті 63 Закону №2262 та Постанови №704 з 01 січня 2018 року здійснив перерахунок пенсії позивача.
Частиною третьою статті 52 Закону №2262 встановлено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Кабінет Міністрів України уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним шляхом прийняття Порядку № 45.
Як вбачається зі змісту пунктів 1, 2 постанови №103, нею врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку. Крім того, вказаними пунктами постанови №103 фактично зменшено розмір доплат до пенсій за результатами перерахунку у 2018 та 2019 роках.
Питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям «порядок проведення перерахунку пенсії», тому право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2018 року, з урахуванням вже сплачених сум, має визначатися та визначається безпосередньо Законом №2262-ХІІ, отже підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції «Захист прав власності», а відповідні суми доплати до пенсії за результатом проведення перерахунку слід вважати «майном» у значенні цього положення, оскільки позивач отримав право на вказані суми виплат, яке до прийняття постанови №103 було передбачено Законом №2262-ХІІ, отже, невиплата вказаних сум є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.
Дана правова позиція узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18, від 23 квітня 2020 року у справі №2040/7219/18, згідно з якою право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
Колегія суддів зазначає, що жодною нормою Закону №2262, який у спірних правовідносинах є спеціальним, не передбачено можливість сплати пенсії частинами у майбутньому та/або із застереженнями про наявність фінансування.
Таким чином, позивач, отримавши право и на перерахунок пенсії у січні 2018 року на підставі статті 63 Закону України №2262-ХІІ, пункту 4 Порядку № 45, мав законні сподівання на своєчасне здійснення такого перерахунку пенсії у визначених законодавством випадках та виплату перерахованої пенсії без будь-яких обмежень.
Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Таким чином, оскаржувані пункти постанови № 103 всупереч вимогам частини третьої статті 1-1, статті 43, частини четвертої статті 63 та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», змінюють умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців.
З огляду на наведене, пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 є протиправними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого рішення належить змінити.
Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
За приписами пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року в адміністративній справі №183/204/20 задовольнити.
Рішення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року в адміністративній справі №183/204/20 змінити.
В абзаці другому резолютивної частини рішення слова та цифри «з 05.03.2019 року» замінити словами цифрами «з 01.01.2018 року».
В абзаці третьому резолютивної частини рішення слова та цифри «з 05.03.2019 року» замінити словами цифрами «з 01.01.2018 року з урахуванням фактично сплачених сум».
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак