ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
27 серпня 2020 року м. Київ№640/21784/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант»
до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
провизнання протиправними та скасування рішень
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Державне підприємство «Науково-дослідний інститут «Квант» (далі також - позивач, ДП НДІ «Квант») з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 18.10.2019;
- визнати протиправним і скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.10.2019;
- визнати протиправним і скасувати протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.10.2019;
- визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.10.2019 №93/19/073-9551.
Ухвалою суду від 13.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.
Однак в частині позовних вимог, що стосуються визнання протиправними та скасування акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 18.10.2019 (далі - акт перевірки), та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.10.2019 (далі - протокол про правопорушення), провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у встановлений кодексом спосіб, зокрема шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Конституційний Суд України в Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «право» має один і той же зміст.
Таким чином обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Згідно з приписами частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» органи державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктом 2 частини третьої цієї ж статті Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати, поміж іншого, акти перевірок та протоколи про вчинення правопорушень.
Відповідно до пункту 16 та 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол.
Пунктом 18 Порядку №553 визначено, що керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Виходячи зі змісту пункту 19 Порядку №553 на підставі акта перевірки може бути прийнятий припис про усунення порушень, виявлених перевіркою і зафіксованих в акті перевірки.
Пунктом 20 Порядку №553 визначено, що протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Виходячи зі змісту пункту 22 Порядку №553 на підставі протоколу про правопорушення може бути винесена постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Аналіз викладених вище правових норм дає підстави суду стверджувати, що акт перевірки та протокол про правопорушення є службовими документами, які підтверджують факт проведення перевірки суб'єкта містобудування, відображають їх результати і є носіями доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Акт перевірки та протокол про правопорушення, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно є актом індивідуальної дії в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Акт перевірки та протокол про правопорушення не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому їхні висновки не можуть бути предметом судового розгляду в адміністративному судочинстві.
Аналогічну позицію висловлено в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 810/6689/14.
Оцінку висновкам, що містяться в акті перевірки та в протоколі про правопорушення, суд може надати під час розгляду спору, предметом у якому є рішення суб'єкта владних повноважень, прийняті на підставі згаданих акту перевірки та протоколу про правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, оскільки акт перевірки та протокол не є актами індивідуальної дії, та не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялася, провадження у справі підлягає закриттю.
При цьому слід відмітити, що враховуючи сталу практику Верховного Суду, зазначені документи взагалі не підлягають оскарженню в судах.
Керуючись статтями 2, 5, 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог, що стосуються визнання протиправними та скасування акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 18.10.2019, та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.10.2019.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко