11 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 280/5517/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Чабаненко С.В.,
суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
за участю секретаря судового засідання Сколишева О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року в адміністративній справі №280/5517/19 за позовом Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради до Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування висновку,-
Департамент культури і туризму Запорізької міської ради звернувся до суду з позовною заявою, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Східною офісу Держаудитслужби в особі відокремленого підрозділу Управління Східною офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, процедури закупівлі: UA-2019-09-10-000646-а. CPV ДК 021:2015 92340000-6 - Розважальні послуги, пов'язані з танцями та шоу (Святкування Дня міста та Покровською ярмарку), яка проводиться Департаментом культури і туризму Запорізької міської ради (інформація про моніторинг UA-M-2019-10-15-000003), дата висновку 25.10.2019.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення з урахуванням раніше викладених позицій.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено письмовими доказами, наказом Управління Східного офісу Держаудителужби в Запорізькій області від 15.10.2019 року № 163 «Про початок моніторингу закупівель» на підставі виявлених органом державного фінансового контролю ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, наказано розпочати моніторинг закупівлі UA-2019-09-10-000646-а ДК 021:2015 92340000-6 - Розважальні послуги, пов'язані з танцями та шоу (Святкування Дня міста та Покровського ярмарку), яка проводилась Департаментом культури і туризму Запорізької міської ради.
У період з 15.10.2019 року по 25.10.2019 року Східним офісом Держаудителужби в особі відокремленого підрозділу Управління Східного офісу Держаудителужби в Запорізькій області проведено моніторинг закупівлі, а саме наступних етапів закупівельного процесу: 1) планування закупівлі та оприлюднення інформації про її проведення; 2) розкриття тендерних пропозицій, їх розгляд та оцінка, 3) укладання та виконання договору про закупівлю (прийняття рішення про відміну торгів).
17.10.2019 року через електронну систему закупівель «ПРОЗОРРО» Східним офісом Держаудителужби в особі відокремленого підрозділу Управління Східного офісу Держаудителужби в Запорізькій області було надіслано запит Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради про надання пояснень.
Департаментом культури і туризму Запорізької міської ради була надана відповідь з поясненнями (вих. № 1807/ОН2 від 21.10.2019 року), яка була оприлюднена в електронній системі закупівель 21.10.2019 року.
За результатами моніторингу відповідачем складено Висновок від 25.10.2019 року №M-2019-10-15-000003 «Про результати моніторингу закупівлі», яким встановлені порушення пунктів 1 та 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі».
Позивачем подано заперечення від 30.10.2019 року № 1854/ОН2 на висновок від 25.10.2019 року №M-2019-10-15-000003.
Не погоджуючись із висновком «Про результати моніторингу закупівлі» від 25.10.2019 року №M-2019-10-15-000003, Департамент культури і туризму Запорізької міської ради звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939 (далі - Закон №2939), головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням, законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Згідно з ч.2 ст. 2 Закону №2939, державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівель.
Відповідно до ст. 5 Закону № 2939, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель встановлено ст. 7-1 Закону України від 25.12.2015 № 922 «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922).
Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в ч. 2 ст. 7-1 Закону № 922, а саме: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
За наявності однієї або кількох таких підстав, як визначено ч. 2 ст. 7-1 Закону № 922, керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі та відповідно до ч. 3 ст. 7-1 Закону № 922 оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.
Відповідно до ч. 4 ст. 7-1 Закону № 922, строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
Згідно з ч. 6 ст. 7-1 Закону № 922, за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, згідно з яким адміністратором електронної системи закупівель є юридична особа, визначена Мінекономрозвитку відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу. Так, з метою забезпечення належного функціонування електронної системи закупівель Мінекономрозвитку своїм наказом від 18.03.2016 № 473 «Про визначення веб- порталу Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель та забезпечення його функціонування» відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу визначено Державне підприємство «ПРОЗОРРО» (далі - ДП «ПРОЗОРРО»),
Пунктом 11 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Предметом моніторингу закупівлі були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо зазначеної закупівлі, дотримання вимог законодавства під час складання тендерної документації, внесення змін до неї, роз'яснення до тендерної документації, розгляд та оцінка тендерних пропозицій.
Так, на підставі наказу Управління Східного офісу Держаудитслужбим в Запорізькій області від 15.10.2019 року № 163, з 15.10.2019 року по 25.10.2019 року Управлінням Східного офісу Держаудитслужбим в Запорізькій області проведено моніторинг закупівлі Позивачем, унікальний номер якої UA -2019-09-10-000646-а.
Під час моніторингу проаналізовано тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету замовника, та тендерну пропозицію переможця торгів ФОП ОСОБА_1 .
В технічному завданні (Додаток 4 до тендерної документації) зазначено про залучення виконавцем 2-х автомобілів люкс класу.
Поряд з цим, переможцем відкритих торгів ФОП ОСОБА_2 в складі тендерної пропозиції надано довідку про наявність обладнання та матеріально- технічної бази із зазначенням легкового автомобілю Hyundai І30 (відноситься до С- класу) та легкового автомобілю BMW без зазначення моделі, що унеможливлює підтвердження наявності автотранспорту, передбаченого технічним завданням.
Крім того, в складі та змісті послуги (Додаток 4 до тендерної документації) зазначається про наявність у учасників відкритих торгів такого обладнання та персоналу: шатро мультиплекс 30*10; столи та стільці для вуличного використання (100 столів, 300 стільців); шатри (2-х купольних шатрів 7*5 м у кількості 20 шт); генератори у кількості 6 одиниць (з потужністю від 40 до 220); світлові гірлянди (800м); 18 охоронців (охорона всіх сцен) та 15 вантажників (монтаж та демонтаж обладнання).
Поряд з цим, довідка про наявність обладнання та матеріально- технічної бази переможця відкритих торгів ФОП ОСОБА_2 не містить вищезазначеного обладнання.
Також, довідка про працівників переможця відкритих торгів ФОП ОСОБА_2 не містить інформації щодо залучення 18 охоронців та 15 вантажників (по довідці зазначено лише 12 вантажників).
За результатами моніторингу установлено, що замовник уклав договір про закупівлю від 09.10.2019 № 233-Р з переможцем торгів ФОП ОСОБА_2 , тендерна пропозиція якого підлягала відхиленню, як така що не відповідає кваліфікаційним критеріям та вимогам тендерної документації, чим порушено пункти 1 та 4 частини першої статті 30 Закону.
За результатами аналізу тендерних пропозицій учасників торгів на стадії розкриття тендерних пропозицій, їх розгляду та оцінки, встановлено невідповідність тендерної пропозиції замовника умовам ТД, та яка підлягає відхиленню на підставі пункту 4 частини 1 статті 30 Закону № 922-VIII.
Оцінюючи доводи суб'єкта владних повноважень щодо наявності порушень вимог п. 1, 4 ч. 1 ст. 30 Закону № 922-VIII, суд виходить за наступного.
Положеннями п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону України № 922-VIII встановлено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
Приписами ч. ч. 1, 3 ст. 16 вказаного Закону встановлено, що замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору (ч. 2 ст. 16 Закону № 922-VIII).
Згідно з п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 22 Закону України № 922-VIII тендерна документація повинна містити, зокрема: один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент». Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.
Вимогами ч. 3 ст. 18 Закону України № 922-VIII встановлено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 28 Закону України № 922-VIII оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель.
Частиною першої статті 30 Закону №922-VII передбачено, що Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо:
1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;
3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону;
4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
З наведених норм можна дійти висновку, що перелік документів, які мають підтверджувати відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям, як і самі критерії та методики оцінки, визначаються замовником в тендерній документації.
У разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації, замовник має відхилити тендерну пропозицію.
У даному випадку, кваліфікаційні критерії та перелік документів, що вимагався для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям (ст. 16 Закону «Про публічні закупівлі»), містились в додатку № 2 до Тендерної документації на проведення процедури закупівлі UA-2019-09-10-000646-a. Так, замовником визначено наступні кваліфікаційні критерії: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність гарантійних листів.
Зазначений додаток не визначав будь-якого обмеження, яку саме кількість працівників, яке обладнання повинно бути в наявності у учасника для того, щоб він вважався таким, що відповідає кваліфікаційним критеріям.
Технічні вимоги, на які посилається відповідач, в обґрунтування висновку, що оскаржується, містились у додатку 4 до тендерної документації. Фактично це детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.
При цьому Технічні вимоги містили окремі підрозділи: «Персонал» (стор. 2 Додатку № 4), «Технічне забезпечення» (стор. 2-4 Додатку № 4). Учасник підтвердив свою відповідність кваліфікаційним критеріям «наявність обладнання та матеріально-технічної бази» та «наявність працівників», що зазначені у цих підрозділах.
Також підписанням технічних вимог учасник ФОП ОСОБА_2 висловив свою згоду із пунктом тендерної документації «в зв'язку з тим, що на час проведення процедури конкурсних торгів практично неможливо передбачити весь комплекс робіт або наявність необхідного технічного, транспортного забезпечення та матеріалів, перелік зазначених технічних завдань не є вичерпним, можливо виконання інших видів робіт, придбання матеріалів або надання послуг» та можливість використання (залучення) додаткових матеріально-технічних ресурсів».
Таким чином, висновки відповідача про порушення замовником вимог п. 1, 4 ч. 1 ст. 30 Закону № 922-VIII спростовуються наявними у справі доказами.
За результатами проведеного моніторингу закупівлі, унікальний номер UA-2019-09-10-000646-а, посадова особа Управління Східного офісу Держаудитслужбим в Запорізькій області склала висновок про результати моніторингу закупівлі, який затверджено начальником Управління Ващенком Г.В. 25.10.2019 року та оприлюднено 25.10.2019 року.
Доводи позивача про те, що Висновок за результатами моніторингу закупівель не містить чіткого зобов'язання щодо способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, не визначає які саме дії та на підставі яких положень закону повинен здійснити замовник, колегія суддів також приймає до уваги з огляду на наступне.
Пунктом 5 частини 7 статті 7-1 Закону № 922 визначено, що у висновку обов'язково зазначаються зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Форма висновку та порядок його заповнення встановлено наказом Держаудитслужби від 23.04.2018 року № 86 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу закупівель та порядку його заповнення», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 01.06.2018 року за № 654/32106 (далі - Порядок № 86).
Відповідно до розділу І Порядку № 86, висновок складається у формі електронного документа та заповнюється відповідно до встановленої форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженої наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель. Після заповнення форми висновку висновок вивантажується з електронної системи закупівель у візуальну форму у форматі текстового редактора для його підписання та затвердження.
Крім того, пунктами 5 та 6 Порядку № 86 визначено, що висновок підписується та затверджується накладанням електронного підпису з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг закупівлі. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис, накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Водночас пунктом 3 розділу III Порядку визначено, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акту, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушення, проте не містить конкретні зобов'язання щодо їх усунення
Оскаржуваний висновок містить посилання на структурні одиниці компетенційного нормативно-правового акту, на підставі яких Управління зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушенням, проте, не містить конкретні зобов'язання щодо їх усунення.
За таких умов, колегія суддів зазначає, що спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене в світлі обов'язкового характеру спірного висновку в частині корегування роботи підконтрольної установи є порушенням вимог закону в частині змісту вимоги як акту індивідуальної дії.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду по справі № 826/3350/17 від 08.05.2018 року.
Таким чином, виконання такого висновку неможливе через відсутність способу у відповідності до вимог чинного законодавства.
Посилання позивача на те, що відповідачем не доведено правомірність здійснення моніторингу, зокрема в частині не надання документів, які б підтверджували наявність передбачених законодавством підстав для здійснення моніторингу, суд до уваги не приймає з огляду на таке.
У даному випадку, предметом розгляду у справі є законність та обґрунтованість висновку Східною офісу Держаудитслужби в особі відокремленого підрозділу Управління Східною офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, процедури закупівлі: UA-2019-09-10-000646-а. CPV ДК 021:2015 92340000-6 - Розважальні послуги, пов'язані з танцями та шоу (Святкування Дня міста та Покровською ярмарку), яка проводиться Департаментом культури і туризму Запорізької міської ради (інформація про моніторинг UA-M-2019-10-15-000003) від 25.10.2019 року, а не правомірність здійснення такого моніторингу.
Відтак, це питання знаходиться поза межами предмету доведення у вказаній справі.
Крім того, колегія суддів зазначає, що у вступній частині висновку, що оскаржується, зазначено підставу здійснення моніторингу, а саме: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. Надання підтверджуючих документів замовнику, без оскарження наказу про призначення моніторингу, законодавством не передбачено.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року в адміністративній справі №280/5517/19 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків ст.ст. 328 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак
суддя І.В. Юрко